Рішення № 83236740, 25.07.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/8877/19

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановив:

Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось до суду із вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 25 000,00 грн. В обґрунтування позову вказує, що відповідач добровільно не сплатив узгоджену заборгованість з транспортного податку з фізичних осіб. Наявний борг виник на підставі податкового повідомлення-рішення №50493-13 від 13.07.2016 на суму 25 000,00 грн.

Ухвалою суду від 26.06.2019 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду направлялась відповідачу за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до суду із відміткою поштового відділення зв`язку: "інші причини".

Відповідно до ч. 4 ст. 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За наведених вище обставин, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відзив від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 162 КАС України, не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України: у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 13 липня 2016 року Головним управління ДФС України в Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 50493-13 про стягнення транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25 000,00 грн.

Згідно зведеного розрахунку сума непогашеного ОСОБА_1 податкового боргу становить 25 000,00 грн (а.с.7).

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відносини з приводу нарахування та сплати транспортного податку врегульовані ст.267 ПК України.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

При цьому, згідно з п. 267.2 ст. 267 ПК України об`єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 267.4 ст. 267 ПК України визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період для транспортного податку дорівнює календарному року.

Згідно з п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПК України транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 13.07.2016 № 50493-13 про визначення відповідачу загальної суми грошового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25 000,00 гривень (а.с.8).

У разі несплати платником податків протягом 60 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення процедури його оскарження, визначені рішенням податкові зобов`язання вважаються узгодженими. Факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк.

Згідно з пунктом 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що 03.11.2016 контролюючим органом винесена податкова вимога № 15033-17 на загальну суму боргу в розмірі 25 000,00 грн та направлена відповідачу.

Проте, вказане поштове відправлення повернулось до контролюючого органу з позначкою "за терміном зберігання" (а.с.9).

Положеннями пункту 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням викладеного, податкова вимога № 15033-17 від 03.11.2016 вважається врученою відповідачу у належний спосіб.

Доказів оскарження у адміністративному або судовому порядку вказаного податкового повідомлення-рішення, а також сплати визначеного ним податку в сумі 25 000,00 грн суду надано не було, відтак грошові зобов`язання набули статусу узгоджених.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

ГУ ДФС у Житомирській області є територіальним органом Державної фіскальної служби, підпорядковується ДФС України та забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території Житомирської області. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює, в тому числі, погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не зарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів, звертаються до суду у випадках передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу в розмірі 25 000,00 грн, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, сплачені позивачем при поданні позовної заяви, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39459195) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь бюджету в особі Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, буд.7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) податковий борг у сумі 25 000(двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 25 липня 2019 року.

Суддя Л.А.Шуляк