Ухвала суду № 83221612, 24.07.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

24.07.2019

Справа № 642/4888/19

Провадження №2/642/1450/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року суддя Ленінського районного суду м.Харкова Грінчук О.П., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

в с т а н о в и в:

До Ленінського районного суду м.Харкова надійшла вищевказана справа.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватись норм процесуального законодавства.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, оскільки не зазначені докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відсутнє підтвердження позивача, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, відповідно до частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Позовні вимоги позивача викладені нечітко.

Позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , 2010 р.н., ОСОБА_4 , 2018 р.н., аліменти у розмірі 33% з усіх видів доходів відповідача, або у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Положеннями ст.181 визначена виключна можливість стягнення аліментів у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

В прохальній частині позову позивачем зазначено альтернативні способи стягнення аліментів і в частці, і в грошовому еквіваленті, що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно уточнити свої позовні вимоги, конкретизувавши розмір аліментів, який вона просить стягувати (вказати конкретну тверду грошову суму або конкретний розмір частки, який визначається у частці, а не у відсотковій ставці).

При цьому, у разі заявлення вимоги про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вимога про мінімальний розмір аліментів не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не застосовується.

Крім того, позивач просить суд ухвали рішення про стягнення з відповідача на її користь аліменти на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_4 трирічного віку у розмірі ј частина усіх видів доходу відповідача, або в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.

Таким чином, позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги, та визначити, в який спосіб просить суд стягнути аліменти: в твердій грошовій сумі, зі зазначенням суми, або в частці.

Крім того, Сімейний кодекс України не визначає мінімального розміру аліментів, який підлягає сплаті на утримання дружини, тому позивачу необхідно обгрунтувати позовну вимогу в цій частині.

Отже, вказані недоліки унеможливлюють відкриття провадження у справі та потребують усунення, шляхом подання уточненої (виправленої) позовної заяви з урахуванням вищевказаного.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Вимоги до позовної заяви чітко викладені в ст. 175 ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - залишити без руху, надати позивачу строк протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя