Рішення № 83237389, 25.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3626/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Юхтенко Л.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, місцезнаходження: 65121, м. Одеса, вул. Ільфа Петрова, 4а) про визнання протиправним та скасування рішення №5592 від 19.03.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 19 червня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення №5592 від 19.03.2019 року про відмову в призначенні пенсії (взамін рішення про відмову № 5592 від 11.01.2019 року) та зобов`язати здійснити призначення та виплату пенсії за вислугу років відповідно до п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 12.10.2018 року.

Ухвалою від 21 червня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено перше судове засідання на 11 липня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що рішенням Центрального ОУПФУ в м. Одесі №5592 від 19.03.2019 року позивачу протиправно відмолено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, позивач зазначив, що має право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при спеціальному стажі роботи 20 років 0 місяці 20 днів.

Окрім того, позивач зазначив, що відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, в даному випадку, позивач звернувся за призначенням пенсії 12.10.2018 року, а тому з цієї дати, на думку позивача, він має право отримувати пенсію.

До суду 18 липня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що право на пенсію за вислугу років після досягнення віку, встановленого пунктом «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначається на 11.10.2017 року і після цієї дати не зараховується до спеціального стажу, а спеціальний стаж роботи позивача складає 19 років 10 місяців на посадах докера-механізатора при загальному стажі роботи 31 рік 2 місяці, а тому позивач набуде право на пенсію на загальних підставах.

На перше судове засідання, призначене на 11 липня 2019 року, відповідач не з`явився та не був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначення судового засідання, тому керуючись ч. 2 ст. 205 КАС України, ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання судом відкладено судове засідання на 23 липня 2019 року на 16 годину 30 хвилин.

На судове засідання, призначене на 23 липня 2029 року представник позивача не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить розписка.

До суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач на відкрите судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно, про причини не з`явлення суд не повідомив.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З цих підстав, суд ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання вирішив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_2 (а.с.10-11).

Згідно з записів у трудовій книжці від 10 травня 1979 року, ОСОБА_1 у період з 19.09.1997 року по 03.10.2005 року працював на посаді докера-механізатора на Спільному Українсько-Шведському підприємстві «Петрекс», у період з 04.10.2005 року по 10.10.2018 року працював докером-механізатором 3 -го класу ТОВ «Новотех-Термінал» (а.с.13-16).

Матеріалами справи підтверджено, що 12.10.2018 року позивач звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду в м. Одесі із заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просив призначити пенсію за вислугу років (а.с. 17).

Рішенням № 5592 від 11.01.2019 року Центральним об`єднаним управління Пенсійного фонду України в м. Одесі було відмовлено у призначенні пенсії з підстав того, що особи, передбачені п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» після досягнення віку, встановленого цим пунктом Закону та які станом на 11.10.2017 року мають страховий стаж чоловіки: 26 років 6 місяців, стажу роботи за спеціальністю - не менше 20 років; з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року - 27 років, 20 років спеціального стажу та право на пенсію за вислугу років після досягнення віку, встановленого пунктом «г» ст. 55 Закону України №1788 визначається на 11.10.2017 року і після цієї дати не враховується до спеціального стажу. Спеціальний стаж роботи позивача складає 19 років 10 місяців на посадах докера-механізатора при загальному стажі роботи 31 рік 2 місяці, а тому право на пенсію позивач набуде на загальних підставах.

Також матеріалами справи підтверджено, що замість рішення про відмову № 5592 від 11.01.2019 року Центральним об`єднаним управління Пенсійного фонду України в м. Одесі було видано рішення № 5592 від 19.03.2019 року, яким теж відмовлено позивачу в призначенні пенсії з підстав того, що відповідно до п. 2-1 розділу ХУ «Прикінцеві положення Закону № 1058 збережено право на пенсію за вислугу років особам, які на день набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» (11.10.2017 року) мають вислугу років та стаж, необхідний для визначення права за вислугу років, передбачений ст. 55 Закону України Відповідно до пункту г) ст. 55 зазначеного Закону, право на пенсію за вислугу років мають механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. У рішенні зазначено, що стаж роботи позивача складає 19 років 10 місяців на посадах докера-механізатора, при загальному стажі роботи 36 років 4 місяці, тому відмовлено у призначенні пенсії.

Судом досліджені копії архівної довідки про підтвердження роботи позивача в українсько-шведському спільному підприємстві «Петрекс» (а.с. 23), наказ про прийом на роботу (а.с. 24-29), довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 30), розпорядження по ТОВ «Новотех-Термінал» та довідки (а.с. 32-34).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що пенсійним фондом не було враховано позивачу до пільгового стажу період роботи учеником докером-механізатора з 19.09.1997 року по 01.12.1997 року в українсько-шведському спільному підприємстві «Петрекс».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

У статті 52 цього Закону наведений перелік працівників, які мають право на пенсію за вислугу років, до числа яких відносяться механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення).

Відповідно до пункту г) ст. 55 зазначеного Закону, право на пенсію за вислугу років мають механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок №637) також передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.3 цього Порядку (в редакції, чинній у спірний період), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Матеріалами справи підтверджено, що у позивача в трудовій книжці зроблений запис про те, що позивач з 19.09.1997 року по 03.10.2015 року працював учеником докером-механізатора з 19.09.1997 року по 01.12.1997 року в українсько-шведському спільному підприємстві «Петрекс» та з 01.12.1997 року йому присвоєно кваліфікація докера- механізатора 4 класу, 17.03.199 року - присвоєна кваліфікація докера-механізатора 3 класу.

Також позивачем подані суду та відповідачу архівна довідка від 17.05.2018 року № 1200-П-11.21, з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 19.09.1997 року зарахований на посаду ученик докера-механізатора, умови праці: шкідливі (а.с. 23). Із виписку нарахувань видно, що у вересні 1997 року позивачу були нараховані та виплачені заробітна плата за роботи у нічні часи (а.с. 25).

Таким чином, з аналізу наданих позивачем доказів вбачається, що на посаді ученика докера-механізатора позивач виконував роботу, яка відноситься до шкідливих умов, що є основним показником віднесення таких робіт до зарахування до спеціального стажу.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що висновок пенсійного фонду щодо не врахування позивачу до спеціального стажу період роботи учеником докером-механізатора з 19.09.1997 року по 01.12.1997 року в українсько-шведському спільному підприємстві «Петрекс» є помилковим та не відповідає змісту поданих позивачем документам.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №5592 від 19.03.2019 року про відмову в призначенні пенсії (взамін рішення про відмову № 5592 від 11.01.2019 року) є правомірними та належать задоволенню.

Також суд доходить висновку щодо правомірності позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити призначення та виплату пенсії за вислугу років відповідно п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 12.10.2018 року, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV), заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону(частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1(у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Як вже було зазначено, відповідно до пункту г) ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу виповнилося 58 років, стаж роботи складає 36 років, також суд встановив, що стаж роботи за спеціальністю, з урахуванням періоду роботи учеником докером-механізатором 19.09.1997 року по 01.12.1997 року складає 20 років, а відповідно, позивач має право на призначення пенсії відповідно до п. г ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Тому, позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити призначення та виплату пенсії за вислугу років відповідно п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 12.10.2018 року теж належать задоволенню.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти та обставини, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги належать задоволенню у повному обсязі.

Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення належить негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, місцезнаходження: 65121, м. Одеса, вул. Ільфа Петрова, 4а) про визнання протиправним та скасування рішення №5592 від 19.03.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №5592 від 19.03.2019 року про відмову в призначенні пенсії (взамін рішення про відмову № 5592 від 11.01.2019 року).

Зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, місцезнаходження: 65121, м. Одеса, вул. Ільфа Петрова, 4а) здійснити ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) призначення та виплату пенсії за вислугу років відповідно до п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 12.10.2018 року.

Рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок бюджетних асигнувань (код ЄДРПОУ 41248812, місцезнаходження: 65121, м. Одеса, вул. Ільфа Петрова, 4а) судовий збір у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.