
154/2222/18
1-кп/154/23/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про продовження дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту
та пом`якшення його умов
24 липня 2019 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Вітера І.Р.,
при секретарі Корніюк Т.О.,
з участю прокурора Плечука М.П.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22017030000000142 з обвинувальним актом, який надійшов з прокуратури Волинської області відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.201, ч. 1 ст. 263, ч.3 ст.15 - ч.1 ст.263 КК України, а також клопотання прокурора про продовження терміну застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту,-
ВСТАНОВИВ:
Вказане кримінальне провадження розглядається судом із 15 серпня 2018 року.
Обвинувачений ОСОБА_1 фактично утримувався під вартою із 29 березня 2018 року по 17 травня 2019 року.
Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27 травня 2019 року ОСОБА_1 змінено запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Строк дії ухвали закінчується 27 липня 2019 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ризики, які були враховані перед цим судом під час застосування запобіжного заходу не змінились. При цьому звернув увагу на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких та корисливих злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років. Предметом вказаних злочинів є вогнепальна зброя, що становить підвищену суспільну небезпеку. Оскільки не працює та немає постійного джерела доходу, може продовжити свою злочинну діяльність. Вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів вважає доведеною в ході досудового розслідування. Також вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, не може бути обраний, заявлені ризики під час прийняття попереднього рішення про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту не зменшились. Оскільки строк попередньо застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу завершується 27 липня 2019 року, просив його продовжити ще на два місяці.
Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження строку цілодобового домашнього арешту, просив змінити запобіжний захід та обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Свою позицію обґрунтував тим, що тривалий час утримувався під вартою. Режиму утримання жодного разу не порушував. Після звільнення з-під варти сумлінно виконував обов`язки, які були покладені на нього судом. На даний час перебуває під цілодобовим домашнім арештом в будинку батьків його дружини, які у зв`язку із досягненням пенсійного віку не працюють, а він через покладені на нього обов`язки у кримінальному провадженні не в стані їм допомагати, оскільки не вправі залишати житло. Усі грошові заощадження, які належали батькам дружини були безпідставно вилучені в ході досудового розслідування та їм не повернуті, що призвело до скрутного матеріального становища сім`ї. Після перебування у місцях попереднього ув`язнення не має можливості адаптуватись у суспільстві, працевлаштуватись для того щоб утримувати непрацездатних батьків та свою сім`ю. В даний час у розпалі збір урожаю, а у батьків дружини є велика кількість насаджень сільськогосподарських культур, у зв`язку з чим просить надати йому можливість допомогти їх зібрати. Крім того вказав, що разом із ним проживає його малолітня дитина, якою позбавлений можливості піклуватися поза межами житла, прогулюватись із нею по вулиці, відводити та забирати із дитячого садка, тощо. Вказані обов`язки замість нього виконують інші особи. Зазначив про відсутність намірів порушувати режим запобіжного заходу, впливати на свідків, які у провадженні вже були допитані, а також ухилятися від суду.
Суд, з урахуванням доводів сторін, заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, прийшов до наступних висновків.
Продовжуючи строк запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Переконання сторони обвинувачення про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам фактично ґрунтується лише тяжкості злочинів і тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується.
Фактично розгляд справи завершений, судом допитані усі свідки, досліджені наявні докази, що позбавляє обвинуваченого можливості незаконним шляхом впливати на хід судового розгляду, знищувати чи спотворювати докази.
Натомість обвинувачений ОСОБА_1 дотримується умов застосованого запобіжного заходу, з`являється за судовими викликами, що свідчить про відсутність його наміру при наявних можливостях ухилятися від суду.
З часу застосування до обвинуваченого запобіжного заходу пройшов тривалий термін, за його умовами обвинувачений позбавлений можливості працювати і утримувати себе, сім`ю та майно, піклуватися дитиною, допомагати батькам, тощо.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку запобіжного заходу ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу на початковій стадії.
На переконання суду можливість ОСОБА_1 впливати на свідків, ухилитись від суду з метою уникнення відповідальності чи продовжити свою злочинну діяльність, є лише припущенням сторони обвинувачення, а запобігти вказаним ризикам дасть можливість більш м`який запобіжний захід - домашній арешт із зобов`язанням обвинуваченого не залишати місце проживання лише у нічний час. Тому з огляду на ці обставини необхідно пом`якшити вказані умови домашнього арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 350, 369, 372 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Продовжити до 24 вересня 2019 року строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Контроль за виконанням ухвали в частині домашнього арешту покласти на орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:
1) із 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. щодня не відлучатися із місця свого проживання без дозволу суду крім випадків необхідних для лікування;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає виконанню з моменту її проголошення.
Ухвалу передати до відома та для виконання у Маневицький відділ поліції Головного управління Національної поліції України у Волинській області.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Повний текст ухвали складено 24 липня 2019 року.
Суддя (підпис).
Згідно з оригіналом.
Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р. Вітер
Судове рішення № 83234380, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області) було прийнято 24.07.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 154/2222/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: