Рішення № 83235757, 11.06.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

11.06.2019 Єдиний унікальний номер 205/7101/18

Єдиний унікальний номер 205/7101/18

Провадження № 2/205/588/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, –

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2018 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська поштою надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2018 року позов залишено без руху, а позивачеві запропоновано усунути недоліки з додержанням вимог п. 4 ч. 3 ст. 175, ч.ч. 1, 4 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких 19 жовтня 2018 року позивачем було подано виправлений позов.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2018 року позов було прийнято до розгляду суду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2018 року було вжито заходів забезпечення позову.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в частині визнання за ОСОБА_1 права особистої приватної власності на автомобіль марки Пежо 208, держномер НОМЕР_1 , припинення за ОСОБА_2 права спільної сумісної власності на автомобіль марки Пежо 208, держномер НОМЕР_1 , та визнання за ОСОБА_2 права особистої приватної власності на автомобіль марки Міцубісі Лансер, держномер НОМЕР_2 , припинення за ОСОБА_1 права спільної сумісної власності на автомобіль марки Міцубісі Лансер, держномер НОМЕР_2 , залишено без розгляду.

Позивач у позовній заяві, а її представник у ході судового засідання, посилалися на те, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 18 грудня 2009 року. Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 23 серпня 2018 року позивач звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. За час перебування у зареєстрованому шлюбі, сторонами було придбано автомобіль марки Пежо 208, держномер НОМЕР_1 , та автомобіль марки Міцубісі Лансер, держномер НОМЕР_2 . Наразі шлюб розірвано, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, автомобілі залишилися у користуванні відповідача, які були ним продані без згоди позивача. Позивач у своєму позові, а її представник у ході судового розгляду, просили визнати спірні автомобілі об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Представник позивача просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Проти задоволення позовних вимог відповідач та його представник заперечували з підстав, зазначених у відзиві, просили відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. У відзиві на позов відповідач посилався на те, що доводи позивача, що спірні автомобілі є спільним сумісним майном подружжя не відповідає дійсності. До реєстрації шлюбу з позивачем відповідачеві на праві власності належав автомобіль марки Кіа Веста, 1998 року випуску, придбаний 13 листопада 2003 року, який був ним відчужений 11 квітня 2006 року за 6 200 доларів США, та автомобіль марки Деу Ланос, 2005 року випуску, придбаний 07 червня 2005 року, який ним був відчужений 27 січня 2010 року за 6 500 доларів США. Тому, за кошти, які він отримав за продаж автомобілів, ОСОБА_2 придбав автомобіль марки Міцубісі Лансер, який є його особистою власністю і поділу не підлягає. Автомобіль марки Пежо 208, 2013 року випуску, є спільною сумісною власністю подружжя. Рішення про продаж рухомого майна було прийнято ними обопільно і позивач знала, що автомобілі продані. Письмової згоди на продаж не надавала, оскільки до кінця серпня 2018 року проживали однією родиною, а після того як автомобілі були продані, позивач зібрала свої речі, забрала отримані від продажу гроші і пішла проживати окремо. Кошти, отримані від продажу автомобілів ОСОБА_1 витратила на власні особисті потреби. Просив у задоволенні позовних відмовити.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши добуті та представлені докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 грудня 2009 року (а.с. 17). Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).

У період шлюбу сторонами 27 січня 2010 року було придбано автомобіль марки Міцубісі Лансер, 2009 року випуску (а.с. 91-93), право власності на який було зареєстровано за ОСОБА_2 , та 10 квітня 2013 року було придбано автомобіль Пежо 208, 2013 року випуску, номер держреєстрації НОМЕР_1 , право власності на який було зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с. 19-20).

18 серпня 2018 року спірні автомобілі були відчужені та зареєстровані на інших фізичних осіб (а.с. 64).

ОСОБА_1 письмової згоди на відчуження автомобілів марки Міцубісі Лансер, 2009 року випуску, та автомобіль Пежо 208, 2013 року випуску, не надавала.

Згідно із частиною першою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 63 СК України закріплено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Таким чином, оскільки спірні автомобілі марки Міцубісі Лансер, 2009 року випуску, та автомобіль Пежо 208, 2013 року випуску, були придбані сторонами за час перебування у зареєстрованому шлюбі за спільні кошти подружжя, вони є об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Не заслуговують на увагу суду посилання сторони відповідача про те, що автомобіль Міцубісі Лансер, 2009 року випуску, ним було придбано за власні кошти, оскільки вартість спірного автомобіля значно перевищує загальний розмір отриманих відповідачем коштів від продажу автомобілів Кіа Веста та Деу Ланос, які йому належали раніше. Також слід зазначити, що автомобіль Кіа Веста був відчужений відповідачем у квітні 2006 року, а спірний автомобіль подружжям придбаний у січні 2010 року, тобто майже через чотири роки.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у загальному розмірі 3 005 гривень 72 коп. (а.с. 35, 36). Враховуючи те, що позовні вимоги майнового характеру залишено без розгляду, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений нею судовий збір у розмірі 704 гривень 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати автомобіль марки Міцубісі Лансер, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , та автомобіль макри Пежо 208, 2013 року випуску, номер держреєстрації НОМЕР_1 , об`єктами права спільної сумісної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя: