Рішення № 83234616, 22.07.2019, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/3019/19

Провадження № 2/210/1635/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"22" липня 2019 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я, посилаючись на те, що що перебуваючи в трудових відносинах з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», на посаді водія автотранспортних засобів Цеху технологічної автотранспорту, 22.04.2011 р. близько о 09 годині 30 хвилин, з вини відповідача, знаходячись на відкритому майданчику для складування лісоматеріалів ремонтно-будівельного цеху, внаслідок нещасного випадку, отримав тілесні ушкодження у вигляді: «перелому головки променевої кістки, вивих кісток правого передпліччя».

Вказує, що даний факт підтверджується актами Форми Н-1 «Про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом» та Форми Н-5 «Проведення розслідування нещасного випадку, що стався 22 квітня 2011 року о 09 годин 30 хвилин». Нещасний випадок обумовлений неналежним виконанням відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці.

Вказує, що нещасний випадок на виробництві стався під час виконання ним своїх трудових обов`язків на відкритому майданчику для складування лісоматеріалів ремонтно-будівельного цеху автоколони №1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», де під час перевірки на правильність розміщення вантажу у кузові автомобіля, побачив з правої сторони автомобіля дошку, що виступала за габарити, прийняв рішення її поправити, заліз на борт кузова по правому колесу (можливість залізти на борт автомобіля іншим шляхом була відсутня, що свідчить про неналежне створення та підтримання безпечних умов праці підприємством), де втратив рівновагу та впав з борту кузова автомобіля на асфальтне покриття, внаслідок чого отримав травми.

Зазначає, що внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, 30.08.2011 року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 10% (десять відсотків), внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги» серії 10ААА№003480 виданою на ім`я позивача.

02 жовтня 2012 року позивач повторно пройшов огляд МСЕК, де йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 10% (десять відсотків), внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги» серії 10ААА №071117 виданою на ім`я позивача.

28 серпня 2014 року позивач повторно пройшов огляд МСЕК, де йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 10% (десять відсотків), внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги» серії АБ №0004971 виданою на ім`я позивача.

05 вересня 2016 року позивач повторно пройшов огляд МСЕК, де йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 10% (десять відсотків), внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у надання медичної та соціальної допомоги» серії 12ААА №003470 виданою на ім`я позивача.

05 вересня 2018 року позивач повторно пройшов огляд МСЕК, де йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 10% (десять відсотків), внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у надання медичної та соціальної допомоги» серії 12ААА №047386 виданою на ім`я позивача.

Вказує, що таким чином змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування. У зв`язку з вказаним нещасним випадком порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки, позбавлений можливості в повній мірі реалізовувати свої звички та бажання, постійно виникають складнощі у зв`язку з загальною слабкістю, втомою, під час травмування позивач переніс сильний біль. Зазначає, що додаткових страждань йому завдає довготривалість негативних змін в його житті, що пов`язане з ушкодженням здоров`я.

Просить стягнути з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на його користь 41 730 грн. в рахунок компенсації за моральну шкоду завдану каліцтвом без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та судові витрати в сумі 6531,40 грн.

Ухвалою суду від 04.06.2019 р. вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В судове засідання сторони не викликалися, клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.

Відповідач ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", отримавши 24.06.2019 р. копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, про що свідчить поштове повідомлення, долучене до матеріалів справи, скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву про стягнення моральної шкоди відповідачем, ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", було подано до суду та зареєстровано канцелярією суду за вх. №13270, 05.07.2019р. тобто в межах процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 04.06.2019р., відповідно до якого відповідач заперечує проти позову в повному обсязі, просить відмовити у його задоволенні, додатково зауваживши, що працівник несе безпосередню відповідальність за порушення норм ст. 14 ЗУ «Про охорону праці», відповідно до якої працівник зобов`язаний дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; - знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Вказує, що позивач, водій автотрансопртних засобів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», порушив вимоги інструкції з охорони праці, що стало причиною нещасного випадку.

Вказує, що в спірних правовідносинах не було встановлено вчинення з боку відповідача будь-яких винних, неправомірних дій, що могли б призвести до виникнення нещасного випадку за участю позивача, отже відсутня одна з обов`язкових передумов для відшкодування моральної шкоди.

Зазначає, що факт завдання позивачу моральної шкоди є недоведеним, а розмір грошових коштів, про стягнення якого ставиться питання в позові в будь-якому випадку не відповідає вимогам розумності та справедливості.

Посилається, що позивач не забезпечив особисту безпеку під час виконання робіт, чим порушив вимоги інструкції з охорони праці, ст.14 Закону України «Про охорону праці».

Таким чином, можна зробити висновок, що будь-яких порушень законодавства про працю відносно позивача, які б знаходились в причинному зв`язку з настанням нещасного випадку, відповідач не вчиняв, а отже і відсутні підстави для стягнення з відповідача грошових сум в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідь на відзив ні позивачем, ні його представником до суду не подавалась.

Отримавши письмовий відзив відповідача на позовну заяву, представником позивача подано заяву від 22.07.2019 р. та зареєстровано канцелярією суду за вх.. № 14166, відповідно до якої просить суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , будучи працівником ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" отримав тілесні ушкодження внаслідок нещасного випадку.

Відповідно до Акту про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, форми Н-1, з ОСОБА_1 , 22.04.2011 р. о 09 год. 30 хв. стався нещасний випадок на відкритому майданчику ремонтно-будівельного цеху ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». На момент настання нещасного випадку потерпілий являвся працівником ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Нещасний випадок на виробництві стався при виконанні ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків.

Діагноз, відповідно листка непрацездатності: «закритий перелом головки променевої кістки зі зміщенням. Вивих кісток передпліччя».

За висновком комісії від 22.04.2011 р., відповідно до акту № 23 форми Н-5, нещасний випадок з позивачем визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.

Згідно виписки з історії хвороби № 880 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період часу з 22.04.2011 року по 29.04.2011 року з клінічним діагнозом «вивих правого передпліччя, перелом головки лучевої кістки (травма виробнича 22.04.2011)».

Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК № 003480 від 30.08.2011 року, позивачу встановлено втрата професійної працездатності в розмірі 10%, первинно, причина втрати професійної працездатності трудове каліцтво, потреба в медикаментозному лікуванні.

Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК серії 10ААА № 071117, позивачу повторно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 10% з 02.10.2012 року по 10.08.2014 року.

Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК серії АБ № 0004971, позивачу повторно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 10% з 28.08.2014 року по 10.08.2016 року.

Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК серії 12 ААА №003470 позивачу повторно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 10% з 06.09.2016 року по10.08.2018 року.

Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК серії 12ААА № 047386, позивачу повторно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 10% з 05.09.2018 року по 10.08.2020 року.

Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК серії 12ААА № 017080, позивачу повторно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 10% з 01.01.2017 року по 01.01.2019 року.

Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім`ї, і рівних та невід`ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини «випливають із властивої людській особі гідності»

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України встановлюють, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть. (ч.1 ст.14 Закону №1105-XIV)

З огляду на положення ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я (ч. 2 цієї норми).

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець-зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 153 КЗпП власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Згідно ст. 158 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці

Статтею 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст.153, ст.173, ч.1 ст.237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Крім того, Конституційний Суд України в п. 4.1. свого Рішення від 27.01.2004 року по справі № 1-9/2004 зазначив, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» роз`яснено, що судам необхідно враховувати те, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (у тому числі й виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної/немайнової/шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ст.23ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Частиною 3ст. 1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках встановлених законом.

Під час завдання позивачу тілесних ушкоджень останній відчув сильний фізичний біль. Позивач змушений тривалий час проходити медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування. Тривалий процес лікування, позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. У зв`язку з вказаними травмами порушено та порушуються звичний ритм життя позивача, останній позбавлений можливості в повній мірі реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у зв`язку з загальною слабкістю та втомою.

Таким чином, слід вважати, що самим фактом втрати позивачем професійної працездатності у зв`язку з нещасним випадок на виробництві, під час роботи на підприємстві позивачу спричинена моральна шкода, яка згідно ст.237-1 КЗпП України може бути відшкодована одноразово за рахунок відповідача.

За таких обставин, вимоги позивача до ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" є обґрунтованими і не суперечать чинному законодавству.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про те, що травмування позивача відбулося саме внаслідок його дій та щодо відсутності у зв`язку з цим правових підстав для відшкодування йому моральної шкоди, оскільки нещасний випадок із позивачем стався саме під час виконання ним трудових обов`язків, а ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці та несе безпосередньо відповідальність за порушення зазначених вимог. Більше того,як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст.153, ст.173, ч.1 ст.237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 р. встановлено, що обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.

Суд вважає, що в даному випадку саме відповідач - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" повинен виплатити позивачеві моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої каліцтвом в результаті нещасного випадку на виробництві, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах (ст.153 КЗпП України) та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є таким, що виникає із трудових правовідносин.

З врахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди незалежно від наявності з цього приводу висновку МСЕК, яку повинен відшкодувати позивачу відповідач, як власник підприємства, який не створив працівнику безпечні умови праці.

Судом встановлено, що при виконанні трудових обов`язків здоров`ю позивачу була заподіяна шкода, він отримав ушкодження здоров`я, втратив працездатність в розмірі 10 %. Вказані негативні наслідки в житті позивача мають місце починаючи з 29 річного віку, тобто з квітня 2011року, та наявні до теперішнього часу. Позивач переносить щоденно моральні переживання, змушений приймати ліки та звертатися до лікарів. Процес лікування позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. В момент отримання травм та в період лікування, позивач відчував фізичні страждання та біль .

Позивач, в наслідок отриманих тілесних ушкоджень, що супроводжується значною втратою працездатності в молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, постійно відчуває психологічний дискомфорт, що постійно і негативно позначається на душевному та фізичному станах позивача.

При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками отриманих тілесних ушкоджень внаслідок нещасного випадку, позивачеві порушено його звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв`язки. Позивач в зв`язку зі станом свого здоров`я переносить моральні страждання та переживання.

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає компенсації.

Оцінивши в сукупності всі докази у справі, суд вважає доведеним спричинення відповідачем ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" позивачу шкоди здоров`ю, провину відповідача в її спричиненні та причино - наслідковий зв`язок між виною підприємства - відповідача, а саме: не виконанням свого обов`язку по створенню з безпечних умов праці, та настанням у позивача негативних наслідків - втрати професійної працездатності в розмірі 10%, довготривалості негативних змін в житті позивача, які виражаються в наявності в нього стійкої втрати працездатності ступені 10 % починаючи з 2011 року по день розгляду справи.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров`я, відсоток втрати професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотність вимушених змін в життєвих стосунках, обставини травмування позивача.

Обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин характеру спричиненої моральної шкоди позивачу, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим задовольнити позов частково, стягнути на його користь 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які він щоденно зазнає.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст..ст.. 3, 43 Конституції України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст.. 4, 13 ЗУ "Про охорону праці" ст. 23, 1166,1168 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 12, 13, 44, 76, 81, 82, 89, 141, 247, 258, 263-265, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. в рахунок компенсації за моральну шкоду завдану каліцтвом без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н. А. Літвіненко