Рішення № 83213523, 24.07.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/617/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС в Чернівецькій області (далі - позивач, ГУ ДФС в Чернівецькій області) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 25000,00 грн. в дохід місцевого бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем добровільно не погашено грошові зобов`язання, а саме: з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000 грн., визначених податковим повідомленням - рішенням форми "Ф" № 0002661-5404-2412 від 16.04.2018 р.

07 червня 2019 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами .

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Ухвала про відкриття провадження направлена за адресою державної реєстрації місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), однак поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою поштового зв`язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, адресат вибув".

Частиною 1 статті 174 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу, частиною 11 якої визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, ухвала про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином, однак відзив ним не подано, за таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно наданої позивачем інформації ОСОБА_1 власник транспортного засобу марки Mersedes Benz, модель - S560, об`єм двигуна 3982 см. куб., рік випуску - 2017.

Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Чернівецькій області 16.04.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0002661-5404-2412, яким визначено відповідачу грошове зобов`язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" за 2018 рік в розмірі 25000 грн. (а. с. 9).

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на податкову адресу відповідача, однак повернулось на адресу позивача через невручення адресату: "за вказаною адресою не проживає", про що свідчать копія конверту з довідкою установи зв`язку (а. с. 10).

Відповідач зазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржував в адміністративному чи судовому порядку. Доказів сплати суми боргу суду не подано.

07.08.2018 року Головним управлінням ДФС в Чернівецькій області надіслано відповідачу на його податкову адресу податкову вимогу форми "Ф" №141425-54, однак зазначена вимога повернулась на адресу позивача через невручення адресату: "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 11).

Згідно довідки Головного управління ДФС в Чернівецькій області сума заборгованості відповідача з транспортного податку з фізичних осіб становить 25000 грн.

Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України (надалі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно.

Згідно статті 265 ПК України податок на майно, серед встановленого, складається з транспортного податку.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС в Чернівецькій області 16.04.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0002661-5404-2412, яким визначено відповідачу податкове зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2018 рік на суму 25000 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено на податкову адресу відповідача та повернулось з відміткою установи зв`язку "За вказаною адресою не проживає".

Згідно підпункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно до відомостей інформаційних баз даних органів Державної фіскальної служби України, податкова адреса ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Пунктом 70.7 статті 70 ПК України передбачено, що фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В даному випадку, ОСОБА_1 не виконав встановлений пунктом 70.7 статті 70 Податкового кодексу України обов`язок та не подав контролюючому органу відомості про зміну адреси свого місця проживання.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПК України).

Отже, відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України податкове повідомлення-рішення "Ф" № 0002661-5404-2412 від 16.04.2018 року вважається належним чином врученим, оскільки таке податкове повідомлення-рішення надіслане на податкову адресу відповідача.

Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Пк України).

Транспортний податок є місцевим податком, що сплачується власниками легкових автомобілів і зараховується до місцевого бюджету. Згідно підпункту 267.7.1 пункту 267.7 статті 267 ПК України податок сплачується за місцем реєстрації об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 57.2 статті 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Враховуючи те, що відповідач не оскаржував вищевказане податкове повідомлення-рішення № 20002661-5404-2412 від 16.04.2018 року, суд дійшов висновку, що визначені позивачем грошові зобов`язання відповідача з транспортного податку з фізичних осіб в загальному розмірі 25000 грн. є узгодженими, а, отже, є податковим боргом.

Вказаний розмір заборгованості 25000 грн. підтверджується поданими до суду довідкою про борг від 20.02.2019 (а. с. 6), витягом з облікової карти відповідача з транспортного податку з фізичних осіб (а. с. 7).

Згідно з підпунктом 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем було надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" № 141425-54 від 07.08.2018 року, однак поштове відправлення повернулась на адресу позивача з відміткою установи зв`язку "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 11). Відповідач вказану податкову вимогу не оскаржив у строк, передбачений Податковим кодексом України. Доказів протилежного, а також переривання податкового боргу, відповідач суду відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не подав.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в повному обсязі, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин не встановлено.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів на звернення до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг в розмірі 25000 грн., то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із позовом про його стягнення у спосіб, визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, адміністративний позов Головного управління ДФС в Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 25000 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу. Доказів понесення інших судових витрат позивачем суду не подано.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 код РНКОПП НОМЕР_1 в дохід місцевого бюджету податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, Код ЄДРПОУ 39392513)

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Маренич І.В.