Ухвала суду № 83236822, 25.07.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

25 липня 2019 року Справа № 280/3540/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (70608, Запорізька область, м.Пологи, вул.Магістральна, буд.245; код ЄДРПОУ 40386712)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

та на виконання вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Пологівське ОУПФУ в Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо припинення з 01 березня 2016 року виплати пенсії за віком позивачу;

2) зобов`язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії позивачу та виплатити виниклу заборгованість з 01 березня 2016 року.

Крім цього, позивач просить суд допустити негайне виконання постанови суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць та зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161 КАС України.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160,161 КАС України, з огляду на наступне:

1. У відповідності до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У позовній заяві відсутня інформація про офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача.

2. У відповідності до вимог п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, позивачем у позовній заяві у переліку документів доданих до позову перелічені копії документів, але не у всіх документів зазначено їх дати та номери, що унеможливлює їх ідентифікування.

3. Згідно ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У відповідності до ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпису).

В порушення зазначених приписів, позивачем додано до позову копії документів для направлення відповідачу, які взагалі не засвідчені належним чином.

Крім того, у позовній заяві позивачем не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

4. За змістом ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 грн.

Тобто, сума судового збору становить 768,40 грн.

Всупереч вимог ч.3 ст.161 КАС України позивачем до позову не додано доказів сплати до відповідного бюджету судового збору у розмірі ставки, встановленої ст.4 Закону України "Про судовий збір", за позовні вимоги немайнового характеру.

Натомість, позивачем подано заяву (клопотання) про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, в якому позивач посилається на важке матеріальне становище, пов`язане з відсутністю будь-яких доходів, оскільки доходом є лише пенсія за віком, яка у зв`язку з неправомірними діями відповідача не виплачується.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як передбачено ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку з цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.132-133 КАС України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та правом позивача (заявника) на доступ до правосуддя, з іншого боку.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зазначений принцип кореспондується з вимогами ч.1 ст.8 КАС України, відповідно до яких усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.132 КАС України, ст.8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є майновий стан заявника, а обґрунтування пов`язаних із цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення здійснення оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Суд враховує похилий вік позивача, а також те, що позивач відповідно до поданих до позовної заяви документів є внутрішньо переміщеною особою, однак нагадує, що згідно з ч.2 ст.8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Необхідно зазначити, що вказані позивачем обставини, які на його думку свідчать про ускладнення здійснення оплати судового збору (важке матеріальне становище, пов`язане з відсутністю будь-яких доходів окрім пенсії за віком, яка тривалий час не виплачується) можуть бути визнані достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, однак за умови надання належних доказів в їх обґрунтування.

Такими доказами можуть слугувати, наприклад, інформація контролюючого фіскального органу про одержані позивачем доходи (довідка про доходи у 2018 році), індивідуальні відомості про застраховану особу в Пенсійному фонді України (довідка про суму отриманої пенсії у 2018-2019 роках) тощо, або інші докази, які позивач може надати суду на підтвердження важкого матеріального становища, а також того факту, що пенсія за віком є єдиним джерелом доходу позивача.

Ненадання позивачем жодних доказів на підтвердження важкого матеріального становища а також того факту, що пенсія за віком є єдиним джерелом доходу позивача, позбавляє суд можливості задовольнити подану позивачем заяву про відстрочення сплати судового збору до винесення судового рішення. Крім того, взагалі відсутні докази факту як призначення пенсії позивачу, так і припинення її виплати.

З урахуванням викладеного позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за звернення з позовом з вимогою немайнового характеру у розмірі 768,40 грн.

5. Частиною 2 ст.122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 по справі №489/2361/17.

Таким чином, будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що його діями чи бездіяльністю порушуються його права та законні інтереси. Пенсія є періодичним платежем, про зупинення її виплати позивач знав, а тому в разі не згоди, мав право звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

В позовній заяві позивач зазначає, що йому припинено виплату пенсії з березня 2016 року, а тому саме з березня 2016 року позивач повинен був дізнатися про порушення його прав та законних інтересів, проте, з позовом щодо оскарження бездіяльності відповідача звернувся лише в липні 2019 року.

У відповідності до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Позивачем до позовної заяви додано заяву (клопотання) про поновлення строку звернення до суду. Разом з тим, в поданій заяві (клопотанні) позивачем не зазначено та не обґрунтовано причин поважності підстав не звернення до суду починаючи з березня 2016 року.

Відтак позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідну до вимог ст.ст. 161, 167 КАС України, із обґрунтуванням причин пропуску строку звернення до суду та документальним їх підтвердженням.

Крім того, як встановлено судом з бази даних "Діловодство спеціалізованого суду" 14.05.2019 позивач зверталась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, однак, ухвалою суду від 17.05.2019 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою суду від 24.06.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у зв`язку із не усуненням позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, повернуто позивачу.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Згідно ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- уточнену позовну заяву у кількості, відповідно до учасників справи, з зазначенням інформації про офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача та інформації про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; уточненим переліком додатків, з урахуванням додатково доданих документів, із зазначенням їх дат та номерів;

- належним чином засвідчені копії письмових доказів для направлення відповідачу у відповідності до переліку додатків до позовної заяви;

- належний доказ сплати судового збору в розмірі 768,40 грн., оформлений відповідно до вимог законодавства за наступними реквізитами: "Отримувач коштів - УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр./ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38025423; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Рахунок отримувача - 34310206084010; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - *; 101; ___ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)", або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати (відстрочення сплати) судового збору відповідно до закону;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, із обґрунтуванням причин пропуску строку звернення до суду та документальним їх підтвердженням/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено.

Уточнена позовна заява та зазначені документи повинні бути надані суду у визначений строк у двох примірниках - суду та відповідачу супровідним листом з посиланням на номер справи.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В. Садовий