Ухвала суду № 83215274, 24.07.2019, Близнюківський районний суд Харківської області

612/475/19

1-кп/612/51/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 року смт Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Лобановської С.М.,

за участю секретаря судових засідань Шевченко О.О.,

прокурора Павлюченка А.С.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Попова А.О., Іщенко В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт за кримінальним провадженням відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Близнюки Харківської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з повною середньою освітою, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого;

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Близнюки Харківської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з повною середньою освітою, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимості не має;

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

Дане кримінальне провадження підсудне Близнюківському районному суду Харківської області.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України.

Підготовче судове засідання по кримінальному провадженню проведене у відповідності до вимог КПК України.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Відповідно до ч. 5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених КПК України, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, проте нижня межа санкції цього злочину не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Враховуючи, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про пробацію» права, обов`язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом, складання досудової доповіді слід доручити Близнюківському районному сектору філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

До обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, строком до 24.07.2019 включно. В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе продовжити застосований раніше запобіжний захід у вигляду тримання під вартою на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Попов А.О., проти задоволення клопотання заперечували. При цьому вказали, що на даний час обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, оскільки проживає у домоволодінні своєї матері разом з нею, потерпілий ОСОБА_3 претензій до нього не має, збитки потерпілому відшкодовані повністю. Просили змінити запобіжний захід на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник, адвокат Іщенко В.В., проти задоволення клопотання заперечували. При цьому вказали, що на даний час потерпілому ОСОБА_3 спричинені збитки відшкодовані, претензій до обвинуваченого він не має, раніше ОСОБА_2 судимий не був, зобов`язується з`являтися в суд за кожною вимогою, має постійне місце проживання, але без реєстрації. Також адвокат Іщенко В.В. звернула увагу на суму викраденого майна, що складає 49,70 грн. та зазначила, що застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_2 може забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Заслухавши доводи прокурора, обвинувачених та захисників, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 8 КПК України, визначено що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, якщо спочатку тяжкість злочину та підозра, що особа може втекти чи зашкодити слідству, можуть бути достатніми підставами для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, то чим довше відповідна особа знаходиться під вартою, тим більш вагомими і конкретними мають бути підстави для продовження цього заходу, про що має бути зазначено в судовому рішенні.

Зокрема, у справі "Сергій Волосюк проти України" ("Sergey Volosyuk v. Ukraine", рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини наголосив, "саме національні судові органи мають подбати про те, щоб тривалість попереднього ув`язнення обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Для цього вони мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях про подовження строку тримання під вартою… Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину є обов`язковою і неодмінною умовою законності подовження строку тримання під вартою, але зі спливом певного часу ця умова перестає бути достатньою… Згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні посадові особи зобов`язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на "розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження", а й передбачає, що "звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання" (пункти 37, 38).

Суд враховує, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини-обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до роз`яснень ВССУ, викладених у п.18 Листа від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13, суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111, 112 рішення від 1 березня 2007 року; п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

Тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК України.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

З роз`яснень, викладених у п.15 Листа від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13 вбачається, що домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд має з`ясувати місце проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Слідчому судді, суду при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід звертати увагу, що вжите законодавцем у ч. 5 ст. 181 КПК України словосполучення «житло цієї особи» охоплює випадки, коли підозрюваний, обвинувачений: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації тощо.

Правильною слід вважати практику тих суддів, які застосовують цей запобіжний захід у згаданих випадках, з`ясувавши при цьому думку власника житла (якщо він відомий) та оцінивши усі обставини в сукупності, у тому числі: міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання; наявність у нього родини й утриманців (місце їх фактичного проживання); достатність застосування такого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у ст. 177 КПК України, зокрема спробам підозрюваного, обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду тощо.

Так, в підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Обвинувачений ОСОБА_2 також має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 . Потерпілий в наданій суду заяві зазначив, що претензій до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не має, спричинені збитки йому відшкодовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При цьому, з урахуванням вищезазначеного, зокрема даних про особу обвинувачених, термін тримання їх під вартою, суд дійшов висновку, що відсутня доцільність подальшого тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зміну їм запобіжного заходу на домашній арешт.

Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не є співрозмірним з рештою існуючих ризиків, не відповідає особі обвинувачених та є занадто суворим на даний час.

Відповідно до ст. 181 КПК України, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суд.

Судом встановлена можливість перебування обвинуваченого ОСОБА_1 за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 .

Також судом встановлена можливість перебування обвинуваченого ОСОБА_2 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 314 - 316, 369, 372 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України призначити до судового розгляду у залі судових засідань Близнюківського районного суду Харківської області на 13 годину 30 хвилин 31 липня 2019 року.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні з викликом учасників судового провадження.

Доручити Близнюківському районному сектору філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області підготувати досудову доповідь стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в строк до 31 липня 2019 року.

Обраний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, шляхом заборони залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, та прибувати за кожною вимогою до Близнюківського районного суду Харківської області, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.

Обраний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, шляхом заборони залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_3 , в період з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, та прибувати за кожною вимогою до Близнюківського районного суду Харківської області, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_1 визначити до двох місяців, тобто до 24 вересня 2019 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_2 визначити до двох місяців тобто до 24 вересня 2019 року.

Виконання ухвали доручити Близнюківському ВП Лозівського ВП ГУ Національної поліції в Харківській області.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Лобановська