Ухвала суду № 83222078, 24.07.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636/2584/19

Провадження №4-с/636/12/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі головуючого судді Дьоміна О.П., за участю скаржника ОСОБА_1 , старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Печенізькому, Чугуївському районах та м. Чугуєву ГТУЮ в Харківській області Зозулі Р.В., Нємикіної Т.А., секретаря судового засідання Шилової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та м. Чугуєву Головного територіального управління юстиції в Харківській області Зозулі Романа Вікторовича, заінтересована особа – ОСОБА_2 , про зобов`язання здійснити перерахунок, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, уточненою 12.07.2019 року, в якій просить суд зобов`язати старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та м. Чугуєву Головного територіального управління юстиції в Харківській області Зозулю Р.В. здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 по аліментам, починаючи з липня 2017 року по травень 2019 року за виконавчим листом №636/1735/14-ц від 26.08.2014 року.

Скаргу обґрунтовано тим, що на виконанні у старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєва ГТУЮ у Харківській області Зозулі Р.В. знаходиться виконавчий лист №636/1735/14-ц від 26.08.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання трьох доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 250,00 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, а саме з 08.05.2014 року, і до досягнення дітьми повноліття.

21.06.2019 року від державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєва ГТУЮ у Харківській області скаржник отримав постанову про арешт майна та розрахунок, який, на думку ОСОБА_1 , зроблений з порушенням норм діючого законодавства. Державний виконавець з 01.07.2017 року почав нараховувати аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, замість того, щоб виконувати рішення суду та здійснювати нарахування відповідно до вищевказаного рішення. Такі дії державного виконавця, на думку скаржника, є противоправними та такими, що порушують діюче законодавство, з огляду на наступне:

По-перше, 08.07.2017 року набрав чинності Закон України від 17.05.2017 року №2037-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів", яким було викладено в новій редакції ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, яка визначила мінімальний розмір аліментів на одну дитину в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тим самим підвищивши державні гарантії і соціальні стандарти в галузі охорони прав дитини. При цьому, приймаючи даний Закон, законодавцем не визначено, що у разі виконання судового рішення, яке набрало чинності до внесення змін до СК України в цій частині, такі рішення підлягають виконанню з урахуванням мінімального розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Скаржник вважає, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів є одним з тих випадків, які передбачені ст. 192 СК України як підстава для звернення до суду з позовом щодо зміни розміру аліментів і стягувач повинен звернутися до суду щодо збільшення розміру аліментів на утримання доньок у відповідному розмірі щомісячно, як визначено рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 26.08.2014 року, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили. Державний виконавець повинен виконувати рішення суду точно, не змінюючи його з власної ініціативи та за власним бажанням. В Законі України «Про виконавче провадження» не існує такої норми, яка б дозволяла державному виконавцю самостійно змінювати рішення суду або виконавчого документу.

По-друге, скаржник не погоджується з розрахунком заборгованості по аліментах від 20.06.2019 року, яким з липня 2017 року здійснено нарахування аліментів у розмірі 2665,50 гри. на трьох дітей (у розрахунку мінімального розміру аліментів на одну дитину у віці від 6 до 18 років - 888,50 грн. х 3 дітей). Законом України від 17.05.2017 року №2037-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" мінімальний розмір аліментів на одну дитину збільшився з 30% до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (згідно з новою редакцією ч. 2 ст. 182 СК України). У 2017 році встановлений такий розмір прожиткового мінімуму (ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік»): для дітей у віці від 6 до 18 років з 1 травня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1860 гривень. Таким чином, розмір аліментів з 08.07.2017 року складає: на одну дитину у віці від 6 до 18 років - 888,50 грн. На думку скаржника, дані зміни до Сімейного кодексу України вступили в силу виключно з 08.07.2017 року, тому, державний виконавець помилково зробив нарахування аліментів на трьох дітей за цілий місяць - липень 2017 року без урахування 8-денного строку вступу в дію Закону №2037-VІІІ від 17.05.2017 року.

По- третє, наданий розрахунок заборгованості по аліментах від 20.06.2019 року починається з 14.11.2014 року із зазначенням загальної суми заборгованості у розмірі 4680,56 грн., без зазначення конкретного періоду нарахування розміру аліментів та їх сплати. Таким чином, у скаржника відсутня можливість з`ясувати, чи правомірно було здійснено нарахування розміру аліментів та чи враховані всі його платежі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені у скарзі вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Старший державний виконавець Міжрайонного ВДВС по Печенізькому, Чугуївському районах та м. Чугуєву ГТУЮ в Харківській області Зозуля Р.В. заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на здійснення ним перерахунку аліментів у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

Заінтересована особа ОСОБА_2 проти скарги заперечувала.

Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали скарги та цивільної справи №636/1735/14-ц, судом встановлено, що рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 10.06.2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнено аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 500 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, а саме з 08.05.2014 року, і до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 08.07.2014 року рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 10.06.2014 року змінено, розмір щомісячних аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання їх неповнолітніх дітей зменшено з 500 грн. до 250 грн. на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

Виконавчий лист з примусового виконання рішення суду перебуває на виконанні в Міжрайонному ВДВС по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєва ГТУЮ у Харківській області.

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах від 20.06.2019 року на підставі виконавчого листа №636/1735/14-ц, розмір заборгованості ОСОБА_1 по аліментам станом на 01.06.2019 року складає 48989,88 грн.

У зв`язку з виниклою заборгованістю постановою старшого державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Печенізькому, Чугуївському районах та м. Чугуєву ГТУЮ в Харківській області Зозулею Р.В. від 20.06.2019 року ВП №45731962 накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний/кадастровий № НОМЕР_1 , місцезнаходження: Харківська АДРЕСА_1 , Мосьпанівська сільська рада.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Згідно з частинами 3, 4 Закону України «Про виконавче провадження», визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

Розділ XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, регулює особливості виконання рішень про стягнення аліментів.

Так, відповідно до п. 1 Розділу XVI вказаної Інструкції, виконавець розпочинає примусове виконання рішення про стягнення аліментів на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з п. 4 Розділу XVI вказаної Інструкції, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із:

звіту про здійснені відрахування та виплати;

квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником;

заяв та (або) розписок стягувача;

інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості;

інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

Частиною 3 ст. 195 СК України визначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У п. 18 пленуму ВССУ №4 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що виходячи зі змісту статті 387 ЦПК (ст. 451 ЦПК України в редакції, чинній на часі розгляду скарги), у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Аналізуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що державний виконавець має обов`язок провести розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, а обов`язку проводити перерахунок заборгованості, у випадку незгоди боржника із розміром такої, Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено, при цьому законодавством визначено, що спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи.

Доводи боржника про те, що державний виконавець безпідставно з липня 2017 року розраховує аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд відхиляє, оскільки відповідно до чинного законодавства на державного виконавця покладено обов`язок зі стягнення з боржника аліментів у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України, який з набранням чинності Законом України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» №2037-VІІІ від 17.05.2017 року, окремі положення якого набрали чинності 08.06.2017 року та в цілому набрав чинності 08.07.2019 року, складає 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім того, жодних довідок про розмір офіційних доходів боржника, станом на час розгляду скарги, надані заявником матеріали скарги не містять, як і не містять доказів надання державному виконавцеві таких довідок, а також квитанцій про сплату аліментів.

За таких обставин, підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментам та зобов`язання державного виконавця вчинити певні дії - відсутні.

Суд також звертає увагу на те, що незгода боржника з розміром нарахованих аліментів може бути предметом окремого судового розгляду в порядку позовного провадження, що передбачено ч. 3 ст. 195 СК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд, –

у х в а л и л а:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та м. Чугуєву Головного територіального управління юстиції в Харківській області Зозулі Романа Вікторовича, заінтересована особа - ОСОБА_2 – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя О.П. Дьоміна