Рішення № 83217610, 18.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.07.2019Справа № 910/5544/19Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

про стягнення 4863,88 грн.

представники учасників справи:

від позивача: Лазоренко Т.В. (довіреність № 340/19 від 05.04.19)

від відповідача: Бердишев В.М. (довіреність № 375/2018 від 29.12.01)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" про стягнення 4863,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ "Експрес Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №209.17.2344044 від 25.02.2017 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Просто-страхування" позивач просить стягнути з останнього витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування у сумі 4863,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 відкрито провадження у справі №910/5544/19, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; засідання призначено на 11.06.2019.

28.05.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав: після отримання претензії позивача, відповідачем виплачено страхове відшкодування позивачу у розмірі 6 168,24 грн., зміна ціни решітки радіатора не може бути покладена в основу рішення, оскільки оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків, а тому зміна ціни на запасні частини через 3 місяці після проведення оцінки вартості відновлювального ремонту не може братися до уваги. Крім того, відповідач зазначив, що оскільки автомобіль "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 відновлювався ремонту, то необхідним є врахування коефіцієнту фізичного зносу. За розрахунком відповідача, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахування коефіцієнту фізичного зносу становить 6 168,24 грн., яку виплачено відповідачем позивачу, а тому у задоволенні позову відповідач просить відмовити.

03.06.2019 через відділ діловодства суду від МТСБУ надійшла відповідь на запит.

В судове засідання 11.06.2019 з`явився представник позивача та заявив усне клопотання про надання часу для можливості надати відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 відкладено засідання у справі №910/5544/19 на 25.06.2019.

18.06.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив. Так, позивач не погоджується з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву та зазначає, що посилання відповідача на зміну вартості ціни та на строки виконання замовлень ремонтною організацією не стосуються предмету позову про відшкодування шкоди, завданої винною особою. Крім того, відповідно до Звіту № 268 про оцінку колісного транспортного засобу, коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 0%.

25.06.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, де останній вказує, що з відомостей зі спеціалізованого програмного забезпечення/комплексу "Audatex" вбачається, що транспортний засіб "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , неодноразово відновлювався ремонтом. Відповідач звернувся до оцінювача за розрахунком коефіцієнту фізичного зносу складових транспортного засобу "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та відповідно до розрахунку, здійсненого оцінювачем, коефіцієнт фізичного зносу становить 0,35.

У судовому засіданні 25.06.2019 судом оголошено перерву до 18.07.2019.

12.07.2019 від відповідача надійшли пояснення щодо описки в шостому символі VIN коду транспортного засобу "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

18.07.2019 від позивача надійшли пояснення на доводи відповідача, у яких останній зазначає, що Дослідження ринкової вартості ТЗ, яке надане відповідачем є недопустимим доказом та не може братись судом до уваги. Також позивач просить закрити провадження у справі в частині стягнення 7 грн., оскільки він не має вимог до відповідача в цій частині.

У судове засідання 18.07.2019 з`явились представники сторін, позивач вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити та закрити провадження у справі в частині стягнення 7,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив.

У судовому засіданні 18.07.2019 суд відмовив у закритті провадження у справі в частині 7,00 грн., про що постановив відповідну ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 18.07.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2018 в м. Києві по вул. Вишгородській, 45 відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортних засобів:"Mercedes", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням

ОСОБА_2 результаті дорожньо-транспортної пригоди вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

За фактом вказаної ДТП водієм автомобіля "Mercedes", державний номерний знак НОМЕР_1 та водієм автомобіля "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).

Як вбачається із вказаного повідомлення водій автомобіля "Mercedes", державний номерний знак НОМЕР_1 під час виїзду з автостоянки заднім ходом вчинив зіткнення з автомобілем "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Тобто, дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія транспортного засобу Mercedes", державний номерний знак НОМЕР_1 .

На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №209.17.2344044 від 25.02.2017, укладеного з ОСОБА_3 (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 були застраховані у позивача.

22.03.2018 ОСОБА_4 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, у якій просив виплатити страхове відшкодування для відновлення автомобіля на розрахунковий рахунок СТО Філія «АЦ на Столичному».

Протоколом огляду транспортного засобу від 06.04.2018 встановлено кількість та характер пошкоджень транспортного засобу "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП.

Відповідно до звіту № 268 про оцінку колісного транспортного засобу від 13.12.2017 № 04-13/12, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників (0,00) становить 14 126,00 грн.

Відповідно до рахунів-фактури № 0000023792 від 28.03.2018 на суму 7 000,85 грн. та № 0000028632 від 19.06.2018 на суму 4024,27 грн. вартість ремонтних робіт автомобіля Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 11 025,12 грн.

Як вбачається з Акту виконаних робіт № 2018041618 від 29.06.2018 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 11 025,12 грн.

Позивачем затверджені страхові акти: № 3.18.577-1 від 02.04.2018, відповідно до якого вирішено виплати страхове відшкодування в розмірі 7 000,85 грн. та № 3.18.577-2 від 27.06.2018, відповідно до якого вирішено сплатити страхове відшкодування у розмірі 4 024,27 грн.

На підставі зазначених вище страхових актів позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 11 025,12 грн., шляхом перерахування на рахунок ремонтної організації Автоцентр на Столичному, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № ЦО01137 від 02.04.2018 на суму 7 000,85 грн. та № ЦО02383 від 27.06.2018 на суму 4 024,27 грн.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Mercedes", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Просто-страхування" (відповідач у справі) згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/0261264, термін дії з 18.09.2017 по 17.09.2018.

Відповідно полісу № АМ/0261264 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом "Mercedes", державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача, позивач направив на адресу відповідача заяву № 3.18.577 вих № 1383/3.18.577 від 04.03.2019 про виплату страхового відшкодування в розмірі 11 025,12 грн.

Розглянувши вказану заяву, відповідач задовольнив її частково та сплатив позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 6 168,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6344 від 05.04.2019.

Оскільки відповідач заяву позивача задовольнив частково, всю суму страхового відшкодування позивачу не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 4863,88 грн. страхового відшкодування.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, відповідно до умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №209.17.2344044 від 25.02.2017, внаслідок настання 20.03.2018 страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 11 025,12 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № ЦО01137 від 02.04.2018 на суму 7 000,85 грн. та № ЦО02383 від 27.06.2018 на суму 4 024,27 грн.

Відповідно до п. 33.2. ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (затверджено протоколом президії МТСБУ від 11.08.2011 за №274/2011).

Відповідно до п. 7 вказаної Інструкції, у повідомленні зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, схема ДТП.

Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

Судом враховано, що страховик за договором добровільного страхування прийняв спірний європротокол як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним відшкодування, звернувшись з даним позовом до суду про відшкодування здійснених виплат зі страховика винної особи.

Враховуючи вищевикладене, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 20.03.2018 підтверджує вчинення дорожньо - транспортної пригоди, за участю автомобіля "Mercedes", державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та те, що винною особою у даній дорожньо-транспортній пригоді є водій "Mercedes", державний номерний знак НОМЕР_1 .

Зазначений факт також не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Mercedes", державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу засобів № АМ/0261264 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження транспортного засобу "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір страхового відшкодування в розмірі 11 025,12 грн. виплачений по договору добровільного страхування транспортних засобів та умов договору страхування.

Згідно із п. 7.38, п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.

При поданні позовної заяви позивач зазначив, що коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 дорівнює нулю, на підтвердження чого надав копію звіту № 268 про оцінку колісного транспортного засобу від 13.12.2017 № 04-13/12.

Однак, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що оскільки складові частини кузова ТЗ "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 піддавались ремонтним роботам до настання спірного страхового випадку, є підстави для застосування коефіцієнту фізичного зносу. Крім того, відповідач не погодився із сумою, на яку подорожчала решітка радіатора.

Позивач зазначав, що відомості зі спеціалізованого програмного забезпечення/комплексу "Audatex" не є належними доказами того, що транспортний засіб відновлювався ремонтом, а звітом № 268 про оцінку колісного транспортного засобу від 13.12.2017 № 04-13/12 вже встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0.

Судом встановлено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема у справі № 756/9809/17, вбачається, що транспортний засіб "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 був учасником ДТП до настання спірного страхового випадку.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача про те, що у звіті № 268 про оцінку колісного транспортного засобу від 13.12.2017 № 04-13/12 вже встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0, оскільки як вбачається із вказаного звіту, оцінювачем надано оцінку лише тому факту, що строк експлуатації транспортного засобу Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не перевищує семи років, та не досліджувалось питання того, що транспортний засіб вже відновлювався ремонтом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку для визначення суми страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача, підлягає застосуванню коефіцієнт фізичного зносу.

Згідно із п. 7.36 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон`юнктури ринку регіону. Ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою Ссз= Ц с х (1- Ез), де:

Ссз - вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, грн..;

Ц с - ціна нової складової частини, грн.;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Відповідачем здійснено власний розрахунок суми страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,35, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 6 168,24 грн.

При цьому, відповідачем використано значення коефіцієнту фізичного зносу із замовленого ним дослідження, виконаного оцінювачем ОСОБА_5 . Позивач вважав, що вказане дослідження є неналежним доказом. Однак, суд зазначає, що застосування коефіцієнту фізичного зносу у даному випадку є обов`язковим, позивач доказів на підтвердження іншого розміру коефіцієнту фізичного зносу, ніж наданий відповідачем не надав, проти призначення у справі судової експертизи для визначення дійсної вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу заперечив, про що зазначено в протоколі судового засідання від 25.06.2019.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при визначенні суми збитку суд приймає встановлений у Дослідження ринкової вартості КТЗ коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що наданий відповідачем, , який становить 0,35. При цьому, відповідач пояснив, що в дослідженні допущено описку в шостому символі VIN коду транспортного засобу "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (вказана літера «S» замість цифри « 6»), та допущено описку в реєстраційному номері ТЗ та зазначено замість НОМЕР_2, НОМЕР_5 .

Так, судом встановлено, що відповідачем здійснено розрахунок суми страхового відшкодування з урахуванням лише першого рахунку-фактури № 0000023792 від 28.03.2018 на суму 7 000,85 грн. та не враховано здійснену позивачем доплату страхового відшкодування у розмірі 4 024,27 грн. Відповідачем розрахунок здійснено наступним чином: 4621,97 грн.(вартість відновлювальних робіт та матеріалів) + 2378,88 грн. (вартість складників, що підлягають заміні під час ремонту) * (1-035)= 6 168,24 грн.

Вказану суму відповідачем виплачено позивачу, на підтвердження чого надано платіжне доручення.

Однак, суд зазначає, врахування відповідачем лише першого рахунку-фактури № 0000023792 від 28.03.2018 на суму 7 000,85 грн. є необґрунтованим, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов`язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.

У даному випадку таким документом є Акт виконаних робіт № 2018041618 від 29.06.2018, відповідно до якого фактичний розмір понесених витрат становить 11 025,12 грн.

У зв`язку із наведеним, суд при розрахунку вартості відновлювального ремонту приймає суму витрат на деталі, що визначена у Акті виконаних робіт № 2018041618 від 29.06.2018, що становить 6 403,15 грн.

З урахуванням наведеного, вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля "Opel" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням зносу становить 8784,02 грн. (4621,97 грн.(вартість відновлювальних робіт та матеріалів) + 6 403,15 грн. (вартість складників, що підлягають заміні під час ремонту) * (1-035)= 8 784,02 грн.

Оскільки відповідачем виплачено частину суми страхового відшкодування у розмірі 6 168,24 грн., то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 2 615,78 грн. (8 784,02 грн. -6168,24 грн. = 2 615,78 грн.).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Полісом № АМ/0261264 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 100000 грн., франшиза за даним полісом 0,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 2 615,78 грн., в іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, щодо клопотання позивача про закриття провадження у справі в частині стягнення 7,00 грн., суд зазначає наступне.

Так, позивач просить закрити провадження в частині стягнення 7,00 грн., оскільки він не має вимог до відповідача в цій частині.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 4863,88 грн. При цьому, при розрахунку вказаної суми позивач допустився арифметичної помилки, оскільки різниця між виплаченою ним суму страхового відшкодування та відшкодованою позивачем становить 4 856,88 грн. (11025,12 грн. - 6 168,24 грн. = 4 856,88 грн.)

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Суд зазначає, що у даному випадку відсутні правові підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення 7,00 грн., оскільки вказана сума є лише арифметичною помилкою позивача, у позивача не існувало права вимоги на вказану суму і до звернення до суду з позовом, що є підставою для відмови в позову в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

За таких обставин, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГЕРЦЕНА, будинок 10, ідентифікаційний код 24745673) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (01004, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 15/2, ідентифікаційний код 36086124) 2 615,78 грн. страхового відшкодування та 1033,11 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2019.

Суддя С.О. Турчин