Рішення № 8322971, 19.02.2010, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2010 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів: Девляшевського В.А., Матківського Р.Й.

секретаря Балагури М.О.

з участю сторін: ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника КП «ЖЕО №1»

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства « Житлово-експлуатаційна організація №1» Калуської міської ради, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 2 грудня 2009 року.

в с т а н о в и л а:

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 2 грудня 2009 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №1» Калуської міської ради, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за безпідставністю позовних вимог.

В апеляційні скарзі ОСОБА_1 вказала, що рішення є незаконним, оскільки суд не вірно вказав, що КП «ЖЕО №1» ліквідоване і на його базі утворене нове підприємство. Оскільки її звільнено з роботи за скороченням чисельності працівників, а не у звязку з ліквідацією підприємства, то таке звільнення є неправильним, бо у відповідача залишилася у штатному розкладі одиниця головного бухгалтера.

____ ______________

Справа № 22-ц-197 /2010 р. Головуючий у 1 інстанції Бойко М.Я.

Категорія 52 Доповідач Бойчук І.В.

Крім того, суд не зясовував дійсних причин її звільнення з роботи, зокрема, чи мали місце у відповідача зміни в організації виробництва і праці. Також суд безпідставно послався на ст..42 КЗпП України, адже ОСОБА_2, яка стала після неї головним бухгалтером, на день її звільнення у відповідача не працювала, тому не могла претендувати на посаду головного бухгалтера на рівні з нею. Просить рішення суду скасувати, ухваливши нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В засіданні апеляційного суду апелянтка підтримала доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених у ній.

Представник відповідача та ОСОБА_2 доводів апеляційної скарги не визнали і вважають рішення суду правильним.

Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18.02.2003 року працювала на посаді головного бухгалтера в Калуському комунальному підприємстві «ЖЕО №1», що вбачається з копії трудової книжки.

Наказом відповідача № 4/к від 02.03.2009 року її звільнено з роботи у зв'язку з реорганізацією підприємства та скороченням штатів за п.1 ст.40 КЗпП України. Про майбутнє скорочення позивачку повідомлено належним чином.

Судом досліджено рішення Калуської міської ради №686 від 21.08.2008 року "Про реорганізацію комунальних підприємств «Житлово-експлуатаційна організація №№1-6", відповідно до якого реорганізовано комунальні підприємства «ЖЕО №1», «ЖЕО №2», «ЖЕО №3» шляхом приєднання до «ЖЕО №1» комунальних підприємств «ЖЕО №2» та «ЖЕО №3» з передачею відповідачу усіх майнових прав та обовязків приєднаних підприємств. Після проведеної реорганізації було призначено на посаду головного бухгалтера у КП «ЖЕО №1» ОСОБА_2, яка на думку відповідача мала переважне право на прийняття на роботу у реорганізованому підприємстві, оскільки має вищу освіту, на утриманні сина, який навчається,є єдиним працівником у сімї з самостійним заробітком і рівень організації бухгалтерського обліку на підприємстві (ЖЕО №2), де вона працювала раніше головним бухгалтером був вищим, ніж у позивачки. Крім того, позивачка притягалася до дисциплінарної відповідальності. Проте, до такого висновку суд першої інстанції прийшов передчасно, без належного зясування дійсних обставин справи та порушення норм матеріального права. Згідно вищенаведених доказів вбачається, що у відповідача відбулася реорганізація, наслідком якої було скорочення чисельності працівників. Позивачка працювала головним бухгалтером у відповідача і їй було запропоновано при скороченні посаду бухгалтера, від якої остання відмовилася. Після реорганізації у штатному розкладі підприємства залишена посада головного бухгалтера.

Згідно вимог ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у звязку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається при наявності обставин, передбачених п.п.1-9 ч.2 названої статті. Згідно даних, що містяться у матеріалах справи вбачається, що позивачка також має вищу освіту, має на утриманні неповнолітню дитину, є особою з самостійним заробітком і стаж її роботи на даному підприємстві є більшим, ніж у ОСОБА_2, яка прийнята з іншого підприємства. Посилання суду першої інстанції у рішенні на те, що продуктивність праці у ОСОБА_2є вищою, ніж у позивачки, не ґрунтуються на відповідних доказах, оскільки довідка аудиторської фірми не вказує на рівень кваліфікації будь-кого з головних бухгалтерів, працюючих у ЖЕО №1-6 м. Калуша. Не обгрунтованим є посилання суду першої інстанції на наявність у позивачки дисциплінарного стягнення, оскільки наказ про накладення на неї такого стягнення було видано 11.02.2008 року, а звільнено її з роботи 02.03.2009 року, що у силу ст..151 КЗпП України дає підставу вважати її такою, що не мала дисциплінарного стягнення на день звільнення. За таких обставин колегія суддів вважає, що при звільненні з роботи ОСОБА_1 відповідач допустив порушення вимог ст..42 КЗпП України, що дає підставу поновити її на роботі з наслідками, що випливають з вимог ч.ч.1,2 ст. 235 КЗпП України та постановленням у даній справі нового рішення. Для розрахунку середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу суд апеляційної інстанції приймає довідку КП «ЖЕО №1» (а.с. 53), зокрема, заробітну плату у жовтні та листопаді 2008 року, як два повні робочі місяці, що передували звільненню, у яких працювала позивачка усі робочі дні без перебування на лікарняних. Заробіток за січень 2009 року до розрахунку не приймається у звязку з великою наявністю у ньому вихідних та святкових днів. Середній заробіток ОСОБА_1 таким чином становить 2565 грн.08 коп. Враховуючи ступень моральних страждань, перенесених позивачкою у звязку з звільненням з роботи та відсутність засобів до існування, що вимагало додаткових зусиль для організації свого життя, що передбачено ст. 237-1 КЗпП України, колегія суддів вважає, що позивачці завдана моральна шкода і вимоги позивачки про стягнення такої підлягають частковому задоволенню у розмірі 1000 грн. Відповідно до вимог ст.. 367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення у даній справі у частині поновлення на роботі та стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

На підставі ст..ст. 40,42,233, 235, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314,316, 317, 367 ЦПК України, колегія судів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 02 грудня 2009 року скасувати. Ухвалити в даній справі нове рішення. Позов задовольнити частково. Поновити ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №1» Калуської міської ради з 03 березня 2009 року. Стягнути з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №1»Калуської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 30017 грн. 63 коп. та 1000 грн. моральної шкоди. Стягнути з Комунального підприємства «ЖЕО № 1» Калуської міської ради на користь держави 300 грн.17 коп. держмита та на користь державного бюджету м. Івано-Франківська (розр.рахунок 31216259700002, код платежу 22050000; код ЄДРПОУ отримувача- 20568100; Банк ГУДК України в Івано-Франківській обл.; МФО -836014) - 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку за один місяць звернути до негайного виконання. Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців у касаційному порядку.

Головуючий І.В. Бойчук

Судді: В.А.Девляшевський

Р.Й.Матківський

Згідно з оригіналом

Суддя І.В. Бойчук