Ухвала суду № 83213667, 24.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

24 липня 2019 року м. Київ № 826/16110/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., за участю секретаря судових засідань: Денисенко А.В. розглянувши відкритому судовому засіданні клопотання представника третьої особи про закриття провадження у адміністративній справі

Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (адреса: 40012, м. Суми, вул. Харківська п/в 12 , код 05766356)доКабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00019442) Третя особа: Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9 )провизнання протиправним та скасування розпорядження №358-р від 10.05.2018 року,

за участі представників сторін:

Представник позивача, Ільєнок Є.М.

Представник відповідача, Божко В.Г.

Представник третьої особи: Сіденко В.О.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - позивач) з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), третя особа: Фонд державного майна України про визнання протиправним та скасування розпорядження №358-р від 10.05.2018 року

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено підготовче провадження у справі.

Вподальшому, від представника третьої особи через канцелярію суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, з підстав, що даний адміністративний позов має розглядатися за правилами господарського судочинства.

У підготовчому засіданні, представник позивача проти задоволення заявленого клопотання заперечив, у зв`язку з необґрунтованістю.

Представник відповідача та представник третьої особи підтримали заявлене клопотання.

Розглянувши подане клопотання, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: - хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; - або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; - або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження

Відповідно до ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Відповідно до статті 113 Конституції України, якій кореспондує частина перша статті 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Відповідно до частини першої статті 113 та статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, забезпечує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, здійснює внутрішню політику держави, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики, політики у сфері соціального захисту, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.

Стаття 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачає, що 40 основних повноважень Кабінету Міністрів України, серед іншого, відноситься забезпечення здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; проводить фінансову, Цінову, інвестиційну та податкову політику; політику у сфері праці та зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного соціального і культурного розвитку України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Представник відповідача на обґрунтування своєї позиції посилався на постанову Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/6396/17 за позовом Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» до Фонду державного майна України, третя особа - Міністерство інфраструктури України, про скасування наказу від 20 грудня 2016 року №2265 «Про прийняття рішення щодо приватизації Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство». Однак, суд не може взяти до уваги зазначену представником відповідача постанову Верховного Суду, оскільки правовідносини у справі №826/6396/17 не є тотожними правовідносинам у даній справі, оскільки в даному випадку оскаржуване рішення приймалось Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на думку суду, доводи представника Фонду державного майна України, що предмет спору у даній справі належить розглядати за правилами господарського судочинства, є помилковими.

За таких обставин клопотання про закриття провадження у справі розцінюється судом як необґрунтоване, внаслідок чого задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 238, 240, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Фонду державного майна України про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Качур