Ухвала суду № 83237967, 03.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

03 квітня 2019 року м. Київ № 826/11513/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., при секретарі Артеменко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у м. Києві про визнання незаконними дій (бездіяльності) відповідача, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, за участі представників сторін: позивача: ОСОБА_1 , від відповідача: Лозової А.І., В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2014 у справі № 826/11513/14 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, прийняту 27 червня 2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Дяконом Назарієм Миколайовичем у рамках виконавчого провадження ВП № 40570931. Зобов`язано державну виконавчу службу Головного управління юстиції у місті Києві вжити заходів щодо примусового виконання виконавчого листа № 2а-6742/11, виданого 03 жовтня 2013 року Дарницьким районним судом міста Києва. Позов в іншій частині залишено без задоволення. Зобов`язано державну виконавчу службу Головного управління юстиції у місті Києві протягом десяти днів із дня набрання судовим рішенням законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення у частині вжитих заходів щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-6742/11, виданого 03 жовтня 2013 року Дарницьким районним судом міста Києва. Роз`яснено, що за наслідками розгляду звіту про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

В подальшому, 07.12.2018 р. (ДМ№5870) через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від позивачем подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням судових рішень та визнання протиправною бездіяльності державного виконавця.

Відповідно до частини четвертої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Ухвалою суду від 29 січня 2019 року вищевказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні позивачем підтримано подану заяву. Представники відповідача та третьої особи проти задоволення поданої ОСОБА_1 заяви заперечували.

Розглядаючи подану ОСОБА_1 заяву щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній адміністративній справі, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

На момент розгляду питання про накладення штрафу аналогічні правові відносини врегульовано статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, у разі неподання суб`єктом владних повноважень у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення, яке набрало законної сили, або за наслідками розгляду такого звіту суд має право накласти на керівника такого суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, розглядаючи питання накладення штрафу, необхідно встановити, що рішення не виконано повністю або в частині, з`ясувати причини невиконання судового рішення, встановити керівника, відповідального за виконання постанови. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання рішення, діяли добросовісно, фактично виконали постанову суду, то саме лише неподання звіту не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу.

Частина перша статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

За загальним правилом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, який становить десять днів з дня проголошення постанови, а в разі відкладення складення постанови в повному обсязі - з дня складення у повному обсязі (тобто з часу, коли особам була надана можливість ознайомитися з нею, незалежно від того чи вони такою можливістю скористалися).

Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" та матеріалів даної справи, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва №826/11513/14 від 26 серпня 2014 року набрала законної сили 25 вересня 2014 року.

Таким чином, відповідач протягом десяти днів з дня набрання постановою Окружного адміністративного суду міста Києва №826/11513/14 від 26 серпня 2014 року законної сили, а саме в період з 25 вересня 2014 до 04 жовтня 2014 року включно, зобов`язаний був виконати вказане рішення суду та подати звіт про його виконання.

Однак, після набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2014 року відповідачем не подано до суду звіту про її виконання у встановлений судом строк, а також не повідомлено суд про неможливість подання такого звіту та не висловлено прохання щодо продовження процесуального строку для подання відповідного звіту.

Порядок правового регулювання про накладення штрафу за неподання звіту про виконання судового рішення визначений законодавчими положеннями ст. 382 КАС України.

Так, згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.382 КАС України).

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту, накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Разом з тим, ознайомившись з матеріалами адміністративної справи №826/11513/14, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що у даному випадку, задля гарантованого відновлення порушених прав позивача, доцільнішим вжиттям заходу реагування судового контролю за виконанням судового рішення є накладення штрафу на Головне управління юстиції у м. Києві.

До даного висновку суд приходить, зважаючи на запобігання ситуації щодо повторного невиконання судового рішення у разі змін у керівному складі даного державного органу.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2019 року - 1921,00 грн.

Визначаючи розмір штрафу, суд дійшов висновку про необхідність його застосування у мінімальному розмірі, тобто, на рівні двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи з того, що порушення з приводу неподання звіту про виконання постанови допущено відповідачем вперше.

Таким чином, у зв`язку із неподанням відповідачем у встановлений судом строк звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва №826/11513/14 від 26 серпня 2014 року та відсутністю доказів її виконання, суд вважає за необхідне накласти на Головне управління юстиції у м. Києві штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 38 420,00 грн.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що … право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

Більш того, що стосується обов`язковості судових рішень, то варто нагадати, що ЄСПЛ було постановлене «пілотне» рішення у справі «ОСОБА_4 проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04. Так Європейський суд з прав людини зазначає, що ця справа стосується існуючої проблеми, яка постійно нагадує про себе, породжуючи порушення Конвенції, які найчастіше виявляє Суд у справах проти України; більше ніж половина рішень, винесених Судом у справах проти України, стосуються питання тривалого невиконання остаточних судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади України. Суд зауважує, що одне з перших таких рішень, яке було винесено в 2004 році, ґрунтувалося на фактах, подібних до фактів у цій справі.

Тобто, невиконання судового рішення не тільки шкодить стороні, на користь якої ухвалено відповідне судове рішення, а і негативно впливає як на авторитет судової влади, так і держави вцілому.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині зобов`язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню виплат подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення, з огляду на те, що, як вбачається з матеріалів даної справи, останній не був учасником даного судового процесу за позовом ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав щодо часткового задоволення поданої ОСОБА_1 заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у адміністративній справі №826/11513/14.

Керуючись ст.ст.243, 248, 256, 293-297, 382 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №826/11513/14 задовольнити частково.

2. Накласти на Головне управління юстиції у м. Києві штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ч. 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено та підписано 09 липня 2019 року.

Суддя Н.М. Клименчук