Рішення № 83212857, 15.07.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.001628

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,

представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача Павліша О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФО-П ОСОБА_3 , Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області, Відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 22.08.2018 № 0043114001 та № 0043134001.

Ухвалою судді від 09.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

06.05.2019 Відповідач подав відзив на позовну заяву (арк. справи 44-45).

15.05.2019 Позивач подав до суду відповідь на відзив (арк. справи 55-58).

При обґрунтуванні позовних вимог Позивач зазначає, що не погоджується з винесеними Відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями. Зазначає, що перевірка, яка була підставою для винесення оскаржуваних рішень, проведена Відповідачем із порушенням норм податкового законодавства, відтак не може породжувати правових наслідків. Позивач наголошує, що виявлені в ході перевірки алкогольні напої за адресою: м. Львів, АДРЕСА_2, передавалися для реалізації у кафе за адресою: АДРЕСА_1 . Додатково зазначив, що акт перевірки не містить доказів на підставі яких Відповідачем визначено вартість алкогольних напоїв, що зазначені у додатку № 1 та додатку № 2, а також незрозуміло, яким чином проведено розрахунок штрафних санкцій. За наведених обставин, Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та вказує про наявність підстав для їх скасування.

Відповідач подав відзив на позовну заяву. Наголосив, що перевіркою встановлено реалізацію та зберігання алкогольних напоїв в кафе за адресою: АДРЕСА_2 , без наявної діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Крім того, перевіркою встановлено, що в реалізації знаходяться алкогольні напої, на які до перевірки не представлено прихідні накладні. У зв`язку з наведеним, Позивачем порушено вимоги статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме здійснено зберігання алкогольних напоїв без наявності довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до ЄДР та пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не забезпечено обліку товарних запасів у місці їх реалізації. У зв`язку з виявленими порушеннями до Позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафів. Враховуючи наведене, Відповідач вважає оскаржувані у цій справі податкові повідомлення - рішення правомірними та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача щодо позовних вимог заперечив. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

З`ясувавши зміст спірних правовідносин, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань провадить господарську діяльність за адресами у АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

До видів діяльності Позивача, зокрема, належить: код КВЕД 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.25 роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.26 роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах, тощо.

08.08.2018 на підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 30.07.2018 № 4424 та направлень на проведення перевірки від 30.07.2018 № 1860, № 1861 та №1862, посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Перевірка проведена за адресою здійснення господарської діяльності Позивачем, а саме у кафе за адресою: АДРЕСА_2 .

За результатами перевірки складено акт від 08.08.2018 № 13/733/4000/3227305219 (арк. справи 22-27).

Перевіркою встановлено, що в кафе в реалізації/зберіганні знаходяться алкогольні напої, які описані в додатку № 1 та № 2. Діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями до перевірки не представлено. Довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до ЄДР до перевірки не представлено, чим порушено вимоги статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме здійснено зберігання алкогольних напоїв без наявності довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до ЄДР.

Перевіркою прихідних накладних на алкогольні напої встановлено, що в реалізації знаходяться алкогольні напої на які до перевірки не представлено прихідних накладних (алкогольні напої записано в додатку № 2). Вказаним порушено вимоги пункту 12 статті 3акону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не забезпечено облік товарних запасів у місці їх реалізації.

На підставі Акта перевірки, ГУ ДФС у Львівській області винесене податкові повідомлення - рішення:

- від 22.08.2018 № 0043114001, згідно з яким до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 64590,00 грн. (арк. справи 20);

- від 22.08.2018 № 0043134001, згідно з яким до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 109380,00 грн. (арк. справи 21).

Не погоджуючись із застосованими штрафними санкціями, Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому

числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.1. ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п.80.2. ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що Відповідач на підставі наказу на проведення фактичних перевірок від 30.07.2018 №4424 та направлень на проведення фактичної перевірки від 30.07.2018 № 1860, № 1861 та № 1862 провів фактичну перевірку з питань дотримання вимог Закону України "Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до п. 81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених вказаним Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених вказаним Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені вказаним Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених вказаним Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) таких документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених зазначеним пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з п. 81.2. Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог наголошував, що не отримував наказу та направлень на проведення перевірки та не був присутнім під час її проведення.

Суд встановив, що Позивачу не було вручено копії наказу про проведення перевірки від 30.07.2018 № 4424, оскільки Позивач з 06.08.2018 по 17.08.2018 перебував у відрядженні.

