Рішення № 83213053, 23.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3027/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Токмілової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засіданні - Сидорівського С.А.,

представника позивача - Охотник О.А.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

вільного слухача - ОСОБА_2 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ) про зобов`язання привести у первинний стан самочинно збудований об`єкт будівництва,-

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_3 про зобов`язання привести у первісний стан самочинно збудований об`єкт будівництва.

В обґрунтування якого позивач зазначає, що на підставі Наказу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/162ДАБК від 02.07.2018 року «Про організацію проведення позапланових перевірок у ІІ півріччі 2018 року», службової записки за № 01-18/518-и/в від 15.11.2018 року, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та направлення для проведення планового (позапланового) заході №001581 від 15.11.2018 року проведено позапланову перевірку стосовно дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складено Акт за № 001581 від 22.11.2018 року, яким встановлено, що ОСОБА_3 виконано будівельні роботи з реконструкції квартири НОМЕР_2 , шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання права на виконання будівельних робіт. Надалі відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року згідно ч. 1 ст. 96 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року згідно ч. 5 ст. 96 КУпАП, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 22.11.2018 року з вимогою усунути порушення до 22.01.2019 року та зупинити виконання будівельних робіт з 22.11.2018 року.

06.12.2018 року, Управлінням винесено постанову № 890/18 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Надалі, на підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за № 01-13/1ДАБК від 02.01.2019 року та необхідності перевірки виконання вимог припису Управління № 746/18 від 22.11.2018 року, проведено повторну позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки 30 січня 2019 року позивачем складений Акт за № 000149 від 30.01.2019 року, відповідно до якого встановлено, що відповідачем не виконано вимог припису Управління № 746/18 від 22.11.2018 року, а саме не отримано право на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 та не приведено об`єкт до первинного стану відповідно до договору купівлі-продажу № 832 від 20.03.2001 року та технічного паспорту № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001 року, чим порушено п.п. «а», «б» п. 3 ч. 3 статті 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 3 п. 11 Постанови КМУ № 553 від 23.05.2011 року «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», та складено протокол про адміністративне правопорушення від 30.01.2019 року згідно ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

13 лютого 2019 року Управлінням винесено постанову № 085/19 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

У зв`язку з невиконанням вище наведених приписів позивач вимагає через суд зобов`язати відповідача привести об`єкт реконструкції до попереднього стану.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку на звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року позивачу був поновлений строк на звернення до суду, прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10 червня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшло письмове клопотання (вх. № 20742) відповідача ОСОБА_3 та її адвоката Шибко А.І. про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи № 420/3027/19 та для подання відзиву на позовну заяву, яке було задоволено судом і розгляд адміністративної справи було відкладено на 26 червня 2019 року.

26 червня 2019 року (вх. № 22944/19) представник відповідача надав до суду письмовий відзив на позовну заяву Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому просив відмовити у позові в повному обсязі, разом із письмовим клопотанням відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.

04 липня 2019 року представник відповідача надав до суду письмові доповнення до раніше поданого відзиву, які просив врахувати разом із відзивом та відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 04 липня 2019 року представник позивача зазначив, що позивачу невідома площа та розміри розширення балкону відповідача, а також визнав, що в багатьох документах, які склав позивач на підтвердження факту здійснення відповідачем самовільного будівництва, замість відповідача ОСОБА_3 позивач неодноразово визначив зовсім іншу особу - ОСОБА_4 , але зазначив що це є технічною помилкою.

З метою більш повного з`ясування обставин, якими обґрунтований позов, представнику позивача запропоновано отримати та надати до суду пояснення від головного спеціаліста інспекційного відділу № 2 Управління ДАБК Одеської міської ради Постернака Андрія Миколайовича, яким безпосередньо складений припис Управління ДАБК Одеської міської ради від 22.11.2018 року № 746/18, акт від 30.01.2019 року та протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 188-42 КУпАП від 30.01.2019 року, у зв`язку із чим судовий розгляд справи було відкладено на 10 липня 2019 року.

