Рішення № 83217552, 18.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.07.2019Справа № 910/6938/19Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

до Приватного акціонерного товариства "КАПІТАЛ-СК"

про стягнення 9 760,61 грн.

представники учасників справи:

від позивача: Матлахова Т.В. (довіреність);

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" про стягнення 9 760,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" на підставі генерального договору страхування № 47-07 по страхуванню засобів транспорту, цивільної відповідальності та від нещасних випадків від 07.06.2007, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Пежо", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "Страховий капітал", позивач просить стягнути з останнього витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування у сумі 9760,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6938/19 постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження; засідання призначено на 25.06.2019.

18.06.2019 через відділ діловодства суду від МТСБУ надійшла відповідь на запит.

В судове засідання 25.06.2019 з`явився представник позивача та надав пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2019 не з`явився.

У судовому засіданні 25.06.2019 встановлено, що як вбачається з наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації, 04.06.2019 відбулась зміна найменування та адреси місцезнаходження відповідача з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33-Б, приміщ. 36) на Приватне акціонерне товариство "КАПІТАЛ-СК" (49051, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 4, оф. 214).

В зв`язку з наведеним, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 змінено найменування відповідача - з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" на Приватне акціонерне товариство "КАПІТАЛ-СК" та відкладено засідання у справі №910/6938/19 на 18.07.2019.

У судове засідання 18.07.2019 з`явився представник позивача та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений ухвалами суду, направленими на адреси місцезнаходження відповідача, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач був обізнаний про розгляд справи в суді, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103049608008.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.07.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки № 3017244403621878 про дорожньо-транспортну пригоду, 29.08.2017 у м. Києві по вул. Довженка, 14 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Peugeot", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.10.2017 у справі № 761/31652/17 встановлено, що ДТП відбулося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі генерального договору страхування № 47-07 по страхуванню засобів транспорту, цивільної відповідальності та від нещасних випадків від 07.06.2007, укладеного з ТОВ «Перша лізингова компанія» (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 були застраховані у позивача.

29.08.2017 страхувальник звернувся до позивача із повідомленням про страхову подію та надав заяву про виплату страхового відшкодування.

Актом огляду транспортного засобу від 29.08.2017 встановлено кількість та характер пошкоджень транспортного засобу "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП.

Відповідно до рахунку-акту виконаних робіт № 756 від 28.09.2017, виставленого ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 12 312,73 грн.

Позивачем затверджено страховий акт № 1561053 від 24.10.2017, відповідно до якого, визначено розмір страхового відшкодування та вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 10 260,61 грн.

На підставі страхового акту № 1561053 від 24.10.2017 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 10 260,61 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення 11264 від 08.11.2017.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Peugeot", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "Страховий капітал" (назву якого було змінено на ПрАТ "КАПІТАЛ-СК" (відповідач у справі) згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/2577153, термін дії з 05.02.2017 по 04.02.2018.

Відповідно полісу № АК/2577153 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн. та франшизу у розмірі 500,00 грн.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом "Peugeot", державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача, позивач направив на адресу відповідача вимогу вих. № 1093 від 03.04.2018 про виплату страхового відшкодування (отримана відповідачем 04.04.2018 згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення).

Оскільки відповідач суму страхового відшкодування позивачу не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 9 760,61 грн. суми страхового відшкодування.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, відповідно до умов генерального договору страхування № 47-07 по страхуванню засобів транспорту, цивільної відповідальності та від нещасних випадків від 07.06.2007, внаслідок настання 29.08.2017 страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 10 260,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11264 від 08.11.2017.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Peugeot", державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу засобів № АК/2577153 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження транспортного засобу "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір страхового відшкодування в розмірі 10260,61 грн., що виплачений по договору добровільного страхування транспортних засобів згідно із платіжним дорученням № 11264 від 08.11.2017 та умов договору страхування.

При цьому, суд враховує, що відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.

З договору добровільного страхування вбачається, що рік випуску транспортного засобу "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 – 2017 , а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував строку, встановленого у п. 7.38 Методики.

У п. 7.39 Методики зазначено, що винятком стосовно використання зазначених у п. 7.38 вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Доказів наявності обставин, передбачених п. 7.39 Методики, матеріали справи не містять, а тому суд дійшов висновку, що коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 приймається таким, що дорівнює нулю.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Полісом №АК/2577153 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 100000 грн., франшиза за даним полісом 500,00 грн.

Позивачем здійснено вирахуванням франшизи у сумі 500,00 грн. та у межах ліміту відповідальності згідно із полісом № АК/2577153, заявлено до відшкодування суму страхового відшкодування у розмірі 9 760,61 грн..

Враховуючи встановлені вище обставини до відшкодування підлягає сума у розмірі 9 760,61 грн., яка заявлена позивачем, у зв`язку із чим, позовні вимоги є обґрунтованими.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариство "КАПІТАЛ-СК" (49051, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 4, офіс 214, ідентифікаційний код 32206908) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м.Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 33, ідентифікаційний код 16285602) 9 760,61 грн. страхового відшкодування та 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складно та підписано 23.07.2019.

Суддя С.О. Турчин