Рішення № 83237314, 25.07.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2019 р. № 400/1518/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Скін Маркет", вул. Київська, 287/3, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 до відповідача:Миколаївської митниці ДФС, вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017 про:визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митних декларацій, визнання протиправними та скасування рішень,ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Скін Маркет», звернувся до адміністративного суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення про відмову у прийнятті митних декларацій, викладених у Картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, а саме по Фірмі «Codyeco S.p.a» Італія картка відмови № UA 504070/2019/00006 та рішення № UA 504070/2019/000006/2 від 30.01.2019, картка відмови № UA504070/2019/00001 та рішення № UA504070/2019/000001/2 10.01.2019, картка відмови № UA 504070/2019/00003 та рішення № UA504070/2019/000004/2 від 25.01.2019, картка відмови № UA 504 070/2019/00011 та рішення № UA504070/2019/000009/2 від 07.02.2019, картка відмови № UA504070/2019/00008 та рішення № UA504070/2019/000008/2 від 01.02.2019, по фірмі «GSC GROUP S.P.A.» Італія картка відмови № UA504070/2019/00015 та рішення № UA 504070/2019/000011/2 від 13.02.2019, по Фірмі «Eurocolor S.p.a.» Італія картка відмови № UA504070/23019/00007 та рішення № UA 504070/2019/000007/1 від 30.01.2019, по «Unitan S.A.I.C.A.» Аргентина картка відмови № UA504080/2018/000034/1 від 25.10.2018 та рішення № UA 504080/2018/000034/1 від 25.10.2018.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що декларантом надано всі необхідні документи на підтвердження ціни ввезеного на територію України товару, тому рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови прийняті протиправно.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що для виконання митних формальностей, посадовою особою були витребувані додаткові документи, які не містили всі числові значення складових митної вартості товарів та містили розбіжності та неточності, а саме підпис директора відрізняється від підпису невстановленої особи у рахунках-фактурах, не надано документи передбачені окремими пунктами контрактів, комерційна пропозиція не містить терміну дії та підписана не встановленою особою, декларація відправника не підтверджує фактурну вартість кожного із задекларованих товарів.

Позивач надав суду заяву про слухання справи за відсутністю представника позивача. Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

З метою митного оформлення товару-хімічних матеріалів за період з 01.02.2019 по 21.02.2019 позивач подав до митниці електронні вантажні митні декларації по контрагенту Фірмі «Codyeco S.p.a» Італія від 30.01.2019,10.01.2019, 25.01.2019, 07.02.2019,01.02.2019, по контрагенту Фірмі «Codyeco S.p.a» Італія від 13.02.2019, по контрагенту Фірмі «Eurocolor S.p.a.» Італія від 25.10.2018, по контрагенту «Unitan S.A.I.C.A.» Аргентина від 30.01.2019, разом з якими було надано відповідні контракти, комерційні інвойси та міжнародні товарно-транспортні накладні. Ціна товару позивачем визначена за ціною договору та інвойсу у графі 12 МД.

В рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA 504070/2019/000006/2 від 30.01.2019, № UA504070/2019/000001/2 від 10.01.2019, № UA504070/2019/000004/2 від 25.01.2019, № UA 504070/2019/000009/2 від 07.02.2019, № UA 504070/2019/000008/2 від 01.02.2019, № UA 504070/2019/000011/2 від 13.02.2019, № UA 504070/2019/000007/1 від 30.01.2019, № UA 504080/2018/000034/1 від 25.10.2018 відповідачем зазначено, що метод за ціною договору(контракту) щодо товарів, які імпортуються не застосовується, у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларантом не надано документи передбачені певними пунктами контракту, комерційна пропозиція не містить терміну та підписана не встановленою особою, у зовнішньоекономічному контракті підпис директора суттєво відрізняється від підпису невстановленої особи у рахунку-фактурі та комерційні пропозиції, декларація відправника не підтверджує фактурну вартість кожного із задекларованих товарів.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього кодексу.

Аналіз норм Митного Кодексу України дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Позивач надав митниці всі документи, які були у нього в наявності: контракт, інвойс, міжнародні товарно-транспортні накладні. Розбіжностей саме у цих документах, на підставі яких сплачуються митні платежі, надані позивачем для митного оформлення, щодо вартості товарів немає. Надані позивачем документи також не містять ознак підробки. Позивачем товар не страхувався, тому у нього ці договори відсутні. Стосовно оплати товару позивач у відповіді на відзив зазначив, що на момент декларування товару підтвердити оплату товару платіжними дорученнями не завжди можливо, але якщо оплату було зроблено, то платіжне доручення завжди надавалось до документів при декларуванні товару.

Посилання відповідача на те, що підписи у контрактах та рахунках-фактурах та комерційних пропозиціях суттєво відрізняються друг від друга ґрунтуються на припущеннях, оскільки нічим не підтверджуються. Також не приймається до уваги посилання на те, що комерційна пропозиція не містить терміну та підписана не встановленою особою, оскільки ніяким чином строк її дії не може вплинути на ціну товару та митні платежі. Декларація відправника витребовується в разі, коли надані документи декларантом містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Надані разом з електронною МД документи позивача не містять вищезазначених ознак, тому доводи відповідача не приймаються до уваги.

Також відповідачем не доведено суду, на підставі яких правових підстав митниця скоригувала митну вартість товару на підставі МД від15.12.2018 .

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позов належить задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Скін Маркет" (вул. Київська, 287/3, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 39560967) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 39536431) задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати рішення про відмову у прийнятті митних декларацій, викладених у Картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, а саме: картку відмови № UA 504070/2019/00006 та рішення № UA 504070/2019/000006/2 від 30.01.2019, картку відмови № UA504070/2019/00001 та рішення № UA504070/2019/000001/2 10.01.2019, картку відмови № UA 504070/2019/00003 та рішення № UA504070/2019/000004/2 від 25.01.2019, картку відмови № UA 504 070/2019/00011 та рішення № UA504070/2019/000009/2 від 07.02.2019, картку відмови № UA504070/2019/00008 та рішення № UA504070/2019/000008/2 від 01.02.2019, картку відмови № UA504070/2019/00015 та рішення № UA 504070/2019/000011/2 від 13.02.2019, картку відмови № UA504070/23019/00007 та рішення № UA 504070/2019/000007/1 від 30.01.2019, картку відмови № UA504080/2018/000034/1 від 25.10.2018 та рішення № UA 504080/2018/000034/1 від 25.10.2018.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 39536431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скін Маркет" (вул. Київська, 287/3, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 39560967) судовий збір у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня), сплачений платіжним дорученням № 2378 від 15.05.2019 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко