Рішення № 83232917, 24.07.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5690/19

Провадження № 2/522/5345/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Шкамерди К.С.

за участю секретаря судового засідання – Довгань Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 7 306,52 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судових витрат.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.06.2019 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» було здійснено державну реєстрацію зміни свого найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС».

Позивач, будучи сповіщеним належним чином до суду не з`явився, від представника позивача надійшла письмова заява, по якій позивач просить суд справу розглянути за відсутності представника позивача, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Користуючись своїм правом, відповідачем наданий відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх порушених прав, шляхом звернення позовних вимог до винуватця ДТП, оскільки його цивільно-правова відповідальність була застрахована належним чином.

Представником позивача були надані письмові пояснення по справі, в яких представник надав спростування щодо наведених відповідачем у його відзиві на позов доводів. Вказав, що відповідно до відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкоду повинен сплатити відповідач.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення сторін в справі, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної заяви на підставі наступного.

Судом встановлено, що 30.12.2015 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» та ТОВ «БАСФ Т.О.В.» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за №890ак5юб , відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб «Mitsubishi ASX» д.р.н. НОМЕР_1 .

12.08.2016 року о 14:00 в м. Одеса, вул. Дерибасівська, 5 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mitsubishi ASX» д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 та автомобіля «Mitsubishi Colt» д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «Mitsubishi ASX» д.р.н. НОМЕР_1 , що застрахований Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» за Договором добровільного страхування наземного транспорту №890ак5юб від 30.12.2015 року.

Згідно Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм - ОСОБА_1 ПДР України, оскільки він рухався заднім ходом, про що було зроблено відповідну відмітку.

Страхувальник звернувся до Позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АХА2151424 від 25.08.2016 року та умов Договору страхування № 890ак5юб від 30.12.2015 року, розмір страхового відшкодування склав 18 609,64 (вісімнадцять тисяч шістсот дев`ять гривень 64 коп.), котрі сплачені позивачем за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу згідно заяви Страхувальника на СТО та платіжного доручення.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Mitsubishi Colt» д.р.н. НОМЕР_2 застрахована в ПАТ «СК «КРАЇНА» згідно полісу № АК9523035 з страховим лімітом 100 000 грн., період дії договору 17.06.16 р.-26.06.17 р.

16.12.2016 року позивач звернувся до ПАТ «СК «КРАЇНА» з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за вих. № СУ/003168/3.

15.02.2017 року здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 11 303,12 грн.

За таких обставин, сума збитків, які не відшкодовані на дату подання позову становить 7 306,52 грн.

Станом на теперішній час відповідач завдані збитки не відшкодував, що змусило позивача звернутись з відповідною позовною заявою до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно даних офіційного веб-сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України, при перевірці чинності страхового полісу автомобіля, яким керував відповідач на момент скоєння ДТП 12.08.2016 року, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля, керуючи яким відповідач вчинив правопорушення, що призвело до пошкодження транспортного засобу позивача, була застрахована у ПАТ «СК «Країна» страховий поліс № АЕ/9523035 від 17.06.2016 року.

Як вбачається з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа ПАТ «СК «Країна» не перебуває в процесі припинення.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» устраховика не виник обовязок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Законуреалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що власник автомобіля, який постраждав внаслідок ДТП може реалізувати своє право вимоги щодо відшкодування шкоди шляхом звернення з позовом лише до страховика, тобто в даному випадку до ПАТ «СК «Країна» в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц.

З огляду на наведене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх порушених прав.

Статтею 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тож, оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати з відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 1-2, 4, 5, 10, 11-13, 19, 43, 49, 76-82, 258-259, 263-264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.С. Шкамерда