Ухвала суду № 83237840, 25.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2278/19

УХВАЛА

25 липня 2019 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Блонський В.К., розглянувши позовну заяву товариства з додатковою відповідальністю "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод" до Кам`янець-Подільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову державного виконавця Ілик О.В., про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн., від 08.07.2019 року.

Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 стаття 171 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до приписів статті 287 Кодексу адміністративна судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тобто, статтею 287 КАС України встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

В той же час, згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Судом встановлено, що позовна заява підписана позивачем 22.07.2019 року, та відправлена на адресу Хмельницького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку 22.07.2019 року, що підтверджується відбитком календарного штемпеля поштового відділення.

Зі змісту позовної заяви, поданої 22.07.2019 року вбачається, що позивач оскаржує постанову державного виконавця від 08.07.2019 року.

Згідно копії супровідного листа Кам`янець-Подільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 08.07.2019 року № 14.8-30/25914 на адресу товариства з додатковою відповідальністю "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод" направляється для виконання та до відома постанова від 08.07.2019 року, винесена при примусовому виконанні виконавчого листа № 676/4534/16-ц від 25.03.2019 року, що видав Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області.

Дослідивши вказаний супровідний лист, судом встановлено, що на ньому невідомо ким вчинено запис "вх. 175 12.07.2019 року".

Наведений запис не може достовірно свідчити про те, що постанова від 08.07.2019 року доставлена позивачу 12.07.2019 року, тому суд робить висновок про те, що позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою з пропуском встановленого чинним законодавством десятиденного строку для такого звернення.

За приписами статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані". Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд зазначає, що згідно копії супровідного листа Кам`янець-Подільського міського відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 08.07.2019 року № 14.8-30/25914 на адресу товариства з додатковою відповідальністю "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод" направляється для виконання та до відома постанова від 08.07.2019 року, винесена при примусовому виконанні виконавчого листа № 676/4534/16-ц від 25.03.2019 року, що видав Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області.

Тому суд робить висновок про те, що початком перебігу строку звернення до адміністративного суду із даним позовом є дата наступна за датою отримання позивачем постанови державного виконавця від 08.07.2019 року, оскільки в даному випадку позивач мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав саме з моменту отримання вищезазначеної ухвали.

Суд зауважує, що належних доказів отримання постанови державного виконавця від 08.07.2019 року позивач не надав, а лише на вищевказаному супровідному листі невідомо ким вчинено запис "вх. 175 12.07.2019 року".

У відповідності до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність надання позивачу десятиденного терміну для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити та документально підтвердити дату отримання оскаржуваної постанови, зокрема документом, що підтверджує отримання оскаржуваної постанови може бути журнал вхідної кореспонденції, а також вказати підстави для поновлення пропущеного строку.

Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, оскільки не сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2019 року встановлено у розмірі 1921 грн.

Згідно частини 1 статті 4 Закону "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто при подачі даного адміністративного позову позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1921 грн., проте доказів сплати судового збору суду не надав, тому суд приходить до висновку, що позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1921 грн., за вимогу майнового характеру, та надати суду документальне підтвердження сплати вказаної суми.

Оплата судового збору за подання адміністративного позову до Хмельницького окружного адміністративного суду здійснюється на рахунок отримувача 34313206084006, отримувач: УК у м.Хмельницькому/м.Хмельницький/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Також відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 КАС України в позовній зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Не дотримавшись вимог даної статті позивач в додатках зазначає копію постанови про стягнення виконавчого збору від 08.07.2019 року (яка є предметом спору), проте в додатках до позову вона відсутня, про що працівниками канцелярії суду складений акт від 24.07.2019 року № 146.

Окрім того частиною 1 статті 161 КАС України, встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із частинами 2, 4, 5 статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Пунктом 5.27 Державної уніфікованої системи документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, Вимоги до оформлення документів, ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003, № 55, визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Позивачем наведені вимоги не виконані, оскільки долучені до позовної заяви копії документів не засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (не зазначено назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії).

Згідно з ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом: 1) подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, в якій зазначити, та документально підтвердити дату отримання оскаржуваної постанови, зокрема документом, що підтверджує отримання вказаної постанови може бути журнал вхідної кореспонденції, а також вказати підстави для поновлення пропущеного строку; 2) надання суду двох належно завірених копій оскаржуваної постанови; 3) надання суду належним чином засвідчені копій документів (в порядку, встановленому чинним законодавством), доданих до позовної заяви в двох примірниках; 4) надання суду доказу сплати судового збору в розмірі 1921 грн.

Керуючись частиною 1 статті 123, статтями 160, 161, 169 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з додатковою відповідальністю "Кам`янець-Подільський електромеханічний завод" до Кам`янець-Подільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяВ.К. Блонський