Рішення № 83212715, 23.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1890/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сендецької В.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 .,

представника відповідача - Дудника В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

28.05.2019 ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 , позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці ДФС (надалі - відповідач) в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів №UA806020/2019/000277/2 від 18.03.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2019/00471.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що під час митного оформлення уповноваженою особою на декларування було надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору. Водночас відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості ввезеного автомобіля та протиправність оскаржуваних рішень.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/1890/19, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27.06.2019.

24.06.2019 відповідачем подано до суду відзив на позов в якому вказано, що до відділу митного оформлення №2 Полтавської митниці ДФС 15.03.2019 для митного оформлення подана митна декларація № UA806020/2019/206266 на автомобіль легковий пасажирський марки VOLKSWAGEN модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова (VIN): НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення (випуску) 2016, модельний рік виготовлення 2016. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за МД № UA806020/2019/206266 проведено корегування митної вартості товару відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України, у зв`язку з тим, що заявлено неповні відомості про митну вартість товару. За твердженням відповідача, рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 9158,61 EUR/шт., а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками відповідно до інформації з АСАУР та вартість задекларованого транспортного засобу, з урахуванням його комплектації та пробігу згідно електронного каталогу SchwackeNet, становить 18624 EUR/шт. /а.с. 65-75/.

25.06.2019 до суду надано позивачем відповідь на відзив в якій вказано, що відповідач не мав визначених законом підстав для перевірки заявленої митної вартості автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 . Позивачем указано, що не є підставою для витребування додаткових документів те, що у відповідача спрацювала система аналізу та управління ризиками, оскільки така підстава не передбачена статтею 53 МК України. Також за твердженням позивача, інформація з програмного продукту SchwackeNet не спростовує заявлену позивачем митну вартість товару та не обґрунтовує вартість, яку визначила митниця за резервним методом /а.с. 112-116/.

У судовому засіданні 27.06.2019 за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи до 23.07.2019.

19.07.2019 представником позивача надано до суду письмові пояснення в яких зазначено, що при купівлі автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 9000 EUR згідно рахунку-фактури сплачено продавцю готівкою, у зв`язку з чим відсутні банківській чи інші фінансові документи, які б додатково підтверджували заявлену вартість автомобіля. Указано, що купівля-продаж була оформлена на підставі рахунка-фактури № 044/2019 від 11.03.2019, який і є єдиним документом, що був укладений під час купівлі автомобіля позивачем, інші документи не укладалися. За твердженням позивача, відповідач не довів, що позивачем було сплачено за автомобіль більше, ніж заявлено у митній декларації, тому діє принцип правомірності правочину та дій особи, оскільки інше не доведено /а.с. 120-125/.

22.07.2019 до суду надано Полтавською митницею ДФС заперечення на відповідь на відзив в яких вказано, що під час декларування автомобіля, декларантом застосовано резервний метод визначення митної вартості, що підтверджується інформацією МД № UA806020/2019/206266, у графі 43 МВВ якої зазначено код - 6. Також відповідач зазначає, що рахунок не містить умов та строків здійснення оплати за придбаний товар. Крім того, указано, що позивачем не надано документальне підтвердження того, що саме за вказаним рахунком сплачено 9000 EUR /а.с. 126-133/.

У судовому засіданні 23.07.2019 представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

У судовому засіданні 23.07.2019 представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 11.03.2019 ОСОБА_2 придбано автомобіль марки VOLKSWAGEN модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова (VIN): НОМЕР_1 у юридичної особи "CityCars Berlin" за ціною 9000 Євро, на підтвердження чого надано суду рахунком № 044/2019 від 11.03.2019 /а.с. 79/.

15.03.2019 до Полтавської митниці ДФС через уповноважену особу на декларування - представника ПП "Ромакс-Трейд" Михайлець Р.Г. для проведення митного оформлення подано митну декларацію від 15.03.2019 №UA806020/2019/206266 щодо митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, комерційного призначення на товар, що придбаний позивачем у компанії "CityCars Berlin" та ввезений на митну територію України /а.с. 77-78/.

Митну вартість товару визначено за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, яка становить 9158,61 EUR.

На підтвердження заявлених відомостей про вартість товару до митного органу подано: рахунок-фактура від 11.03.2019 № 044/2019 /а.с. 79/; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13.03.2019 № UA205010/2019/315857 /а.с. 80-81/; технічний паспорт від 11.10.2016 № ЕР479219 /а.с. 82-84/; висновок експертного дослідження від 14.03.2019 № 17/5343/540 /а.с. 85/; висновок експортного автотоварознавчого дослідження від 15.03.2019 № 112 /а.с. 86-88/; договір про надання послуг митного брокера від 12.03.2019; інші некласифіковані документи від 07.03.2019 ДОВІР ННТ 448789; платіжні доручення, що підтверджують сплату митних та інших платежів від 12.03.2019 та від 15.03.2019 /а.с. 91-92/; копія митної декларації країни відправлення від 11.03.2019 № 19DE215202181936Е6 /а.с. 93/; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.46Е.2362-19 від 13.03.2019 /а.с. 94/; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_2 /а.с. 97/; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України НОМЕР_3 ; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України, що не заперечується митним органом.

У результаті контролю митної вартості товару митним органом встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість містять розбіжності, а саме: у висновку експерта автотоварознавця щодо вартості автомобіля для визначення середньої ринкової вартості для порівняння взяті деякі подібні автомобілі, що мають механічні пошкодження кузову, що є порушенням Методики автотоварознавчих досліджень /а.с. 107/.

Проведено консультацію з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в декларанта та в органі доходів і зборів.

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 9158,61 EUR/шт., а рівень митної вартості товарів зі схожими характеристиками відповідно інформації з АСАУР та вартість задекларованого транспортного засобу, з врахуванням його комплектації та пробігу згідно електронного каталогу SchwackeNet, становить 18624 EUR/шт.

Під час консультацій декларанта відповідно до частини третьої статті 53 МКУ зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; платіжні, касові документи, що стосуються товару; інші документи за його бажанням.

На вказаний запит 18.03.2019 ПП "Ромакс-Трейд" надано відповідь в якій вказано, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості були подані документи: рахунок фактура (оригінал) № 044/2019 від 11.03.2019; висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 112 від 15.03.2019; копія митної декларації країни експортера № 19DE215202181936Е6 від 11.03.2019. Указано, що документи, зазначені нижче, надати протягом 10 календарних днів не має можливості: інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; касовий документ, що стосується товару /а.с. 103/.

18.03.2019 Полтавською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2019/000277/2, в якому визначено вартість товару - автомобіля марки VOLKSWAGEN модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова (VIN): НОМЕР_1 у сумі 18624 EUR/шт. При цьому, у рішенні вказано, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до частини 2 статті 58 МКУ не може бути прийнятий у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості не містять всіх необхідних відомостей та містять розбіжності). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Митну вартість товару, що імпортується скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України. Визначена митна вартість товару ґрунтується на інформації з електронного каталогу SchwackeNet з врахуванням комплектації та пробігу задекларованого транспортного засобу та становить 18624 EUR /а.с. 53/.

Як наслідок, відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806020/2019/00471, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією від 15.03.2019 № UА806020/2019/206266 /а.с. 54-55/ з причин порушення декларантом вимог статей 52 МК України в частині правильності визначення митної вартості товару.

25.03.2019 за митною декларацією № UA806020/2019/206698 товар випущено у вільний обіг /а.с. 36, 109-110/.

Не погодившись із указаними рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам позивача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Так, у статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року передбачено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Отже, у вказаній статті закріплено право митних органів переконатися в правдивості або точності будь-якої заяви, документа або декларації, наданих для цілей митної оцінки, та оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Положеннями частини першої статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Положеннями частини третьої статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

Частиною першою статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною другою статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Суд зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості товарів від 18.03.2019 №UA806020/2019/000277/2 обгрунтовано необхідність застосування для визначення митної вартості транспортного засобу саме резервного методу /а.с. 107/.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Як слідує зі змісту усіх поданих для декларування товару документів відомості про митну вартість імпортованого товару містить лише рахунок-фактура від 11.03.2019 № 044/2019 /а.с. 79/ та висновок експертного автотоварознавчого дослідження №112 від 15.03.2019 /а.с. 86-88/.

Суд звертає увагу на те, що в рахунку-фактурі зазначено вартість автомобіля 9000 EUR, водночас у висновоку експертного автотоварознавчого дослідження №112 від 15.03.2019 визначено вартість автомобіля у розмірі 9158, 61 EUR.

Таким чином, рахунок-фактура від 11.03.2019 № 044/2019 /а.с. 79/ та висновок експертного автотоварознавчого дослідження №112 від 15.03.2019 /а.с. 86-88/ містять розбіжності у вартості імпортованого товару - легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN модель PASSAT, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Крім того, подана позивачем митна декларація країни відправлення № 19DE215202181936E6 /а.с. 93-94/ не містить відомостей щодо вартості задекларованого у ній транспортного засобу.

Суд зауважує, що під час декларування товару декларантом взагалі не надавалися такі документи, як банківські чи інші платіжні документи, які б могли підтвердити вартість товару, договір купівлі-продажу транспортного засобу.

Водночас у спірному рішенні про коригування митної вартості від 18.03.2019 №UA806020/2019/000277/2 Полтавська митниця ДФС відкоригувала ціну на імпортований товар - автомобіль марки VOLKSWAGEN модель PASSAT, ідентифікаційний номер кузова (VIN): НОМЕР_1 , та зазначила його вартість у сумі 18624 EUR, виходячи з наявної інформації з електронного каталогу SchwackeNet /а.с. 53/.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

За змістом частини другої статті 263 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

Відповідно до глави 2 розділу ІІ "Заповнення граф митних декларацій" Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, Графа 43 "Метод визначення вартості" заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Зі змісту наведених положень слідує, що у разі незгоди імпортера з митною вартістю, що визначена контролюючим органом, регламентований законодавством алгоритм дій імпортера (декларанта) передбачає подання нової митної декларації, в якій зазначаються: - сума митних платежів, обчислена згідно з митною вартістю, визначеною декларантом; - сума платежів, обчислена згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. На різницю між зазначеними сумами декларант надає гарантії, зокрема, шляхом забезпечення сплати різниці між самостійно визначеною сумою митних платежів, що нарахована митним органом.

Нараховані у графі 47, а також у графі В "Подробиці розрахунків" митні платежі позначаються відповідним кодом розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011. Сплачені декларантом митні платежі (виходячи з митної вартості, визначеної декларантом) показуються з кодами розрахунку "01" (безготівкова форма сплати), "02" (готівкова форма сплати), "15", "72", "91", або "92".

Різниця між сумами платежів нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначається з кодом розрахунку "55".

Як свідчать матеріали справи, 25.03.2019 декларант подав митному органу нову митну декларацію №UA806050/2019/206698 щодо митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, комерційного призначення на імпортований товар - легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN модель PASSAT, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , у лівому підрозділі графи 43 якої проставлено "6", тобто декларантом самостійно визначена митна вартість товару за резервним методом. Правий підрозділ залишено пустим, що свідчить про самостійне визначення декларантом митної вартості, без врахування рішення про коригування митної вартості /а.с. 36/.

За змістом позовних вимог позивач не згоден з митною вартістю, яка визначена митним органом у спірному рішенні. Відтак, він мав право скористатися правом випуску товару - легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN модель PASSAT, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , у вільний обіг на умовах, визначених частиною сьомою статті 55 МК України (сплати самостійно нарахованих митних платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом), проте, позивач фактично погодився із митною вартістю, визначеною митним органом.

Слід зазначити, що до предмету доказування у цій категорії справ входять обставини заповнення митної декларації, яку подано до митного оформлення, а також обставини щодо подання нової митної декларації - у випадку прийняття митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості. Дослідження відомостей з відповідних граф митних декларацій є необхідним для правильного вирішення такого спору, зокрема, для висновку про те, погодився чи не погодився декларант із скоригованою митним органом митною вартістю. Останнє, в свою чергу, має значення для висновку про те, чи продовжує існувати між сторонами правовий спір. У випадку, якщо спір між сторонами вичерпано внаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митним органом, у задоволенні позову про скасування рішення про коригування митної вартості слід відмовити.

Аналогічна правова позиція з цього приводу висловлена Верховним Судом у постанові від 30.10.2018 у справі №816/2396/17.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 18.03.2019 № UA806020/2019/000277/2, та як наслідок, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2019/00471, не підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Полтавської митниці ДФС України (вул. Анатолія Кукоби, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ідентифікаційний код 39421072) про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Повний текст рішення складено 24.07.2019.

Суддя С.О. Удовіченко