Ухвала суду № 83212322, 16.07.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 липня 2019 року м. Житомир

справа № 240/5411/18

категорія 108020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Демчук О.М.,

за участю:

представника позивача - Якименка М.М. (на підставі ордеру серія КС №292279);

представника відповідача - Юдкіна С.І. (за довіреністю від 27.12.2018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, заяву Одеської митниці Державної фіскальної служби про залишення без розгляду позовної заяви Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та бездіяльності,-

встановив:

Державне підприємство "Словечанське лісове господарство" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету адміністративного позову від 12.03.2019), в якому просить:

- визнати протиправними дії Одеської митниці Державної фіскальної служби по затримці 15.06.2017 і далі протягом перших 30 днів, в тому числі по проведенню огляду (переогляду) залізничних вагонів №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467 та 19.06.2017 і далі протягом перших 30-ти днів, в тому числі по проведенню огляду (переогляду) залізничних вагонів №67383786, №60627163, №65381055 з вантажем - деревина паливна на залізничній станції "Кучурган" Одеської митниці Державної фіскальної;

- визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Державної фіскальної служби по не здійсненню пропуску, в тому числі із перевищенням граничного строку в 30 днів, рухомого складу залізничних вагонів №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467, №67383786, №60627163, №65381055 з вантажем - деревина паливна на залізничній станції "Кучурган" Одеської митниці Державної фіскальної служби, відправником яких є Державне підприємство "Словечанське лісове господарство".

На виконання вимог ухвали суду від 26 листопада 2018 року про залишення позовної заяви без руху представником позивача 18 грудня 2018 року подано до суду заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду. У заяві позивач просить визнати причини пропуску Державним підприємством "Словечанське лісове господарство" строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити пропущений процесуальний строк для подання Державним підприємством "Словечанське лісове господарство" адміністративного позову про визнання дій та бездіяльності Одеської митниці Державної фіскальної служби протиправними.

В обґрунтування заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду зазначає, що Державне підприємство "Словечанське лісове господарство" (далі - ДП "Словечанське лісове господарство") дізналося про порушення своїх прав та інтересів після прийняття 15.11.2018 Господарським судом Житомирської області рішення у справі №906/381/18 про стягнення з ДП "Словечанське лісове господарство" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" платежів за час користування вагонами та інших платежів за затримку вказаних залізничних вагонів. Зазначає, що позивач мав законні та правомірні сподівання щодо того, що позов у справі №906/381/18 не буде задоволений та не буде стягнуто з ДП «Словечанське лісове господарство» платежі за затримку залізничних вагонів, оскільки у аналогічній справі №906/170/18 згідно з рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.07.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач зазначав, що зазначені вагони затримані Одеською митницею ДФС 15.06.2017, проте вантажовідправника - ДП «Словечанське лісове господарство» про даний факт не було повідомлено, акти загальної форми переогляду вантажу при затримці залізничних вагонів були складені без участі представника ДП «Словечанське лісове господарство». Жодних претензійних матеріалів на адресу лісгоспу не надходило, що позбавило його можливості попередити таке довготривале затримання, нарахування значної суми платежу за затримку залізничних вагонів ПАТ "Укрзалізниця".

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження на 18.01.2019.

16 січня 2019 року Одеська митниця Державної фіскальної служби подала заяву (за вх.№951/19) про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування зазначає, що позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку звернення, оскільки ДП «Словечанське лісове господарство» дізналось про затримання залізничних вагонів з вантажем "Деревина паливна" на залізничній станції "Кучурган" та про проведення переогляду залізничних вагонів №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467 - 15.06.2017, а залізничних вагонів №60627163, №65381055, №67383786 - 19.06.2017. Вказує, що про затримку вагонів для здійснення митного огляду на станцію відправлення - ст.Велідники Південно-Західної залізниці, відправлено телеграфні повідомлення для інформування вантажовідправника.

На думку відповідача, у даній справі відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а тому його слід залишити без розгляду.

Згідно з довідкою від 18.01.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 14.02.2019, у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Відповідно до довідки від 14.02.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 12.03.2019, у зв"язку з надходженням до суду від представника позивача клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 12.03.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 02.04.2019, у зв"язку з неявкою до суду представника відповідача.