Водночас, суд звертає увагу, що службових осіб Відповідача було допущено до проведення перевірки та таку перевірку було проведено. Жодних зауважень до процедури проведення перевірки та до акту перевірки від сторони суб`єкта господарювання не було, що підтверджується записом в акті перевірки (арк. справи 25).

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Оскільки ФО-П ОСОБА_3 в день перевірки перебував у відрядженні, наказ про призначення перевірки було вручено особі, яка перебувала за місцем ведення господарської діяльності Позивача де проводилася перевірка.

Враховуючи наведене, суд відхиляє покликання Позивача про безпідставність висновків акта перевірки лише з підстав неознайомлення Позивача з наказом про призначення перевірки.

Щодо порушення Позивачем вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального", суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта господарювання з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлена відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 гривень.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" місце зберігання - це місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - це перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Аналіз наведених вище норм, вказує на те, що норми про зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру мають відношення до суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, їх виробляють чи отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб. Штрафні санкції за зберігання алкогольних напоїв у місцях не внесених до Єдиного реєстру можуть бути застосовані до суб`єктів, що здійснюють процес виробництва алкогольних напоїв, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями та вимушені зберігати алкогольну продукцію у певних місяцях.

При обґрунтуванні позовних вимог у цій частині Позивач зазначав про те, що алкогольні напої, які були виявлені контролюючим органом під час перевірки були придбані для власного вжитку та постачальниками алкогольних напоїв помилково здійснено вигризку товару на адресу: АДРЕСА_2 , оскільки в момент поставки Позивач перебував саме за вказаною адресою та здійснював отримання товару.

Позивач наголошував, що зберігання алкогольних виробів за вказаною адресою не відбувається, а передається для реалізації в кафе за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд встановив, що Позивач здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 . До матеріалів справи долучено копію договору суборенди від 09.07.2016 (арк. справи 86-92), згідно якого Позивач орендує приміщення за вказаною адресою.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату проведення перевірки у Позивача була діючою ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 25.07.2018 (арк. справи 28-29), у якій вказано місце торгівлі: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача зазначив, що у приміщенні під час перевірки перебувала уповноважена особа Позивача, яка проводила реалізацію товару.

Вказане не підтвердилося наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, в акті перевірки відсутні будь - які докази на підтвердження того, що за адресою: АДРЕСА_2 проводиться реалізація алкогольних напої.

Судом встановлено, що під час перевірки не було проведено контрольної закупки товару та не встановлено факту здійснення уповноваженою особою Позивача розрахункових операцій.

Допитані в якості свідків посадові особи ГУ ДФС у Львівській області, якими проводилася перевірка Позивача - ОСОБА_4. , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні не підтвердили проведення контрольної закупки товару.

Крім того, суд встановив, що станом на момент проведення перевірки у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 перебувала особа на ім`я ОСОБА_7 .

Згідно письмових пояснень вказаної особи (арк. справи 50) ОСОБА_7 перебувала на стажуванні на посаді бармена у ФО - П ОСОБА_3 , відтак не могла проводити жодних розрахункових операцій.

Щодо твердження Відповідача про зберігання в кафе за адресою: АДРЕСА_2 алкогольних напоїв, суд зазначає наступне. Сам факт перебування алкогольних напоїв за вказаною адресою станом на момент проведення перевірки не може бути належним та достатнім доказом того, що за вказаною адресою здійснюється зберігання вказаного товару.

Враховуючи наведене, суд вважає твердження Відповідача про зберігання алкогольних напоїв за адресою: АДРЕСА_2 не обґрунтованими.

Щодо порушення Позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12 статті 3 вказаного Закону суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до статті 20 цього Закону до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану

вартість.

Як уже зазначалося, перевіркою прихідних накладних на алкогольні напої встановлено, що в реалізації знаходяться алкогольні напої на які до перевірки не представлено прихідних накладних (вказані алкогольні напої записано в додатку № 2 до акту перевірки). Враховуючи наведене, в акті перевірки міститься висновок про порушення ФО - П ОСОБА_3 вимог пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не забезпечено обліку товарних запасів у місці їх реалізації.

Згідно з актом перевірки, Позивача зобов`язувалося надати первинні документи на отримання товарів, що зазначений у додатку № 2 в строк до 15.08.2018 о 10:00 год.

Позивач зазначав, що станом на дату перевірки перебував поза межами міста Львова, відтак надати первинні документи на товари згідно додатку № 2 до Акту перевірки у вказаний строк не міг.

Так, відповідно до наказу № ВД18-8/1 від 02.08.2018 "Про відрядження" ОСОБА_3 відряджався терміном на 14 календарних днів з 06.08.2018 по 17.08.2018 до міста Києва на ТзОВ "Анастасія" для проходження курсу на тему "Міксологія" та підвищення кваліфікації.

Таким чином, суд враховує причину неможливості надання первинних документів на товари згідно додатку № 2 до перевірки у визначений в акті перевірки строк.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Позивач долучив вказані первинні документи до матеріалів справи.

Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться видаткові накладні №P008-07388 від 03.08.2018, № 7311/6784 від 08.06.2018, № Б 00001336065 від 19.07.2018, № № Че - 001124 від 01.06.2018, №КВ - 012561 від 20.04.2018, № Ли - 015965 від 13.07.2018, № СР - 002761 від 03.08.2018.

Надані накладні підтверджують походження алкогольних напоїв, які вказані у додатку № 2 до акта перевірки.

Суд зазначає, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, відповідно до статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", не є підставою для застосування фінансових санкцій, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 30.01.2018 у справі № 810/1148/17 та від 28.02.2018 у справі № 810/3247/16.

Крім того, судом встановлено відсутність реалізації товарних запасів за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, доводи Відповідача про порушення Позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в саме незабезпечення обліку товарних запасів у місці їх реалізації спростовані наявними у матеріалах справи доказами.

Щодо покликання Позивача на безпідставність визначення розміру фінансових (штрафних) санкцій, суд зазначає наступне.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог звертав увагу суду на відсутність доказів на підставі яких Відповідачем визначено вартість алкогольних напоїв, що зазначені у додатках № 1 та № 2 до акту перевірки, та відсутність розрахунку штрафних санкцій до податкових повідомлень - рішень.

Так, відповідно до статті 20 Закону України Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевіркою прихідних декларацій накладних на алкогольні напої встановлено, що в реалізації знаходяться алкогольні напої на які до перевірки не представлено прихідних накладних.

Суд зазначає, що в додатку № 2 до акту перевірки службові особи Відповідача здійснили опис алкогольних напоїв, на які до перевірки не представлено накладних.

Відповідач у наданому відзиві на позовну заяву жодних пояснень щодо розрахунку штрафних санкцій не надав.

Допитані в якості свідків службові особи Відповідача, які проводили перевірку: ОСОБА_4. , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначили, що ціни алкогольних напоїв брали з цінників, а не з прихідних накладних.

Суд наголошує, що жодних доказів, які ціни були відображені на цінниках в матеріалах перевірки не містяться та суду не надавалися.

В додатку № 2 до акту перевірки міститься опис алкогольних напоїв на загальну суму 25610,00 грн.

Виходячи з порядку розрахунку штрафних санкцій, що зазначений у статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, сума штрафних санкцій мала б становити (25610,00 грн. Ч 2 = 51220,00 грн.). Водночас, до Позивача застосовно штрафну санкцію у розмірі 109380,00 грн. без надання жодного розрахунку, який би обґрунтував вказану суму.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до додатку № 1 до акту перевірки, загальна суму алкогольних напоїв становить 38980,00 грн.

Виходячи з порядку розрахунку штрафних санкцій, що зазначений у частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", сума штрафних санкцій мала б становити 100 відсотків вартості товару, а саме 38980,00 грн.

Водночас, ні у відзиві на позовну заяву, ні в судовому засіданні представник Відповідача не надав пояснення, яким чином Відповідачем визначено суму штрафної санкції у розмірі 64590,00 грн.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Позивача щодо відсутності порушень, зазначених в акті перевірки від 08.08.2018 та безпідставність застосування до Позивача штрафних санкцій.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 22.08.2018 № 0043114001 та № 0043134001, які винесені на підставі висновків акта перевірки від 08.08.2018 № 13/733/4000/3227305219 суд дійшов висновку визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не довів обґрунтованості своїх висновків щодо порушення Позивачем вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а відтак, наявність підстав для застосування до Позивача штрафних санкцій.

Крім того, суд звертає увагу, що Відповідач не надав обґрунтування розрахунку фінансових (штрафних) санкцій в сумі, що вказана в оскаржуваних податкових повідомлення - рішеннях.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Львівській області від 22.08.2018 № 0043114001 та № 0043134001 не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Таким чином, винесені Відповідачем податкові повідомлення - рішення від 22.08.2018 № 0043114001 та № 0043134001 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 22.08.2018 № 0043114001.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 22.08.2018 № 0043134001.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ: 39462700) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову в сумі 1739 (одну тисячу сімсот тридцять дев`ять) гривень 71 копійку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 22.07.2019.

Суддя Мричко Н.І.