Ухвала суду № 83236133, 24.07.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3078/19

Провадження № 1-кп/206/267/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2019 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Грицаюк Н.М.,

при секретареві Нор І.С.,

прокурора Іванов М.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Тафінцева К.В.,

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро матеріали за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12019040700000236 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

03.06.2019 року в провадження судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Грицаюк Н.М. надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Прокурор вважав за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, та звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений проти призначення обвинувального акта до судового розгляду не заперечував. Щодо заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, мотивуючи тим, що він має стійки соціальні зв`язки, зобов`язується з`являтись до суду по першому виклику, наміру впливати на свідків та потерпілого не має.

Захисник обвинуваченого - адвокат Тафінцев К.В. проти призначення обвинувального акту до розгляду по суті не заперечував, просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора в продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, змінивши на цілодобовий домашній арешт.

Потерпілий не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, щодо клопотаня прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував

Кримінальне провадження підсудне Самарському районному суду м. Дніпропетровська, обвинувальний акт відповідає вимогам встановленим КПК України, підстави для повернення акту прокурору, закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України - відсутні.

Порушень, що перешкоджають розгляду справи в суді, та призначенню справи до слухання не виявлено.

Справа підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово. Виклику підлягають всі свідки згідно реєстру матеріалів. Клопотань про виклик для допиту інших осіб, та витребування речей чи документів - не надійшло.

Судом не встановлена необхідність проведення інших дій, необхідних для підготовки до судового розгляду.

Вислухавши думку учасників судового засідання про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі доведення того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ризиками, які суд оцінює у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, являються об`єктивні дані можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, потерпілого, які ще не допитані та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній, будучі раніше судимим, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України, тим самим порушив покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, що свідчить про його схильність до вчинення правопорушень.

Таким чином, ризики, що були підставою для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження такого заходу на сьогодні не перестали існувати.

Дані відносно особи обвинуваченого враховуються судом, як то соціальні зв`язки, вік та стан здоров`я, які при цьому не виключають можливість тримання під вартою ОСОБА_1 , а також період його тримання під вартою, однак, вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюються у вчиненні тяжкого злочину, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченого у встановленому законом порядку.

Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України в розмірі, передбаченому ч.5 ст. 182 КПК України, застосувавши таким чином альтернативний запобіжний захід.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому суд вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму працезданих осіб, встановленого на 1 січня 2019 року - 1921 грн. Враховуючи характеризуючі дані обвинуваченого, суд вважає, що сума у розмірі 57630 грн. (30 прожиткових мінімумів для працезданих осіб) буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на депозитний рахунок одержувач ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 820172, р/р 37312066017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

В силу ч. 3 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

При цьому обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченому покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування або суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Крім того, вирішуючи подане клопотання суд, також враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину та можливість ухилення від явки до суду.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Разом з тим, суд наголошує на тому, що обвинувачений не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище судом.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Отже, враховуючи вищевикладені ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, та дані про його особу, з метою недопущення перешкоджання кримінальному провадженню, виконанню рішення суду, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів, тобто до 22 вересня 2019 року, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Таке продовження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Щодо заявлених обвинуваченим та його захисником клопотань про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації та недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суду не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке законом про кримінальну відповідальність віднесено до категорії тяжких злочинів, а також будучі раніше судимим, порушив покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, що свідчить про його схильність до вчинення правопорушень та відсутність об`єктивних доказів, які б свідчили про належене виконання ним обов`язків в разі застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Отже, враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, суд приходить до висновку про необхідність продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на строк до шістдесяти днів, а саме до 22.09.2019 року включно.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314-316,331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040700000236 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30 липня 2019 року о 15 годині 00 хвилин в приміщенні Самарського районного суду м. Дніпропетровська.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Клопотання прокурора про продовження строків дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника - адвоката Тафінцева Костянтина Вячеславовича про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 22 вересня 2019 року включно.

Визначити заставу у розмірі 57630 (п`ятдесят сім тисяч шістьсот тридцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: одержувач ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 820172, р/р 37312066017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до Самарського районного суду м. Дніпропетровська;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками.

В судове засідання викликати свідків, потерпілого.

Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена протягом семи днів на підставі рішення Конституційного суду № 4-р/2019 від 13.06.2019 року з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду

Суддя Н.М. Грицаюк