10 липня 2019 року у судовому засіданні представник позивача повідомив суд, що отримати та надати до суду пояснення від головного спеціаліста інспекційного відділу № 2 Управління ДАБК Одеської міської ради Постернака Андрія Миколайовича не вбачається можливим, оскільки цю особу звільнено з посади.

10.07.2019 року судом зобов`язано представника позивача здійснити контрольний замір площі і перевірку стану об`єкту станом на теперішній час, а представника відповідача надати доступ до об`єкту.

18.07.2019 року на адресу суду за вх. № 25862/19 надійшло клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи копії акту обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси, згідно якого, Управлінням здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 з метою встановлення стану об`єкта на теперішній час. За результатом виїзду встановлено наступне, що власник або уповноважена особа були відсутні, з урахуванням чого, відсутня можливість потрапити до квартири для обмірів самочинно збудованого балкону. При цьому позивач вказує, що оглядово встановлено наступні розміри балкону 1,5 м. на 5 м. Також зазначений балкон має скління. Крім того, встановлено, що у порівнянні з іншими існуючими балконами, балкон кв. 48 має ознаки збільшення, орієнтовно на 0,5 та 2 м.

Того ж дня, від представника відповідача до суду за вх. № 25869/19 надійшла заява про виконання відповідачем вимог суду щодо надання позивачу доступу до об`єкту. Зі змісту якої вбачається, що з 10 липня 2019 року і до 17 липня 2019 року 15 годин 30 хвилин включно відповідач ОСОБА_3 разом зі своїм чоловіком постійно знаходились у належній відповідачу квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , щодня у продовж цілого тижня чекаючи прибуття представника позивача з метою надання доступу до квартири. Однак позивач та його представник вперше проявили інтерес до виконання вимог протокольної ухвали від 10 липня 2019 року тільки 17 липня 2019 року, тобто у самий останній день строку наданого судом. Про це представнику відповідача - адвокату Васильцю В.В. стало відомо особисто 17 липня 2019 року з телефонної розмови близько 09 години ранку, у якій представник позивача повідомив про свій намір прибути до квартири відповідача 17 липня 2019 року. Однак, після тижневого постійного знаходження у квартирі відповідач ОСОБА_3 , яка є особою дуже похилого вік (81 рік) і одночасно є інвалідом 2-ої групи, чекала представника позивача до 16 години, але представник позивача не з`явився. Після 16 години, відповідач ОСОБА_3 , яка має уражені дихальні шляхи внаслідок колишньої онкології, відчула погіршення самопочуття та почала задихатись, внаслідок чого була об`єктивно змушена у супроводі свого чоловіка негайно вийти з квартири на свіже повітря на майданчик біля будинку, де в тіні дерев на лавці чекала на прибуття представника позивача, але представник позивача так і не з`явився.

Заслухавши пояснення представника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та пояснення представника відповідача, дослідивши усі надані обома сторонами та наявні у матеріалах справи письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, в їх сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 на праві власності на підставі нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу від 20.03.2001 року та Технічного паспорту від 02.03.2001 року, належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 02.07.2018 року прийнято наказ № 01-13/162ДАБК «Про організацію проведення позапланових перевірок у ІІ півріччі 2018 року»

15.11.2018 року на адресу в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Авдєєва О.Р. головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Пастернак А.М. скеровано службову записку за № 01-18/518-и/в щодо виявлення факту самочинного будівництва об`єкту.

Головним спеціалістом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Постернаком Андрієм Миколайовичем на підставі Направлення для проведення позапланового заходу за № 001581 від 15.11.2018 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства України у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт ОСОБА_3 , , за результатами якої складено Акт № 001581 від 22.11.2018 року в якому зазначено, що ОСОБА_3 виконує будівельні роботи з реконструкції квартири НОМЕР_2 , шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням за адресою: АДРЕСА_1, без отримання права на виконання будівельних робіт, що є порушенням пункту 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 2 пункту 5 та пункт 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13 квітня 2011 року, та виконання фотофіксацію об`єкту.

При цьому згідно з п. 8.14 ДБН В.3.2.-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» при реконструкції та капітальному ремонті і переплануванні окремих квартир заборонено: утеплення та скління існуючих балконів та лоджій; улаштування нових і розширення існуючих балконів та лоджій, їх скління; улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних і балконних прорізів.

Крім того, за результатами вище вказаної перевірки позивачем складено, протокол про адміністративне порушення від 22.11.2018 року згідно ч. 1 ст. 96 КУпАП, (за її, відповідача ОСОБА_3 , відсутності - заочно), протокол про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року згідно ч. 5 ст. 96 КУпАП (за її, відповідача ОСОБА_3 , відсутності - заочно), та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення (наявні в матеріалах справи), а також надано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.11.2018 року.

Вимогами даного припису необхідно:

1. Усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 22.01.2019 року, шляхом отримання права на виконання будівельних робіт, або привести об`єкт до первинного стану відповідно до договору купівлі - продажу № 832 від 20.03.2001 року та технічного паспорту № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001 року;

2. Привести об`єкт у відповідність до будівельних норм у термін до 22.12.2018 року;

3. Зупинити виконання будівельних робіт з 22.11.2018 року до моменту отримання права на виконання будівельних робіт.

В подальшому, 30.01.2019 року позивачем проведено перевірку щодо виконання вимог Припису від 22.11.2018 року, після чого Головним спеціалістом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Постернаком Андрієм Миколайовичем складено Акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 000149 від 30.01.2019 року. В даному Акті позивачем зазначено, що ОСОБА_4 (не відомою особою, адже відповідачем по справі сам позивач визначив зовсім іншу особу - ОСОБА_3 ) не виконано вимоги припису №746/18 від 22.11.2018 року, а саме не отримано право на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 та не приведено об`єкт до попереднього стану відповідно до договору купівлі - продажу № 832 від 20.03.2001 року та технічного паспорту № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001 року, чим порушено п.п. «а», «б» п. 3 ч. 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України за № 533 від 23.05.2011 року «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

За результатами повторної перевірки відносно ОСОБА_3 (за її, відповідача ОСОБА_3 , відсутності - заочно), позивачем складено Протокол про адміністративне правопорушення від 30.01.2019 року згідно ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, та, за відсутності жодних свідків, зазначено про її відмову від підписання. В даному Протоколі від 30.01.2019 року самим позивачем, як правопорушення зазначено, що якоюсь ОСОБА_4 (не відомою особою, адже відповідачем по справі сам позивач визначив зовсім іншу особу - ОСОБА_3 ) не виконано вимоги Припису №746/18 від 22.11.2018 року, а саме не отримано право на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 та не приведено об`єкт до попереднього стану відповідно до договору купівлі - продажу № 832 від 20.03.2001 року та технічного паспорту № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001 року. За вказане правопорушення ОСОБА_3 притягнено до адміністративної відповідальності постановою 085/19 (зазначені процесуальні документи були надані до суду безпосередньо самим позивачем і наявні в матеріалах справи).

Суд звертає окрему увагу на вище вказані розбіжності у складених Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради процесуальних документах. Даний орган міської ради притягує ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення якоюсь ОСОБА_4 (не відомою сообою) адміністративного правопорушення.

Зазначені факти також неодноразово відображено безпосередньо у тексті адміністративного позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Тобто в основу мотивувальної частини позовних вимог позивачем включено недостовірні данні та головне, що не доведено невиконання ОСОБА_3 вимог припису №746/18 від 22.11.2018 року.

В зазначеному Акті № 001581 від 22.11.2018 року відсутнє описання правопорушення, а саме, яким чином головним спеціалістом Постернаком А.М. без застосування вимірювальних засобів та/або пристроїв встановлено розширення існуючого балкону. Не проведено жодних замірів, які б з посиланням на проектну документацію будинку за адресою: АДРЕСА_5 , вказували на факт розширення балкону.

Крім того, суду не відомо, яким чином головним спеціалістом Постернаком А.М. встановлено факт подальшого скління балкону у квартирі відповідача. Дане припущення було відображено в складеному безпосередньо позивачем Акті, як правопорушення. Однак з наданої самим позивачем до позовної заяви (і наявної в матеріалах адміністративної справи № 420/3027/19) фотофіксації не можливо зрозуміти, що відбувається саме розширення балкону із подальшим склінням і саме за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на всіх наданих позивачем фотографіях номер будинку взагалі відсутній.

Тобто, в складеному позивачем Акті № 001581 від 22.11.2018 року жодним чином не зазначено, які саме зміни відбулись з квартирою АДРЕСА_1 в результаті, вказаної позивачем, реконструкції.

Також, позивачем не вказано, що саме не відповідає договору купівлі - продажу № 832 від 20.03.2001 року та технічному паспорту № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001 року.

Крім того, позивачем не надано до суду доказів дотримання прав відповідача, як суб`єкта містобудування, як це визначає «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (затверджений Постановою КМУ від 23.05.2011 року №553). Згідно з п. 13 цього Порядку, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року згідно ч. 1 ст. 96 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року згідно ч. 5 ст. 96 КУпАП, та у протоколі про адміністративне правопорушення від 30.01.2019 року згідно ч. 1 ст. 188-42 КУпАП детального опису правопорушення (незастосування жодних вимірювальних засобів та/або пристроїв для встановлення розширення існуючого балкону, не визначення площі розширення, вказівка замість ОСОБА_3 якоїсь ОСОБА_4 ) свідчить про грубе порушення позивачем «Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», затвердженого Постановою КМУ № 224 від 06 квітня 1995 року.

Таким чином, дослідивши матеріали справи і всі надані обома сторонами докази та усні пояснення, суд зазначає, що ні з наданих позивачем актів перевірок, ні з наданих позивачем протоколів про адміністративні правопорушення, на підставі яких були у подальшому прийняті постанови про накладення на відповідача ОСОБА_3 адміністративних стягнень, не вбачається, що посадовими особами Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проведені відповідні заміри та достовірно визначено, що існуючий в цій квартирі балкон було якось суттєво розширено, у зв`язку з чим суд критично ставиться до висновків контролюючого органу щодо встановленого факту розширення балкону у належній відповідачу ОСОБА_3 квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Що стосується тверджень позивача про не виконання відповідачем будівельних робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом утеплення та скління балкону, то суд погоджується з доводами відповідача, які були наведені у її письмовому відзиві на позовну заяву, та з цього приводу зазначає наступне.

Так, у своєму письмовому відзиві на позовну заяву від 26 червня 2019 року, у письмових доповненнях до відзиву від 04 липня 2019 року, у своїх усних поясненнях в судових засіданнях 10 липня 2019 року та у судових дебатах 18 липня 2019 року представник відповідача зазначав, що відповідачем, після придбання 20 березня 2001 року квартири, за власні кошти, з метою відвернення негативних наслідків та руйнування конструкцій, дійсно було проведено певний поточний ремонт балкону із заміною існуючих балконних та віконних блоків, перекриття стріхи, без втручання у несучі конструкції або інженерні системи загального користування, що, в свою чергу, не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, відповідно до зазначеної вище Постанови КМУ від 07.06.2017р. №406.

Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Частиною 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії які не суперечать закону.

В силу вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 статті 100 Житлового кодексу Української РСР, виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Відповідно до статті 152 Житлового кодексу Української РСР, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Водночас відповідно до статті 383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно із абз. 4 п. 4 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених Постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 року (в редакції від 28.12.2016 року), власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових приміщень відповідно до статей 100 і 152 Житлового кодексу Української РСР.

«Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 406. Як видно з п. 1 зазначеного Переліку №406, не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Згідно з Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна від 10 липня 2001 року № 582/5773 з останніми змінами та з урахуванням змін №4 до ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», які вступили в силу з 01 жовтня 2018 року на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 139 від 14.06.2018 року, скління лоджій і балконів у багатоповерхівках не рахується самовільним будівництвом. Отже, на такі роботи не треба отримувати дозвільні документи та потім вводити приміщення в експлуатацію. Винятком вважаються будинки, які занесені до Державного реєстру пам`яток України.

Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що власник квартири має право на свій розсуд здійснювати в ній ремонт, змінювати її вигляд та призначення, але за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Таку ж думку висловив свого часу і Вищий Адміністративний Суд України у своєму Листі від 01.07.2015 року «Огляд практики розгляду справ зі спорів, які виникають у сфері містобудування та архітектурної діяльності».

З наданих самим позивачем документів вбачається, що власник квартири за адресою АДРЕСА_1 - відповідач ОСОБА_3 здійснювала у власній квартирі реконструкцію вже існуючого балкону шляхом його утеплення та скління. При цьому абсолютно не мало місця і жодним чином ніким не було зафіксовано втручання відповідачем в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування безпосередньо у квартирі АДРЕСА_1 .

Також жодним чином позивачем не було зафіксовано порушення відповідачем прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_5 або порушення відповідачем санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку АДРЕСА_5 .

При цьому, слід зауважити, що аналогічної правової позиції з цього спірного питання дотримується і Верховний суд, зокрема, в своїй Постанові від 16.05.2018року по справі № 464/6026/13-ц (провадження № 61-6602св18).

Також суд критично ставиться до пояснень позивача щодо існування технічної помилки у вигляді наявності в багатьох документах, які склав позивач на підтвердження факту здійснення відповідачем самовільного будівництва, замість відповідача ОСОБА_3 неодноразового визначення зовсім іншої особи - ОСОБА_4 .. На думку суду такі багаторазові дії позивача свідчать про «винесення позивачем Постанови щодо неналежної особи», що є одним типових порушень, на неприпустимості яких свого часу наголошував Вищий Адміністративний Суд України 18 вересня 2015 року у своїй Постанові Пленуму № 21 «Про огляд практики розгляду справ, які виникають зі спорів у сфері містобудування та архітектурної діяльності», в якій проаналізував основні проблемні питання у правозастосуванні цієї категорії спорів та затвердив «Огляд практики розгляду справ зі спорів, які виникають у сфері містобудування та архітектурної діяльності».

Крім того, як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічна правова позиція викладена також в п. 40 рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» від 13 грудня 2007 року, та у п. 67 рішення у справі «Трґо проти Хорватії» від 11 червня 2009 року.

Як зазначено в п. 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Тобто, таке виправлення помилки, допущеної державним органом при наданні спірних містобудівних умов та обмежень, не може призводити до втручання в набуте позивачем право власності на цей об`єкт.

У рішенні від 09.01.2017 року у справі «Тумеліс проти Литви» ЄСПЛ зазначив, що ризик пов`язаний з помилкою допущеною державними органами, повинна нести сама держава. В даній справі Суд не погодився з аргументами уряду, що заявники мали підозрювати, що дозвіл на будівництво був «нестійким», тому дійшов висновку, що оскільки влада підтвердила, що будинок може бути зведений, у заявників не було достатніх підстав сумніватися в законності такого рішення і вони мали право розраховувати на те, що воно в майбутньому не буде оголошено не правомірним. Таким чином Суд дійшов висновку, про порушення ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, суд також критично оцінює вказівку позивача у Протоколі про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року згідно ч. 1 ст. 96 КУпАП, у Протоколі про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року згідно ч. 5 ст. 96 КУпАП, та у Протоколі про адміністративне правопорушення від 30.01.2019 року згідно ч. 1 ст. 188-42 КУпАП щодо здійснення відповідачем ОСОБА_3 реконструкції квартири власними силами, враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою дуже похилого віку (81 рік) і одночасно є інвалідом ІІ-ої групи , що підтверджує Довідка до Акта огляду МСЕК серії 2-18 ОВ № 010920.

А отже відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, через що у позові має бути відмовлено у зв`язку з його безпідставністю.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, приймаючи до уваги все вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх взаємній сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_3 про зобов`язання привести у первісний стан самочинно збудований об`єкт будівництва необґрунтовані, документально належними та допустимими доказами не підтверджені, не відповідають чинному законодавству, а отже не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6-10, 12, 14, 72-76, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського 6,) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) про зобов`язання привести у первісний стан самочинно збудований об`єкт будівництва - відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п. 15.5 ч. 1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 23 липня 2019 року.

Суддя Л.М. Токмілова

.