
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
25 липня 2019 р. № 400/2179/19 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В., розглянув адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Неовольт», с. Новомиколаївка,Вітовський район, Миколаївська область, 57250 до Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
17.07.2019 до Миколаївського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ТОВ «Неовольт» до ГУ ДФС у Миколаївській області з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом, в частині внесення до переліку ризикових платників податків ТОВ «Неовольт», зобов`язати комісію ГУ ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити ТОВ «Неовольт» з переліку ризикових платників податків.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 відкрито провадження у справі №400/2179/19 за цим позовом та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Разом з цим, 25.07.2019 при дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України, та підлягає залишенню без розгляду, зважаючи на таке.
Позовна заява підписана електронним підписом представника позивача.
Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Слід зазначити, що згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У пункті 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
В газеті «Голос України» (№ 42 від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 і враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 від 1 грудня 2018 року).
Отже, на момент подачі позовної заяви ТОВ "Неовольт" Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала.
При цьому, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Окрім цього, згідно з частиною другою статті 17 Законом України «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07.11. 2018, електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг, зокрема, кваліфікованого електронного підпису.
Матеріали адміністративної справи не містять застережень про підпис документа електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифікату відкритого ключа, ні доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позов, а також не містять сертифікату відкритого ключа, що позбавляє суд можливості встановити дотримання представником позивача вимог щодо підписання позову особою, яка її подає.
Зазначена правова позиція викладене в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №9901/43/19 (П/9901/43/19) (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79883385), постановах Верховного Суду від 04.07.2019 у справі №160/3339/19, від 05.07.2019 у справі №160/1840/19 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82857468), від 18.07.2019 у справі №160/3333/19 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83142413) та багатьох інших постановах та ухвалах Верховного Суду.
Отже, позовна заява, засвідчена електронно-цифровим підписом та подана до функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи, не може вважатись позовною заявою, підписаною у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.2 ч.1. ст.240 КАС України, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або посадове становище якої не вказано, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду.
При цьому, суд звертає увагу на те, що за ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 160, п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 240 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву ТОВ "Неовольт" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом, в частині внесення до переліку ризикових платників податків ТОВ «Неовольт», зобов`язання комісію ГУ ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити ТОВ «Неовольт» з переліку ризикових платників податків, залишити без розгляду.
2. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту.
Суддя В. В. Біоносенко
Судове рішення № 83237302, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 25.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/2179/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: