Ухвала суду № 83221484, 24.07.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-з/641/97/2019 Справа № 641/3791/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 року Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Григор`єв Б.П.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуприна Галина Олександрівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

22 липня 2019 року до Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири загальною площею 58, 8 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду по справі.

В обґрунтування заяви, ОСОБА_1 зазначив, що ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01.02.2019 року по справі № 643/1277/19 заборонено ОСОБА_2 до набрання рішенням законної сили здійснювати відчуження квартири загальною площею 58, 8 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2009 року.

08.02.2019 року державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Березняк О.М. внесено запис про реєстрацію обтяження (номер запису: 30572879 івд 08.02.2019 року) на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 01.02.2019 року по справі № 643/1277/19

Однак, 22.02.2019 року, тобто вже після внесення запису про реєстрацію обтяження на підставі ухвали суду, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Галиною Олександрівною було посвідчено договір купівлі-продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та проведено державну реєстрацію прав власності на вказану квартиру за ОСОБА_3 (рішення про державну реєстрацію прав № 45666650 від 22.02.2019 року, номер запису про право власності: 30423791 від 22.02.2019 року.

Отже приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Галиною Олександрівною було протиправно проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , всупереч наявних заходів забезпечення позову щодо цього нерухомого майна.

З вищевказаного вбачається, що вже вжитих Московським районним судом м. Харкова заходів забезпечення позову по іншій справі недостатньо для досягнення мети з якою вони вживались, з огляду на те, що існують об`єктивні ризики того, що спірну квартиру може бути в подальшому переоформлено з ОСОБА_3 на інших осіб, що в подальшому суттєво може ускладнити або унеможливити виконання рішення.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Згідно з ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1,2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, квартира загальною площею, 58,8 кв. м, житловою площею 43.5 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 6 215. Виданий 22.02.2019 року.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01.02.2019 року заборонено відчуження квартири загальною площею 58,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, а також співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначеної заяви. Накладення арешту на вказане нерухоме майно може сприяти запобіганню подальшого утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Враховуючи, що накладення арешту на квартиру не тягне можливих збитків., будь-яких витрат у зв`язку із цим відповідач або інші особи не несуть, підстави обов`язкового застосування зустрічного зобов`язання (ч. 3 ст. 154 ЦПК) відсутні, а тому - суд не застосовує зустрічне забезпечення.

Судом особа, яка подала заяву про забезпечення позову в порядку ч. 3 ст. 153 ЦПК України не викликалась.

Заява відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна- тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 151 – 154 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Заборонити відчуження квартири загальною площею 58, 8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Харківської області апеляційної скарги.

Відповідно до п. 15.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя -Б. П. Григор`єв