Рішення № 83233098, 25.07.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/5743/19

Провадження №2/523/3010/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З а о ч н е

"25" липня 2019 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Шепітко І.Г.

при секретарі Мица А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 у м.Одесі цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження за позовом Одеського національного медичного університету (ЄДРПОУ 02010801, 65082, м.Одеса, пров.Валіховський, 2) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат на навчання, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить стягнути з відповідача суму витрат на навчання за період з 2013 по 2015 рік у розмірі 29984,00 гривень, а також суму виплаченої стипендії за період з 2013 по 2015 рік у розмірі 993,72 гривень на користь Одеського національного медичного університету в інтересах Державного бюджету України, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем не виконані зобов`язання взяті на себе при укладенні Угоди №5, а саме відповідно до п.2.2.5 Угоди № 5, студент зобов`язується прибути після закінчення університету на місце працевлаштування за направленням Міністерства охорони здоров`я України і відпрацювати не менше 3 років після закінчення інтернатури. В разі відмови їхати на працевлаштування за рішенням МОЗ України або відмови відпрацьовувати не менше 3 років - відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання, у встановленому порядку.

Ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні. Одночасно запропоновано відповідачеві у 15-денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Суворовського районного суду м. Одеси заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно ч.5 ст.279 ЦПК України та ст.ст.280-281 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами - у порядку заочного провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що з 2009 року ОСОБА_2 навчалася на контрактній формі навчання на медичному факультеті №4 Одеського національного медичного університету, спеціальність «медико-профілактична справа».

Відповідно до наказу № 283-с по Одеському національному медичному університету від 18 лютого 2013 року, ОСОБА_2 було переведено на бюджетну форму навчання з 04.02.2013 року.

04 лютого 2013 року між ОСОБА_2 та Одеським національним медичним університетом була укладена та підписала Угода № 5 про підготовку фахівців з вищою освітою. Відповідно до наведеної угоди, ОСОБА_2 продовжила навчання в Одеському національному медичному університеті на бюджетній формі навчання за спеціальністю «медико-профілактична справа», на четвертому курсі медичного факультету.

У червні 2015 року ОСОБА_2 закінчила Університет та була направлена комісією по розподілу для проходження інтернатури та подальшого працевлаштування відповідно до державного замовлення до Снігурівської центральної районної лікарні Управління охорони здоров`я Миколаївської обласної державної адміністрації у якості лікаря-лаборанта.

До проходження інтернатури та подальшого відпрацювання встановленого законодавством трирічного терміну відповідач мала приступити з 01.08.2015 року.

Як вбачається зі службової довідки декана факультету Післядипломної освіти Одеського національного медичного університету від 25.07.2016 року, було встановлено факт того, що випускниця Одеського національного медичного університету 2015 року ОСОБА_2 , 1993 року народження, не приступила до проходження інтернатури у встановлений термін.

У березні 2016 року Деканатом факультету післядипломної освіти Одеського національного медичного Університету ка адресу випускника ОСОБА_2 було направлено лист за вих.№ 07-31/07ін з вимогою термінового повідомлення прибуття на роботу (згідно розподілу), місця працевлаштування, проте відповіді від випускника отримано не було.

У липні 2018 року, під час проведення Державною аудиторською службою України ревізії фінансово-господарської діяльності Одеського національного медичного університету за період з 01.05.2015 року по 01.06.2018 року, шляхом співставлення списків відрахованих студентів та документів, що підтверджують працевлаштування, встановлено факти неприбуття випускників, які навчалися за державним замовленням, до інтернатури, до місця розподілу за державним замовленням, звільненням за невиконання навчальних планів, а саме: неприбуття до інтернатури у 2015 році в тому числі й випускниці ОСОБА_2 .

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення прав та обов`язків, як затверджено у п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, є договори та інші правочини.

Договором, у відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно пунктами 1, 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Укладаючи угоду з вищим навчальним закладом про надання освітніх послуг за державним замовленням, особа (абітурієнт) бере на себе відповідні зобов`язання, які випливають із вимог нормативно-правових актів в даній сфері і передбачені самими угодами про надання освітніх послуг, а саме зобов`язання після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати за направленням не менш ніж три роки (замість чого отримують вищу освіту безкоштовно).

Вступаючи на навчання за державним замовленням та укладаючи відповідну угоду, особа-абітурієнт є обізнаною із фактом необхідності проходження інтернатури та відпрацювання певного строку після закінчення навчання.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одеським національним медичним університетом умови угоди №5 від 04 лютого 2013 року виконані у повному обсязі: відповідач пройшла повний курс навчання в Університеті за державний кошт, не сплачуючи за навчання власні грошові кошти, отримала відповідну кваліфікацію та спеціальність за кошти бюджету. У свою чергу, відповідач умови угоди не виконала, після закінчення навчального закладу не прибула до місця проходження інтернатури та не відпрацювала три роки після закінчення навчання відповідно до порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням.

Ст.5 ЦПК України встановлено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Згідно до ст.58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до п.1.1 Положення Міністерства охорони здоров`я України про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів - спеціалізація (інтернатура) є обов`язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора)-спеціаліста певного фаху.

Інтернатура проводиться в очно-заочній формі навчання на кафедрах медичних (фармацевтичних) вищих закладів освіти ІІI-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів і закладів медичної (фармацевтичної) післядипломної освіти (надалі - вищих закладів освіти) та стажування в базових установах і закладах охорони здоров`я (п. 1.4 Положення).

Відповідно до п.2.2.5 Угоди № 5, студент зобов`язується прибути після закінчення університету на місце працевлаштування за направленням Міністерства охорони здоров`я України і відпрацювати не менше 3 років після закінчення інтернатури. В разі відмови їхати на працевлаштування за рішенням МОЗ України або відмови відпрацьовувати не менше 3 років - відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання, у встановленому порядку.

Згідно п.5.1 Угоди №5, за невиконання або неналежне виконання умов даної Угоди сторони несуть майнову громадсько-правову відповідальність у відповідності з діючим законодавством.

Положенням ч.3 ст.53 Конституції України встановлено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно з ч.1 ст.72 Закону України «Про вищу освіту» (чинний на момент виникнення правовідносин) фінансування державних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України на умах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.

Згідно з ч.2 ст.34 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», одним з основних важелів здійснення державної політики у сфері наукової та науково- технічної діяльності є бюджетне фінансування.

На виконання Указу Президента України від 23 січня 1996 року №77 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», в редакції Указу Президента від 16 травня 1996 року № 342, відповідно до ст. 65 Закону України «Про вищу освіту» та ст.197 Кодексу законів про працю України, було розроблено Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 22 серпня 1996 року № 992 (чинний на момент виникнення правовідносин).

Пунктом 4 вищенаведеного Порядку визначено, що керівники вищих навчальних закладів після зарахування, осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду.

Відповідно до п.8 Порядку, випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом, після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років.

У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов`язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14 Порядку).

Зазначенні положення нормативно-правових актів щодо відшкодування випускниками вартості навчання в разі неприбуття (не відпрацювання впродовж трьох років за місцем розподілу) закріпленні також Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1997 року № 367 «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням».

Як зазначено в акті Державної аудиторської служби України №04-21/12 від 23.07.2018 року, відповідно до розрахунку, проведеного Університетом, вартість навчання випускників Університету, які звільнені за прогули без поважних причин, які звільнені у зв`язку із закінченням терміну навчання в інтернатурі та нез`явлення для подальшого працевлаштування, які звільнено за невиконання навчальних ішаків та які не приступили до інтернатури, склала 3665175,00 грн. Крім цього вказаним особам сплачено стипендії на загальну суму 1847160,13 грн.

Відповідно до розрахунків економічного відділу Одеського Національного медичного університету за весь період з 04.02.2013 року по 30.06.2015 року сума витрат на навчання ОСОБА_2 (без урахування стипендіального фонду) складає 29984,00 грн.

Згідно з розрахунками Одеського національного медичного університету за період навчання з 2013 року по 2015 рік відповідачу ОСОБА_2 була виплачена стипендія у розмірі 993,72 грн.

Таким чином відповідачем порушено умови Угоди №5 та неналежним чином виконано зобов`язання щодо відпрацювання не менше трьох років після закінчення інтернатури, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню в судовому порядку на користь Університету.

Відповідач не спростував жодним належним і допустимим доказом зазначені позивачем обставини, з жодними клопотаннями до суду не зверталась.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст.9-13, 76-83, 95, 128-131, 133, 141, 211, 223, 247, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Одеського національного медичного університету (ЄДРПОУ 02010801, 65082, м.Одеса, пров.Валіховський, 2) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат на навчання задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), суму витрат на навчання за період з 2013 по 2015 рік у розмірі 29984,00 гривень на користь Одеського національного медичного університету в інтересах Державного бюджету України;

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму виплаченої стипендії за період з 2013 по 2015 рік у розмірі 993,72 гривень на користь Одеського національного медичного університету в інтересах Державного бюджету України;

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 гривень на користь Одеського національного медичного університету (ЄДРПОУ 02010801, 65082, м.Одеса, пров.Валіховський, 2)

Копію заочного рішення направити сторонам у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набираєзаконної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.07.2019 року.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5, п.п.15 п.1 Розділу ХШПерехідних Положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Суворовського районного суду м.Одеси.

Суддя: