Рішення № 83213127, 24.07.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/551/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Чернівецькій області (далі - позивач, ГУ ДФС у Чернівецькій області) звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу з фізичних осіб у сумі 121362,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати за землю з фізичних осіб на загальну суму 121362,19 грн. У зв`язку з не сплатою узгодженої суми податкових зобов`язань в добровільному порядку протягом встановленого законом строку, відповідачу була виставлена податкова вимога. Разом з тим, станом на день звернення позивача до суду з вказаним позовом, сума податкового боргу відповідачем не сплачена. З наведених підстав, позивач просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

20 травня 2019 року ухвалою суду Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у справі №824/551/19-а.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на адміністративний позов.

У відповідності до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 ) пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації фізичної особи - підприємця та з 29 листопада 2007 року перебуває на обліку як платник податків і зборів в Чернівецькому ДПІ ГУ ДФС у Полтавській області (а. с. 10-11).

За ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у загальній сумі 121362,19 грн., який виник внаслідок несплати ним грошових зобов`язань за платежем "орендна плата з фізичних осіб", визначених податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ф" № 1678-17 від 26.10.2016 року та № 3959-5404-2412 від 18.04.2018 року.

Податкові повідомлення - рішення форми "Ф" № 1678-17 від 26.10.2016 року та № 3959-5404-2412 від 18.04.2018 року направлялись на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 12 -13).

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Оскільки відповідач суму податкового боргу в добровільному порядку не сплатив, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

За приписами ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Строки подання декларації передбачені пунктом 49.18 статті 49 ПК України та встановлені диференційовано в залежності від базового звітного (податкового) періоду, під яким розуміється перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу. Так, для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному місяцю строк подання декларації становить - 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). А для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з пунктом 288.7 статті 288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

В свою чергу, пунктом 287.5. статті 287 ПК України встановлено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до договору оренди, укладеного між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та відповідачем (орендар) від 08.02.2016 року, розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, розрахунку суми одноразового внеску, відповідачу була нарахована орендна плата за землю з фізичних осіб (а. с. 23-25).

Так, податковими повідомленнями-рішеннями "Ф" № 1678-17 від 26.10.2016 року та № 3959-5404-2412 від 18.04.2018 року визначено загальну суму податкового зобов`язання відповідача за платежем "орендна плата за землю з фізичних осіб" за 2016, 2018 роки в розмірі 121362,19 грн (а. с. 12-13).

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, податкове зобов`язання відповідача з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 121362,19 грн., яке виникло на підставі вказаних вище податкових повідомлень-рішень, вважається узгодженим.

Разом з тим, станом на день вирішення справи судом, за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 121362,19 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою про податковий борг відповідача (а. с. 17).

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пункту 59.3. статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з пунктом 59.4. статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, за приписами пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що 26.10.2016 року та 18.04.2018 року позивачем сформовано і направлено на адресу відповідача податкові вимоги форми "Ф" № 1678-17-17 на суму 102605,42 грн та №3959-5404-2412 на суму 121362,19 грн (а. с. 12-13).

В силу вимог підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, є податковим боргом.

Станом на день розгляду справи судом, податковий борг відповідача в сумі 121362,19 грн повністю підтверджено і доказів сплати чи часткового погашення зазначеної вище суми податкового боргу відповідачем суду не надано.

При цьому, суд зауважує, що відповідач відзив на позовну заяву не подав, а тому суд, на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно підпункту 20.1.34.пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу на суму 121362,19 грн є обґрунтованими, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі у відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг до місцевого бюджету за платежем орендна плата з фізичних осіб у сумі 121362,19 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58000, Код ЄДРПОУ 39392513)

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Маренич І.В.