Ухвала суду № 83213618, 23.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/439

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

23 липня 2019 року м. Київ № 640/12957/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Клочкової Н.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»до треті особиШевченківської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_3, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (надалі - позивач) адреса: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3, адреса для листування: 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 17 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - відповідач), адреса: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 24, треті особи: ОСОБА_3 (надалі - третя особа 1), адреса: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 (надалі - третя особа 2), адреса: АДРЕСА_5 , ОСОБА_2 (надалі - третя особа 2), адреса: АДРЕСА_5 , в якій позивач просить суд:

- визнати дії Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 04 липня 2019 року, що полягають у відмові в задоволенні заяви АТ «Родовід Банк» про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 протиправними;

- зобов`язати Шевченківську районну у місті Києві державну адміністрацію вчинити дії щодо зняття з реєстрації місця проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_5 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 01 листопада 2007 року між публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №77.2/СЖ-378.07.2., відповідно до умов якого банк надав позичальнику у строкове платне користування грошові кошти у розмірі 320000,00 доларів США зі сплатою 15% та строком погашення заборгованості до 01 листопада 2010 року.

Для забезпечення належного виконання зобов`язань за даним кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір від 01 листопада 2007 року, предметом якого була трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 131,0 кв.м.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2014 року з ОСОБА_4 на користь позивача стягнуто заборгованість за вказаним вище кредитним договором шляхом звернення стягнення на вказану квартиру шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

31 липня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №48312672 з примусового виконання вказаного судового рішення та згідно протоколу №192094 проведення електронних торгів щодо лоту №160987 торги не відбулись через відсутність допущених учасників торгів, у зв`язку з чим позивач виявив бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

В подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним Максимом Анатолійовичем видано свідоцтво на право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 та здійснено реєстрацію права власності квартири за позивачем.

19 грудня 2017 року Національним банком України прийнято рішення про ліквідацію публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», на підставі якого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 грудня 2017 року №5455 запроваджено процедуру ліквідації АТ «Родовід Банк» строком на 2 роки з 20 грудня 2017 року по 19 грудня 2019 року включно.

Крім того, у позовній заяві вказано, що згідно відповіді Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 12 вересня 2019 року №109/05/50-8475, у вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Позивач стверджує, що єдиним власником квартири є позивач у справі, у зв`язку з чим представник позивача 03 липня 2019 року звернувся до відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з заявами про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2

04 липня 2019 року відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб відповідача у задоволенні заяв позивача відмовлено.

Позивач вважає дії відповідача, які полягають у відмові у знятті з реєстрації місця проживання фізичних осіб, протиправними, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Так, у відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В той же час, частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу відмови позивачу, як власнику об`єкта нерухомого майна, у знятті з реєстрації фізичних осіб, тобто, з приводу обмеження у реалізації права власності позивача на цей об`єкт нерухомого майна.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскаржуючи дії відповідача, позивач посилається виключно на порушення його права власності на об`єкт нерухомого майна.

Отже, правовідносини, які виникли між сторонами, випливають виключно з правовідносин, пов`язаних з порушення права власності майном, тобто спір між ними виник не у зв`язку із виконанням або невиконанням суб`єктом владних повноважень публічно - владних управлінських функцій, в тому числі, делегованих.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки позивач вбачає у наслідках, які спричинені діями відповідача, порушення, пов`язані саме з реалізацією права власності (володіння, користування, розпорядження), визнання таких дій протиправними та зобов`язання вчинити дії є способом захисту саме цивільних прав та інтересів позивача.

Таким чином, з урахуванням положень діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що спір у справі між сторонами виник поза межами публічно-правових правовідносин, а отже віднесений до юрисдикції відповідного місцевого загального суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З аналізу наведених вище норм слідує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини 1 статті 6 вищезгаданої Конвенції.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що спір між сторонами виник не у зв`язку з виконанням або невиконанням суб`єктом владних повноважень публічно - владних управлінських функцій та не віднесений до юрисдикції Окружного адміністративного суду міста Києва, приходжу висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Крім того, вважаю за необхідне роз`яснити позивачеві, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 160-162, частинами 1, 6 статті 170, статтею 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. У відкритті провадження за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

2. Роз`яснити публічному акціонерному товариству «Родовід Банк», що повторне звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

3. Роз`яснити публічному акціонерному товариству «Родовід Банк», що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду.

4. Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова