Рішення № 83221488, 24.07.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1551/2019 Справа № 641/4186/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді- Чайка І.В.,

за участю секретаря - Дрокіної С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/4186/19 за позовом Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія « ПЗУ України» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 6601, 27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АІ/9114705 від 24.06.2016 року, відповідно до якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника пов,язані з експлуатацією автомобіля Renault Trafic, д.р.н НОМЕР_1 . 03.12.2016 року сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля під керуванням відповідача та автомобіля Volkswagen Transporter, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Згідно постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.12.2016 року винною особою у скоєнні ДТП визнано відповідача. Відповідно до рахунку № 175001 від 07.04.2016 року вартість матеріального збитку власнику автомобіля Volkswagen Transporter, д.р.н. НОМЕР_2 становить 6601, 27 грн. Позивач сплатив на користь потерпілої особи страхове відшкодування в сумі 6601,27 грн. Враховуючи, що відповідача було визнано винним у вказаному ДТП , та останній керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої позивачу майнової шкоди в порядку регресу. З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з вимогою про відшкодування вказаної шкоди, яка залишена без уваги.

14 червня 2019 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та справу призначено у судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, проти прийняття заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився , про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суду не повідомив та відзиву на позов до суду не подав.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АІ/9114705 від 24.06.2016 року, відповідно до якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника пов,язані з експлуатацією автомобіля Renault Trafic, д.р.н НОМЕР_1 . ( а.с.5)

03.12.2016 року сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля під керуванням відповідача та автомобіля Volkswagen Transporter, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Згідно постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.12.2016 року відповідача визнано винним у скоєнні ДТП та його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП.( а.с.6-7)

Оскільки в добровільному порядку відповідач не відшкодував завдані збитки, власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою та повідомленням про дорожньо-транспорту пригоду. ( а.с.8-12)

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 08.05.2017 року, вартість матеріального збитку власнику автомобіля Volkswagen Transporter, д.р.н. НОМЕР_2 становить 6601, 27 грн. ( а.с. 14-15)

Відповідно платіжного доручення № 4056 від 08.05.2017 року, сума заданої шкоди була відшкодована позивачем власнику пошкодженого автомобіля - ОСОБА_3 , в сумі 6601,27 грн. ( а.с. 16)

14.12.2018 року з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про відшкодуванні завданої майнової шкоди, однак сума шкоди відповідачем не виплачена.

Положеннями ст. 22 п. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати страховик у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 38 п. 38.2.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Стаття 27 Закону України «Про страхування» передбачає, що до страховика, який здійснив виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану винною особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «СК «Страхова компанія «ПЗУ Україна» заявлені обгрунтовано, в зв"язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія « ПЗУ України» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму страхового відшкодування у розмірі 6601 грн. 27 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн. 00 коп., всього підлягає стягненню суму 8522 (вісім тисяч п`ятсот двадцять дві ) грн. 27 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі :

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код 20782312, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_3 , остання відома адреса проживання АДРЕСА_1 .

Суддя: І. В. Чайка