Ухвала суду № 83223429, 24.07.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3073/19

2/583/834/19

У Х В А Л А

про залишення без руху

24 липня 2019 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренко Р.В., вивчивши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі відокремленого структурного підрозділу юридичної особи нафтогазовидобувне управління «Охтирканафтогаз», третя особа первинна профспілкова організація нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», про визнання незаконним переміщення, скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

встановив:

22 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати наказ в.о. начальника НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» С.В. Наслєднікова № 18 від 10 квітня 2019 року «Про зміну істотних умов праці»; визнати незаконним та скасувати наказ в.о. начальника НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» С.В. Наслєднікова № 425-к/тр від 20 червня 2019 року «Про припинення трудового договору (контракту)»; поновити її на посаді економіста в НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта»; стягнути з відповідача ПАТ «Укрнафта», в особі структурного підрозділу НГВУ «Охтирканафтогаз» на її користь 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди; стягнути з відповідача ПАТ «Укрнафта», в особі структурного підрозділу НГВУ «Охтирканафтогаз» на її користь 55 204 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті чотири) гривні 40 копійок не виплаченої заробітної плати; стягнути з відповідача ПАТ «Укрнафта», в особі структурного підрозділу НГВУ «Охтирканафтогаз» на її користь оплату за час вимушеного прогулу у розмірі середньомісячної заробітної плати. Судові витрати покласти на відповідача.

У позовній заяві ОСОБА_1 посилається на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» згідно якої від сплати судового збору під час розгляду справ у всіх інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Отже, вона звільнена від сплати судового збору, оскільки предметом спору по цій справі є сааме трудові відносини між позивачем та відповідачем.

Разом з тим, вивчивши матеріали заяви, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху за наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Пунктом 3 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено як вимоги немайнового характеру, а саме про скасування наказів, поновлення на роботі так і вимоги майнового характеру про стягнення заробітної плати, середнього заробітку, моральної шкоди, за частину яких слід сплатити судовий збір, оскільки пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Суддя погоджується із тим, що позивач звільнена від сплати судового збору стосовно вимог про визнання незаконним та скасування наказу в.о. начальника НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» С.В. Наслєднікова № 425-к/тр від 20 червня 2019 року «Про припинення трудового договору (контракту)»; та про поновлення її на посаді економіста в НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта», оскільки вони стосуються саме питання про поновлення позивача на раніше займаній посаді, а також вимога про стягнення з відповідача ПАТ «Укрнафта», в особі структурного підрозділу НГВУ «Охтирканафтогаз» на її користь 55 204 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті чотири) гривні 40 копійок не виплаченої заробітної плати.

У іншій частині позивач має сплатити судовий збір згідно ставок визначених законом.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, позивачем має бути сплачено судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру про визнання незаконним та скасування наказу в.о. начальника НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» С.В. Наслєднікова № 18 від 10 квітня 2019 року «Про зміну істотних умов праці».

Крім того, висунута позивачем вимога щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за своєю суттю не відноситься до заробітної плати, тому повинна бути оплачена судовим збором. Також позивачем висунута вимога про стягнення моральної шкоди, завданої несвоєчасною виплатою заробітної плати. Щодо вказаної вимоги зазначаю, що дана вимога також не є за своєю суттю вимогою про стягнення заробітної плати або поновлення на роботі, а також не є іншою вимогою, яка діючим законодавством звільнена від сплати судового збору.

Крім того, не вбачаю й інших підстав, передбачених ЗУ «Про судовий збір», за якими судовий збір взагалі не справляється, або позивач могла бути звільненою від сплати судового збору.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди не є тотожними з позовними вимогами про стягнення заробітної плати.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується; у позовах про визнання права власності на майно – вартістю майна.

Проте позивачем в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, не зазначено ціну позову.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з наведеним позивачу необхідно визначити ціну позову та відповідно до неї сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру в частині стягнення середнього заробітку за прострочення розрахунку при звільненні та суми моральної шкоди.

Таким чином, позивачу слід визначити ціну позову, сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру та за вимоги майнового характеру відповідно до ціни позову за ставками встановленими Законом України «Про судовий збір»: на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, р/о 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір за позовом ОСОБА_1 , пункт 2.1, 2.2.

У відповідності із ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків та оформлення позовної заяви у відповідності до вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 153, 175, 185, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі відокремленого структурного підрозділу юридичної особи нафтогазовидобувне управління «Охтирканафтогаз», третя особа первинна профспілкова організація нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», про визнання незаконним переміщення, скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення викладених в ухвалі недоліків.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вимог ухвали до вказаного терміну, заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Р.В.Сидоренко