Відповідно до ухвали суду від 02.04.2019 задоволено клопотання Одеської митниці Державної фіскальної служби: витребувано докази у Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та станції Велідники Коростенської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", підготовче засідання у справі відкладено на 26.04.2019.

Згідно з довідкою від 26.04.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 21.05.2019, у зв"язку з надходженням до суду від представника позивача клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Відповідно до довідки від 21.05.2019 підготовче засідання відкладено на 21.06.2019, у зв"язку з технічною неможливістю проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Згідно з довідкою від 21.06.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 16.07.2019, у зв"язку з неявкою у судове засідання представника позивача та необхідністю заслухати його пояснення щодо поданої відповідачем заяви про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні 16.07.2019 підтримав подану ним заяву про залишення адміністративного позову без розгляду у зв"язку з пропуском позивачем строку звернення до суду із позовом та просив її задовольнити.

Також представник відповідача зазначав, що відповідно до Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої наказом Державної митної служби України, Міністерства транспорту та зв`язку України від 18 вересня 2008 року №1019/1143, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2008 року за №1157/15848, інформування вантажовідправника у випадку затримання вагонів та про пропуск товарів (вантажів) через митний кордон України належить до повноважень прикордонної залізничної станції, а не митниці.

У підготовчому засіданні 16.07.2019 представник позивача заперечив проти задоволення заявленої відповідачем заяви про залишення позову без розгляду, просив суд відмовити у її задоволенні, оскільки вважає вказані доводи неаргументованими.

Зазначає, що ДП «Словечанське лісове господарство» в розумінні норм чинного законодавства та відповідно до умов залізничного перевезення товарів не є особою, яка несе відповідальність за доставку товару та не є зацікавленою особою у своєчасності такої доставки, оскільки платником платежів за перевезення залізничними вагонами №67383786, №60627163, №65381055, №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467 деревини є Товариство з обмеженою відповідальністю "Реілтранс", про що також вказується у залізничних накладних, які оформлялися при транспортуванні "Деревини паливної", а відтак, зазначене свідчить, що ДП «Словечанське лісове господарство» щодо здійснення перевезення у вказаних вагонах навіть по території України не є, ані замовником цих перевезень, ані їх платником. Окрім того, згідно з контрактом №Osuna-2015 від 18.12.2015 умовами поставки вказаного товару є FCA (Free Carrier ...named place)) Франко перевізник згідно Інкотермс 2010. Згідно термінів Інкотермс- FCA (Free Carrier (... named place)) Франко перевізник (... назва місця): термін "франко- перевізник" означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Саме тому, всі фінансові ризики за товар, позивач, як "Продавець", ніс до моменту передачі товару "Деревини паливної" "Покупцю", перевізником товару якого був (експедитор) ТОВ «Реілтранс», отже право власності на товар перейшло до "Покупця" саме з моменту передачі товару перевізнику. Відтак, оскільки ДП «Словечанське лісове господарство» щодо перевезення товару у вказаних залізничних вагонах навіть по території України не є ані замовником цих перевезень, ані їх платником, тому не є особою, яка несе відповідальність за доставку товару та не є зацікавленою особою у своєчасності такої доставки.

На думку представника позивача, вказане свідчить про те, що обізнаність про можливе порушення права та можливе покладення на ДП «Словечанське лісове господарство» відповідальності у вигляді плати за користування вагонами та інших платежів через неправомірну затримку Одеською митницею ДФС залізничних вагонів, і як наслідок, виникнення підстав для звернення до суду з даним позов, виникло у позивача з моменту прийняття 15.11.2018 рішення Господарським судом Житомирської області у справі №906/381/18.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши подану відповідачем заяву, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ДП «Словечанське лісове господарство» ("Продавець") та фірмою "OSUNA Holding LLP" (Великобританія, "Покупець") було укладено контракт №Osuna-2015 від 18.12.2015, за умовами якого "Продавець" продає, а "Покупець" купує на умовах DAР - Вадул-Сирет/Дорнешти (Інкотермс - 2010 року) деревину паливну хвойних та листяних порід у кількості 5000 куб.м., довжиною 2 м., 3м., 4м., діаметром 8-50 см (т.1 а.с.с 95-99).

