Ухвала суду № 83224459, 02.07.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5494/16-ц

н/п 2/766/3287/19

УХВАЛА

02 липня 2019 року місто Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого-судді Прохоренко В.В.,

секретар Литвиненко В.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колонна № 19», Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудтех», третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колонна № 19», Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудтех», третя особа - ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просить стягнути солідарно з ТОВ «Євробудтех» та ТОВ «ПМК-19» на користь ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 975 369, 88 грн. у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди спричиненої в наслідок ДТП від 28.11.2015 року та судові витрати у сумі 6 890 грн.

Через канцелярію суду від представника відповідача ТОВ «Пересувна механізована колонна № 19» надійшли наступні клопотання:

- про залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_5 , оскільки станом на 28.11.2015 року , останній був власником транспортного засобу «BMW X5», державний номер НОМЕР_1 , за участю якого 28.11.2015 року сталася дорожньо-транспортна пригодана;

-про витребування з архіву Херсонського міського суду Херсонської області справу про адміністративне правопорушення № 666/6654/16-п з метою дослідження плана-схеми ДТП та пояснень учасників ДТП;

-про часткове скасування заходу забезпечення позову, яке мотивоване тим, що ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 31.08.2016 року у вказаній вище справі були вжиті заходи забезпечення позову, а саме накладено арешт на нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 117,2 кв. м.; магазин за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 542 кв. м., магазин за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа 794, 9 кв. м., магазин за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 1570, 1 кв. м., магазин за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 1031, 3 кв. м., що належать ТОВ «Пересувна механізована колонна № 19» в межах суми стягнення у розмірі 975 369, 88 грн. Однак, при постановленні ухвали Апеляційний суд Херсонської області визначав вартість арештованих нерухомих об`єктів з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Оцінювання арештованих об`єктів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проводилось на підставах технічних паспортів зазначених об`єктів, які в свою чергу видавались в момент введення зазначених приміщень в експлуатацію, а це 2006-2007 роки. В період з 2006 по 2016 роки ціна нерухомості неодноразово змінювалась у сторону збільшення ціни, крім того в період з 2007 по 2016 роки на зазначених об`єктах було проведено ремонти, які суттєво збільшили вартість зазначених об`єктів тому ціна на зазначені об`єкти п кача на в інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів, відповідно до яких вартість нерухомого майна не відповідає фактичній ціні зазначених об`єктів. 24.03.2018 року з метою визначення фактичної вартості одного з арештованих об`єктів було проведено експертну оцінку нежитлового приміщення, загальною площею 117,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до висновку про вартість майна від 27.03.2018 р. зазначене нежитлове приміщення оцінено в 1 488 206 грн. З урахуванням того, що ціна позову складає 975 369,88 грн. а фактична вартість нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 становить 1 488 206 грн. вважають, що накладення арешту на інші об`єкти нерухомого майна, а саме: магазин за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа 542 кв. м., магазин за адресою АДРЕСА_3 , загальна площа 794,9 кв. м., магазин за адресою АДРЕСА_3 , загальна площа 1570,1 кв. м. та на магазин за адресою АДРЕСА_4 , загальна площа 1031,3 кв. м., що належить ТОВ «Пересувна механізована колонна №19» є безпідставними та такими, що суперечать положенням ч. 3 ст. 150 ЦПК України, оскільки вжиті заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. На даний час об`єктом забезпечення позову є п`ять нежитлових приміщень, що позабавляє права відповідача вести повноцінну господарську діяльність з зазначеними нерухомими об`єктами, що в свою чергу негативно відображається на отриманні фінансових прибутків Товариством з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона №19.

Представник позивача при вирішенні клопотаннь заперечував проти часткового скасування заходів забезпечення позову.

Представник відповідача ТОВ «Пересувна механізована колонна № 19» в судовому засіданні заявлені клопотання підтримав, просив суд їх задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Суд вважає, що клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_5 , підлягає задоволенню, оскільки предметом позову є відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю автомобіля BMW X5», державний номер НОМЕР_1 , який на момент ДТП належав ОСОБА_5 , а отже в майбутньому рішення може вплинути на його права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Клопотання представника відповідача про витребування справи № 666/6654/16-п з Херсонського міського суду Херсонської області підлягає задоволенню, оскільки для повного та всебічного розгляду справи необхідно дослідити вказану справу.

Що стосується клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п. 1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заявник звернувся до суд із заявою про часткове скасування заходу забезпечення позову в порядку ст. 158 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Положенням ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що вжиті заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Застосування судом забезпечення позову має упереджувальний характер, який є необхідним заходом для забезпечення позивачу реальне та ефективне виконання рішення суду у спорі, стороною у якому є і заявник.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і їх необхідною умовою є здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави та не повинні призводити до фактичного вирішення справи по суті.

Враховуючи викладене вище, той факт, що заявником не надано доказів та судом не встановлено обставин, які б свідчили, що накладений арешт в порядку забезпечення позову будь-яким чином перешкоджає здійсненню господарської діяльності заявника, суд приходить до висновку, що клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити стороні відповідача, а саме ТОВ «Пересувна механізована колонна № 19», що подання ним в четверте клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову, яке вже вирішувалося судом (ухвали суду від 27.04.22018 року, 19.06.2018 року, 12.11.2018 року) є прикладом систематичного зловживання процесуальними правами та полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом. Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети — винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їхніх прав, а також прав та інтересів інших осіб. Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню. Щоразу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду тощо), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним».

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст.2 ЦПК України однією із засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Види заходів процесуального примусу визначені частиною першою статті 144 ЦПК України, а саме: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.

На підставі вище наведеного суд вважає дії представника відповідача, а саме - подання численних аналогічних за змістом заяв про часткове скасування заходів забезпечення позову спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу всупереч принципу ефективності такого, і що такі дії порушують права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статей 6,17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку та недопустимість зловживання процесуальними правами.

З урахуванням викладеного зазначені дії представника відповідача є підставою для застосування до нього заходу процесуального примусу, передбаченого ст. 144 ЦПК України, у виді попередження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 53, 84, 143, 144, 150, 158 ЦПК України,суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про часткове скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Дії представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колонна № 19» щодо неодноразового звернення до суду з заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову, з тих самих підстав, визнати зловживанням процесуальними правами.

Застосувати до представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колонна № 19» заходи процесуального примусу у виді попередження.

Клопотання представника відповідача про залучення третьої особи задовольнити

Залучити до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колонна № 19», Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудтех», третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якості третьої особи – ОСОБА_5 .

Клопотання представника відповідача про витребування справи задоволнити.

Витребувати з архіву Херсонського міського суду Херсонської області справу про адміністративне правопорушення № 666/6654/16-п.

Виконання даної ухвали в частині витребування доказів доручити Херсонського міського суду Херсонської області, які повинні подати до Херсонського міського суду Херсонської області витребувані докази в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, шляхом їх безпосереднього направлення на адресу суду поштою або іншим засобом зв`язку.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ч.7 ст. 84 ЦПК України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. При цьому ч. ч. 8,9 ст. 84 ЦПК України, передбачено, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала в частині відмовити у скасуванні заходів забезпечення позову, може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя В.В. Прохоренко