Ухвала суду № 83238010, 19.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення заяви

19 липня 2019 року м. Київ № 640/13250/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши матеріали заяви Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМІНА» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 18 липня 2019 року о 13 год. 35 хв. звернулось Головне управління ДФС у м. Києві із заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМІНА», в якій просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМІНА» (код за ЄДРПОУ 31351265), застосованого рішенням керівника контролюючого органу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2019 заяву залишено без руху та надано заявнику строк до 12 години 00 хвилин 19 липня 2019 року для усунення недоліків заяви. Підставою для залишення заяви без руху є невідповідність заяви вимогам частини третьої статті 161 КАС України.

Від Головного управління ДФС у м. Києві 19.07.2019 надійшло клопотання про усунення недоліків, в якому заявник посилається на те, що на даний момент органом державної казначейської служби здійснюється списання грошових коштів з рахунків заявника згідно виконавчих документів, що унеможливлює проведення сплати судового збору по даній справі. Також зі змісту клопотання вбачається, що заявник просить відстрочити сплату судового збору та відкрити провадження у справі.

Вирішуючи заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає про наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказаними положеннями встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк є врахування судом майнового стану сторони.

Суд відзначає, що статтею 129 Конституції України як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів до яких таке відстрочення застосовується обов`язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Натомість, зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що Державна фіскальна служба України та її територіальні органи не є суб`єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, що унеможливлює задоволення клопотання.

До осіб, яким надані пільги щодо сплати судового збору, які визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір», заявник не відноситься.

При цьому, слід зазначити, що на підтвердження доводів про відсутність у позивача коштів для сплати судового збору Головним управлінням ДФС у м. Києві не надано жодних доказів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» зазначено, що «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Варто зазначити, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини в якості підстави для задоволення поданого клопотання не є достатніми для відстрочення сплати судового, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Виявлені недоліки заяви, встановлені в ухвалі суду від 18.07.2019, Головне управління ДФС у м. Києві у визначений судом строк станом на момент прийняття даної ухвали не усунуто.

Відповідно до частини третьої статті 283 КАС України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення Головному управлінню ДФС у м. Києві заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМІНА» та доданих до неї документів.

Керуючись положеннями ст.ст. 133, 241-243, 248, 256, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити Головному управлінню ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Повернути Головному управлінню ДФС у м. Києві заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМІНА» та додані до неї документи.

Ухвалу про повернення заяви разом з доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 283, 293, 296-297 КАС України.

Суддя В.П. Шулежко