На виконання умов зазначеного контракту ДП «Словечанське лісове господарство» здійснено відвантаження товару: деревини паливної у вигляді колод, полін, сучків, в"язок хмизу або аналогічних видів, який перевозився у вагонах №67383786, №60627163, №65381055, №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467, країна призначення "Румунія", що підтверджується накладними (т.1 а.с.52-53, 54-55, 56-57, 58-59, 60-61, 62-63, 64-65, 66-67).

Залізничні вагони №67383786, №60627163, №65381055, №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467, завантажені ДП "Словечанське лісове господарство", відправлено зі станції Велідники Коростенської регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" 07.06.2017, 08.06.2017 та 12.06.2017.

15 червня 2017 року на ім"я начальника залізничної станції Кучурган надійшла заява від Відділу митного оформлення №2 Митного поста "Кучурган" Одеської митниці ДФС, з вимогою затримати 8 вагонів, в тому числі вагони №65069502, №68731322, №60596806, №68619352 та №68149467 з вантажем - "деревина паливна", для проведення переогляду, на підставі ст. 338 ч. 5 Митного кодексу України, п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467 та доручення на проведення огляду (переогляду) транспортних засобів комерційного призначення, наданого Управлінням Служби безпеки України в Одеській області (т.1 а.с.70).

19 червня 2017 року на ім"я начальника залізничної станції Кучурган надійшла заява від Відділу митного оформлення №2 Митного поста "Кучурган" Одеської митниці ДФС аналогічного змісту з вимогою затримати 6 вагонів, в тому числі вагони №67383786, №60627163 та №65381055 (т.1 а.с. 71).

Затримання вагонів на станції УЗ Кучурган-експорт (на Новосавникую) Од. 415809 зафіксовано актами загальної форми №67к1 від 15.06.2017 та №72 к1 від 19.06.2017, вагони випущені 02.09.2017 о 16:00 год (т.1 а.с.68, 69).

ДП «Словечанське лісове господарство» вважаючи, що дії Одеської митниці ДФС щодо затримання зазначених вагонів та бездіяльність щодо не здійснення їх пропуску є протиправними, 15 листопада 2018 року звернулося (через відділення поштового зв"язку) до Житомирського окружного адміністративного суду з даним позовом.

На момент виникнення спірних правовідносин строк звернення до адміністративного суду було визначено статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

Відповідно до положень частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом - 15.11.2018, а також на час вирішення заявленого клопотання, далі - КАС України) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, встановлений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необхідно зазначити також, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Крім того, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, і пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Щодо доводів представника відповідача про те, що строк звернення до суду з даним позовом для позивача повинен обчислюватися з дня його повідомлення про затримку залізничних вагонів, суд враховує наступне.

Позивач у позові та заяві про поновлення строку для звернення до суду наголошував на тому, що про порушення своїх прав та інтересів дізнався лише після отримання ухвали Господарського суду Житомирської області від 23.05.2018 про відкриття провадження у справі №906/381/18 за позовною заявою з додатками до неї, документами і розрахунками ПАТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" про стягнення 926083,49 грн.

Надаючи правову оцінку зазначеним аргументам ДП «Словечанське лісове господарство», суд зазначає наступне.

Абзацом 3 пункту 4.12 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої наказом Державної митної служби України, Міністерства транспорту та зв`язку України від 18 вересня 2008 року №1019/1143, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2008 року за №1157/15848, визначено, що на підставі рішення митниці працівник прикордонної передавальної станції надсилає на станцію відправлення телеграму для інформування вантажовідправника про затримку товару (вантажу) і про її причини. Вантажовідправник вживає заходи щодо усунення причин затримки такого товару (вантажу) або його повернення на станцію відправлення, про що інформує цю станцію. Станція відправлення повідомляє прикордонну передавальну станцію про прийняте вантажовідправником рішення.

Суд зазначає, що на запит суду Регіональною філією "Одеська залізниця" було направлено лист на підтвердження повідомлення ДП «Словечанське лісове господарство» про затримку вагонів №67383786, №60627163, №65381055, №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467 з 15.06.2017 та з 19.06.2017 на станції Кучурган, до якого долучено копії телеграм №4 від 15.06.2017 та №9 від 19.06.2017 (т.2 а.с.40).

Судом встановлено, що копії телеграм №4 від 15.06.2017 та №9 від 19.06.2017 про затримку вказаних вагонів відправлено на станцію Велідники Коростенської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Зі змістом телеграм 21.06.2017 ознайомлено начальника складу ДП «Словечанське лісове господарство» ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що у вказаних телеграмах зазначено підстави затримки залізничних вагонів відповідно до ч.5 ст.338 Митного кодексу України, п.14 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467 та доручення на проведення огляду транспортного засобу комерційного призначення наданого Управління Служби безпеки України в Одеській області (т.2 а.с.40).

Окрім того, відповідно до змісту листа за вих.№508 від 25.09.2017 та листа б/н, ДП «Словечанське лісове господарство» у відповідь на листи начальника станції Велідники Коростенської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" №1 та №2 від 20.09.2017 повідомило про те, що не згодне та не повинне оплачувати кошти, нараховані у зв`язку із затримкою вагонів №67383786, №60627163, №65381055 та №65069502, №68731322 №60596806, №68619352, №68149467. Позивач також вказав, що у залізничній накладній вказано платника - ТОВ "Реілтранс" код 9228257, тому просить з претензіями звертатись до вказаного підприємства. Також у вказаних листах зазначено, що вагони простояли по ст.Кучурган не з вини лісгоспу (т.2 а.с 68, 69).

Підсумовуючи наведене, суд дійшов до висновку, що станом на 21 червня 2017 року позивачу було відомо про затримання вагонів №67383786, №60627163, №65381055 та №65069502, №68731322 №60596806, №68619352, №68149467 та станом на 25.09.2017 відомо про вимогу щодо сплати коштів, нарахованих у зв"язку із затримкою вагонів.

Водночас суд зауважує, що лист Державного підприємства «Словечанське лісове господарство» за вих.№508 від 25.09.2017 та лист б/н є способом досудового врегулювання спору щодо сплати належних залізниці платежів, які є предметом позову у справі №906/381/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" до Державного підприємства «Словечанське лісове господарство», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Одеської митниці Державної фіскальної служби, Управління Служби безпеки України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Реілтранс", про стягнення 926083,49 грн.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що з 21 червня 2017 року позивач був обізнаний про вчинення відповідачем дій щодо затримки вказаних залізничних вагонів та необхідності сплати платежів, нарахованих у зв"язку з їх затримкою.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов до висновку, що доводи позивача про те, що ДП «Словечанське лісове господарство» про порушення своїх прав та інтересів дізналося лише після отримання ухвали Господарського суду Житомирської області від 23.05.2018 про відкриття провадження у справі №906/381/18 є безпідставними та такими, що спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Окрім того, після надання відповіді начальнику станції Велідники Коростенської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на листи №1 та №2 від 20.09.2017 позивачем не було вчинено жодних дій з метою встановлення причин затримання залізничних вагонів, що свідчить про недбале ставлення позивача до своїх прав та обов`язків.

Суд зазначає, що відповідно до ухвали суду від 20.12.2018 про відкриття провадження у справі, заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено: визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з тих підстав, що, як вказував позивач, він дізнався про порушення свого права з рішення Господарського суду Житомирської області від 15.11.2018 у справі №906/381/18.

Однак з урахуванням з`ясованих обставин справи, висновок суду в ухвалі про відкриття провадження у справі від 20.12.2018 про поважність, вказаних ДП «Словечанське лісове господарство» у заяві про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом, причин пропуску строку звернення до суду є передчасним.

Згідно з частиною четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З іншою заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням причин пропуску строку звернення до адміністративного суду ДП «Словечанське лісове господарство» до суду не зверталось.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 183 КАС України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і за результатами підготовчого засідання у справі.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовна заява ДП «Словечанське лісове господарство» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та бездіяльності підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 72, 80, 122, 123, 180, 183, 240, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

Заяву Одеської митниці Державної фіскальної служби про залишення без розгляду позовної заяви Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та бездіяльності, - задовольнити.

Визнати передчасним висновок суду про визнання поважними причин пропуску Державним підприємством "Словечанське лісове господарство" строку звернення до суду, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Позовну заяву Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та бездіяльності, - залишити без розгляду.

Вступну та резолютивну частину ухвали складено у нарадчій кімнаті та проголошено 16 липня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст ухвали складено 23 липня 2019 року.