Рішення № 83236656, 24.07.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 р. Справа№200/6724/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення у м. Краматорську про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення у м. Краматорську про зобов`язання повернути адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 28 лютого 2019 року по 10 квітня 2019 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно не здійснив виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за певний період у зв`язку з відсутністю за вказаним місцем фактичного проживання, не урахувавши, що позивача примусово виселено з гуртожитку КП "Мост" та Виконавчим комітетом Краматорської міської ради.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, 17 липня 2019 року надав відзив на адміністративний позов в якому зазначив, що грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається з урахуванням акта обстеження матеріально побутових умов сім`ї, що передбачено п. 12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №365. Відповідач вказав, що ОСОБА_1 звернулася до управління із заявою про призначення щомісячної грошової допомоги 25 лютого 2019 року, під час перевірки за вказаним у заяві місцем проживання позивача не було, при цьому, зі слів коменданта гуртожитку, позивач за вказаною адресою не мешкає, договір оренди житла на новий термін не переоформив. Комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам було прийнято рішення (з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї) про відмову в призначенні позивачу щомісячної адресної допомоги. Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 із заявою про повідомлення нового місця мешкання не зверталася, тому комісія не могла знати про обставини, які вказує позивач в позовній заяві. Вважає, що управлінням правомірно було прийнято рішення про відмову в призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання ОСОБА_1

23 липня 2019 року позивач надала відповідь на відзив у якому вказала, що в заяві про призначення допомоги було вказано її номер телефону, проте соціальний інспектор не повідомив про вихід за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 та про засідання Комісії на якому позивач мала змогу бути присутньою разом із членами родини. Вважає дії відповідача протиправними та просить суд повернути адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 28 лютого 2019 року по 10 квітня 2019 року та зазначає, що борг за комунальні послуги складає 3500 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 14 червня 2019 року вирішено продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали суду позивач усунув виявлені недоліки позовної заяви.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом Серія НОМЕР_1 , виданим 27 серпня 2002 року Микитівським РВ Горлівського МУУМВС України в Донецькій області. Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи. Так 17 січня 2019 року позивачем отримана довідка від 20 грудня 2016 року №1426-72138 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (у зв`язку із зміною адреси), фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

25 лютого 2019 року позивач звернулася до відповідача із заявою, встановленого зразка, про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначивши адресу фактичного проживання: АДРЕСА_1 . Згідно Акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 6 березня 2019 року ОСОБА_1 , зі слів коменданта гуртожитку, за вказаною у заяві адресою не проживає з 27 лютого 2019 року, договір оренди, який був дійсний до 1 лютого 2019 року не переоформлено.

На підставі зазначеного вище Акта Протоколом Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 15 березня 2019 року відмовлено позивачу у призначенні (відновленні) щомісячної адресної допомоги. Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 20 березня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні допомоги переміщеним особам на проживання, на підставі рішення Комісії від 15 березня 2019 року.

10 квітня 2019 року позивачу (у зв`язку зі зміною адреси) видана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20 грудня 2016 року №1426-72138фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

За заявою позивача від 10 квітня 2019 року ОСОБА_1 призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам з 10 квітня 2019 року по 9 жовтня 2019 року, що підтверджується Рішенням від 14 травня 2019 року.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно не виплачена допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 28 лютого 2019 року по 10 квітня 2019 року. тому звернулася з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ст. 4 Закону № 1706-VII).

Згідно п. 1 Постанови КМУ від 1 жовтня 2014 року № 505 внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг установлена щомісячна адресна допомога. Вказаною Постановою затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок № 505). Цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Так, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців (п. 2 Порядку № 505).

Відповідно до п. 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї).

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки всіх членів сім`ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Пунктом 5 Порядку визначено документи які додаються та необхідні відомості, які зазначаються у заяві. Грошова допомога не призначається у випадках визначених п. 7 Порядку №505.

При цьому слід зазначити, що у рішенні про відмову ОСОБА_1 у наданні допомоги на проживання не зазначено обставини, визначених п. 7 Порядку № 505.

В обґрунтування правомірності своїх дій відповідач посилається на приписи Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365.

Пунктом 12 цього Порядку №365 передбачено, що за результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї або інших документів, визначених в абзацах другому і третьому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.

Як убачається з Акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 6 березня 2019 року, позивач відсутня за місцем фактичного проживання. При цьому, в такому разі представник управління соціального захисту населення повинен залишити внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з`явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації. У разі коли внутрішньо переміщена особа протягом трьох робочих днів не з`явилася до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, такий підрозділ надсилає їй рекомендованим листом повторне повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з`явитися для проходження фізичної ідентифікації. Водночас структурний підрозділ з питань соціального захисту населення робить запит до Держприкордонслужби щодо виїзду внутрішньо переміщеної особи за кордон, на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі або до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (п.п. 6,7 Постанови №365).

Проте, слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем таких дій.

Суд звертає увагу, що позивачем самостійно надано суду лист Головного центу обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 11 квітня 2019 року №184/Б-4969 про відсутність інформації щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування в межах Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 1 січня 2018 року по 31 березня 2019 року ОСОБА_1 .

Пунктом 13 Порядку№365 визначено, що комісія (з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам), крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні (відновленні) такої виплати в разі його відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати.

Проте слід зазначити, що вказаний пункт цього Порядку скасований постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2017 року у справі № 826/12123/16, що набрала законної сили 4 липня 2018 року, та залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року. Зазначеною постановою суду також скасовані п.п. 7, 8, 9 цього Порядку, якими передбачалось право органу на проведення перевірки достовірності зазначеної в заяві про призначення соціальних виплат інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, складання акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за результатом перевірки, обов`язок особи повідомляти структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про зміну фактичного місця проживання/перебування, а також скасовані Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 та абз. 10 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 5 листопада 2014 р. № 637.

Підставою для скасування цих нормативно-правових актів (їх окремих пунктів) судом було визначено те, що вони обмежують осіб, що належать до внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у реалізації їхніх прав, зокрема, прав на пенсійне та соціальне забезпечення та є такими, що призводить до непрямої дискримінації за ознакою місця проживання та перебування на обліку ВПО, а також порушує принцип рівності, передбачений ст. 24 Конституції України та гарантії вільного пересування територією України, передбачені ст. 33 Конституції України.

Положеннями ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

На підстав зазначеного вище, суд не убачає підстав для застосування п. 7 8, 9, 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Стаття 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права, або «інші права», що визначено ст. 9 Закону, не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав та свобод особи. Вказаний Закон встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

На підставі зазначено вище, суд дійшов висновку про протиправність Рішення про відмову в наданні допомоги переміщеним особам на проживання ОСОБА_1 від 20 березня 2019 року.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

За таких обставин, враховуючи положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та статтю 13 Конвенції суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та обрати інший спосіб захисту, який є необхідним для відновлення порушеного права позивача на отримання адресної допомоги на проживання, шляхом визнання протиправним та скасування рішення про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання та зобов`язання призначити та виплатити таку допомогу за заявою позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Оскільки ухвалою суду від 24 червня 2019 року позивача звільнено від сплати судового збору, тому в силу вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення у м. Краматорську від 20 березня 2019 року про відмову ОСОБА_1 у наданні допомоги переміщеним особам на проживання.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення у м. Краматорську (місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, б. 23, код ЄДРПОУ 25953617) призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за її заявою від 25 лютого 2019 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв