Ухвала суду № 83213219, 24.07.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

24 липня 2019 р. Справа № 480/2458/19

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Московськобобрицької сільської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Московськобобрицької сільської ради, в якій просить:

- визнати протиправними дії Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, які полягають у ненаданні відповіді на заяву № 321 від 14.05.2019;

- зобов`язати відповідача надати позивачу відповідь на заяву № 321 від 14.05.2019.

Ухвалою суду від 09.07.2019 позовна заява була залишена без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачу надано семиденний строк з моменту отримання ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме зобов`язано надати докази сплати судового збору за вимогу немайнового характеру на суму 768,40 грн., оскільки у задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору було відмовлено.

Ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 17.07.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В порядку усунення недоліків, 18.07.2019 позивач подав до суду заяву №521, в якій навів підстави звільнення його від сплати судового збору подібні за своїм змістом, що були зазначені ним у заяві №456 від 05.07.2019. Вказані підстави не були визнані судом такими, що свідчать про важкий майновий стан позивача.

Зокрема, у заяві №521 позивач, вираховуючи свій чистий дохід за 2018 рік, виходить із положень підпункту 165.1.14 Податкового кодексу України, згідно якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України.

Тому, на думку позивача, відраховані 24000,00 грн. аліментів не можуть входити до нарахованого доходу за 2018 рік у розмірі 30614,91 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Частиною 2 встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд зазначає, що вирішення питання звільнення від сплати судового збору пов`язується саме з річним доходом позивача.

Податковим кодексом України закріплено поняття доходу з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю (підпункт 14.1.54 Податкового кодексу України).

Документально підтверджений дохід позивача за 2018 рік, згідно наданих ним довідок, складає 31955,19 грн. та згідно його пояснень - 30614,91 грн. Тому ця сума є сумою річного доходу позивача за 2018 рік.

Таким чином, розмір судового збору у розмірі 768,40 грн. складає менше 5 відсотків від його річного доходу.

Суд не погоджується з твердженням позивача, що в силу положень підпункту 165.1.14 Податкового кодексу України в його дохід не можуть бути враховані кошти, які відраховані в якості аліментів, оскільки дане положення Кодексу стосується особи, яка отримала аліменти, а не особа, яка їх сплатила.

Дана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 16 квітня 2019 року у справі №580/1388/17 (адміністративне провадження №К/9901/3312/19) за позовом ОСОБА_1 до Землевпорядника Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області Гутник Тетяни Вікторівни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Також суд зазначає, що надана позивачем до заяви №521 копія довідки з Лебединської міськрайонної філії Ценру зайнятості від 20.06.2019 №2054 не є належним та достатнім доказом, який підтверджує незадовільний майновий стан позивача, оскільки охоплює період з 01.01.2019 по 31.05.2019.

Інших підстав звільнення позивача від сплати судового збору не наведено, документа про сплату судового збору не надано.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За приписами ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки позивачем недоліки позовної заяви в повному обсязі не були усунуті в семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а строк для усунення її недоліків закінчився 23.07.2019, тому позовну заяву належить повернути позивачу відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

У той же час, суддя звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Московськобобрицької сільської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений та підписаний 24 липня 2019 року.

Суддя С.М. Глазько