Ухвала суду № 83213661, 24.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

24 липня 2019 року справа №826/24201/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення та за власною ініціативою питання встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 до1. Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві 2. Міністерства аграрної політики та продовольства Українипровизнання протиправним висновку, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулуВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач 1) та Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі по тексту - відповідач 2), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати висновок Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві від 21 серпня 2015 року №3252/9/26-50-17-03-23 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", в частині невідповідності вартості майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманих із законних джерел; 2) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 вересня 2015 року №731-к "Про звільнення ОСОБА_1 "; 3) поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства України з 28 вересня 2015 року; 4) стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 вересня 2015 року до моменту винесення рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2017 року прийнято адміністративну справу №826/24201/15 до провадження та призначено справу до судового розгляду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року у справі №826/24201/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано висновок Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві від 21 серпня 2015 року №3252/9/26-50-17-03-23 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" в частині невідповідності вартості майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманих із законних джерел; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 вересня 2015 року №731-к "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства України з 28 вересня 2015 року; стягнуто з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інстанції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Міністерства аграрної політики та продовольства України середнього заробітку за час вимушеного прогулу із зазначенням конкретного розміру середнього заробітку.

Розгляд питання про ухвалення додаткового рішення призначено на 03 липня 2019 року.

В судове засідання 03 липня 2019 року представники сторін не прибули, у зв`язку із чим на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд заяви у письмовому провадженні.

Розглянувши подану заяву, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Позивач, посилаючись на пункт 2 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтовує необхідність ухвалення додаткового рішення тим, що в судовому рішенні не вказано розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню, у зв`язку з чим Державною казначейською службою України повернено без виконання виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року у справі №826/24201/15.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у рішенні від 14 лютого 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішив питання про право позивача, а саме встановив, що ОСОБА_1 має право на отримання суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та визначив спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу із Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Таким чином, у межах спірних правовідносин судом не встановлено обставин, які згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України могли б бути підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №826/24201/15.

Разом з тим, суд погоджується із доводами позивача про те, що не зазначення конкретної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку належить стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь ОСОБА_1 , ускладнює виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Положеннями частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З наявної в матеріалах справи довідки Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 грудня 2015 року №19-1/196 вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці роботи становила 10 547,87 грн., у тому числі: за серпень 2015 року - 5 439,37 грн.; за вересень 2015 року - 5 108,50 грн.

Таким чином, враховуючи, що в сукупності у серпні та вересні 2015 року позивачем відпрацьовано 40 робочих днів, середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 263,70 грн. (10 547,87 грн. ч 40 робочих днів).

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю в Україні при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі по тексту - Порядок).

Згідно пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Відповідно до абзацу третього пункту 8 Порядку середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 січня 2014 року №21-395а13.

Виходячи із поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

Судом на підставі листів Міністерства праці та соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу" встановлено, що кількість робочих днів за період з 28 вересня 2015 року по 14 лютого 2018 року становить 596 днів, а саме: з 28 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року - 67 робочих днів; у 2016 році - 251 робочий день; у 2017 році - 248 робочих днів; у 2018 році - 30 робочих днів.

Таким чином, сума середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 , становить 157 165,20 грн. (263,70 грн. х 596 днів).

За таких підстав, суд приходить до висновку про необхідність встановити спосіб і порядок виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року в частині стягнення з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу шляхом стягнення суми у розмірі 157 165,20 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 248, 252, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.

2. Встановити спосіб і порядок виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року у справі №826/24201/15 в частині стягнення з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу шляхом стягнення суми у розмірі 157 165,20 грн. (сто п`ятдесят сім тисяч сто шістдесят п`ять гривень двадцять копійок).

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов