Рішення № 83236929, 02.07.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2019 року № 320/1817/19

Київський окружний адміністративний суд у складіі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Мілієнко О.М., за участю: позивача - ОСОБА_1 , пердставника відповідача - Шевченка В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про стягнення середнього заробітку,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Броварської об`єднаної державної податкової іспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 144683,34 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 13.10.2016 проходив службу у Броварській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на посаді старшого інспектора штабу, а з 11.12.2017 на посаді начальника штабу оперативного управління та мав спеціальне звання - підполковник податкової міліції.

Наказом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 12 червня 2018 року № 428-0 “Про звільнення ОСОБА_1 ” позивача було звільнено з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України 22 червня 2018 року в запас Збройних Сил України за п. 64 пп. “г” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української PCP від 29 липня 1991 року № 114 (через скорочення штатів) (далі - наказ № 428-0).

Вказує, остаточний розрахунок при звільненні шляхом виплати останньої частини грошового забезпечення в сумі 143382,49 грн. з ним був здійснений лише 21.03.2019.

Крім того зазначає, що відповідачем після здійсненні з ним остаточного розрахунку не було вчинено дії, спрямованих на виплату середнього заробітку за час затримки цього розрахунку.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував щодо задоволення позову, та вказав, що вимоги позивача щодо предмету спору безпідставні та не обґрунтовані, тому просив відмовити у задоволенні позову про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області у повному обсязі.

Зазначає, що на момент звільнення на підставі наказу №428-о моментом звільнення є 22.06.2018.

Вважає, що починаючи з 22.06.2018 робочий стаж позивача як працівника податкової міліції перервано, відповідно до чого норми Кодексу законі про працю України, постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх прав та членів їх сімей" від 17 липня 1992 року №393 із змінами та доповненнями, постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" до позивача не застосовуються.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду відповідь на відзив. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповдіача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, з 13.10.2016 позивач проходив службу у Броварській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на посаді старшого інспектора штабу, а з 11.12.2017 на посаді начальника штабу оперативного управління та мав спеціальне звання - підполковник податкової міліції.

Наказом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 12 червня 2018 року № 428-0 “Про звільнення ОСОБА_1 ” позивача було звільнено з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України 22 червня 2018 року в запас Збройних Сил України за п. 64 пп. “г” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української PCP від 29 липня 1991 року № 114 (через скорочення штатів) (далі - наказ № 428-0).

Цим же наказом № 428-0, відповідно до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей” від 17 липня 1992 року № 393, надано розпорядження виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, а також, відповідно до ст. 24 Закону України “Про відпустки” - грошову компенсацію за невикористані відпустки.

Проте, на думку ОСОБА_1 відповідачем при здійсненні з ним остаточного розрахунку при звільненні не було вчинено дії, спрямовані на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів на суму утриманого з позивача грошового забезпечення податку з доходів фізичних осіб (ПДФО) в розмірі 92009,42 грн. та затримано розрахунок при звільненні, внаслідок чого з нього підлягає стягненню сума середнього заробітку за час затримання розрахунку в розмірі 51373,07 грн.

Вказані обставини стали підставою позивачу для звернення з даним адміністративним позовом до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 в справі №810/4770/18, яке набрало законної сили 01.02.2019, позовні вимоги до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задоволено в повному обсязі, зокрема:

- визнано протиправною бездіяльність відповідача по не виплаті позивачу грошової компенсації втрат доходів при утриманні сум податку на доходи фізичних осіб та затриманні розрахунку при звільненні;

- стягнуто з відповідача на користь позивача вказану грошову компенсацію у розмірі утриманої суми податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2018 року у розмірі 92 009 (дев`яносто дві тисячі дев`ять) грн. 42 коп.;

- стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 22 червня по 31 серпня 2018 року в сумі 51 373 грн. (п`ятдесят одна тисяча триста сімдесят гри) грн. 07 коп.

Остаточний розрахунок при звільненні шляхом виплати грошового забезпечення з позивачем був здійснений лише 21.03.2019.

Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся за захистом совго порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до приписів статті 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Статтею 356 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України “Про міліцію” та Законом України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”.

Форми та розмір матеріального забезпечення осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пенсійне забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції здійснюється у порядку, встановленому законом для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ (стаття 367 Податкового кодексу України).

Суд зазначає, що умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби врегульовано Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункти 3-5 Порядку № 44).

При цьому, приписами пункту 6 цього Порядку встановлено, що територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція закріплена у пункті 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України, якою передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Отже, вказаними нормами законодавства передбачено, що громадяни України які є особами рядового і начальницького складу, зокрема, податкової міліції, одночасно з виплатою грошового забезпечення мають право на отримання грошової компенсації (відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби) у розмірі фактично сплаченого ПДФО (що утримується з доходів такої категорії громадян) та в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених основними розпорядниками коштів у Державному бюджеті України.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби врегульовано Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі – Порядок № 44).

Цим Порядком, зокрема, передбачено, виплату грошової компенсації громадянам України, які є особами рядового і начальницького складу податкової міліції, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби (пункт 2 Порядку від 15.01.2004 № 44).

Як вбачається з пунктів 3, 4 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, шо утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород га інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (затверджений постановою КМУ від 15 січня 2004 № 44) виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення. Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Відповідно до частини 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 № 201 1- XII, дія якого поширюється на співробітників правоохоронних органів, до складу грошового забезпечення (утримання) входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відшкодування (грошова компенсація) податку на доходи фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, є щомісячним додатковим видом грошового утримання (забезпечення). Згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 № 333, видатки на її виплату здійснюються за кодом «Грошове забезпечення військовослужбовців».

Вказані доводи підтверджуються правовою позицією, викладеною в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.01.2016 у справі №802/3002/14-а, від 04.02.2016 у справі №826/15609/14, а також від 14.06.2016 у справі №К/800/41481 /15.

Отже, з огляду на вказані норми законодавства, грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями належить до складу грошового забезпечення цих осіб.

Виплату вказаного виду грошового забезпечення позивачу відповідач здійснив лише 21.03.2019, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку НОМЕР_1 за період 21.03.2019 АТ КБ «Приватбанк» від 22.03.2019 за № 8K11VHLGD2OP8TV0.

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що позивач був звільнений з посади та податкової міліції ДФС 22.06.2018 і в цей день він працював, що не заперечувалося відповідачем при розгляді справи №810/4770/18, однак виплата всіх сум, що належать йому від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, не була здійснена відповідачем у день його звільнення зі служби у податковій міліції.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідач протиправно не виплатив позивачу всі належні від установи суми у день звільнення (вказані обставини згідно ч. 4 ст.78 КАС України, не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи, оскільки вже встановлені рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2018, яке набрало законної сили, у справі №810/4770/18, в якій брали участь ті самі особи у тих самих процесуальних статусах.

Судом встановлено, що розмір середньоденної заробітної плати позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передували звільненню, становить 1048,43 грн.

Оскільки звільнення позивача із займаної посади відбулося 22.06.2018, що підтверджується наказом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 12 червня 2018 року №428-0, і він в цей день працював, а остання частина грошового забезпечення (розрахунку при звільненні) була виплачена йому 21.03.2019, то відповідачем було затримано виплату всіх сум, що належать йому від установи при звільненні на 187 робочих днів (у період з 22 по 27 червня 2018 року було 5 робочих дні, у липні - 22, у серпні 22, у вересні 20, у жовтні 22, у листопаді 22, у грудні - 20. У січні 2019 року було 21 робочий день, у лютому 20, у березні 13).

З урахуванням того, що Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 в справі № 810/4770/18 стягнуто на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 22.06.2018 по 31.08.2018 на 49 робочих днів, то Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області повинна виплатити позивачу середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку з 01.09.2018 по 21.03.2019 на 138 робочих днів (187 робочих днів - 49 робочих днів = 138 робочих днів).

Виходячи з вище викладеного сума середнього заробітку за час затримки розрахунку на 138 робочих днів складає 144683,34 грн. (1048,43 грн. (середньоденна заробітна плата) х 138 (кількість днів затримки)).

Таким чином, з огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що сума середньогоо заробітку за час затримки яка має бути виплачена відповідачем становить 144683, 34 коп.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було надано суду жодних пояснень та доказів, які б спростували всі доводи позивача.

З огляду на зазначене зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.09.2018 по 21.03.2019 в сумі 144683 (сто сорок чотири тисячі шістсот вісімдесят три) грн. 34 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 08 липня 2019 р.