Рішення № 83211985, 24.07.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1871/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЛ КАР» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛЛ КАР» (далі – ТзОВ «ОЛЛ КАР») звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 28.05.2019 №1922 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ОЛЛ КАР»».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.03.2019 представнику позивача було вручено запит ГУ ДФС у Волинській області від 06.03.2019 №7564/10/03-20-55-12 про надання пояснень та їх документального підтвердження. Позивачем протягом 15 робочих днів надано відповідь на запит. Однак, контролюючим органом винесено наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 28.05.2019 №1922 з підстави ненадання позивачем відповіді на запит.

Зазначений наказ позивач вважає протиправним та просить суд скасувати його, оскільки відповідь на запит надано ТзОВ «ОЛЛ КАР» у строк, визначений ПК України, тому відсутні правові підстави для проведення перевірки.

Відповідно до ухвали судді від 14.06.2019 розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що витребування податковим органом запитуваних відомостей у позивача було зумовлено аналізом баз даних податкової та фінансової звітності. Запит ГУ ДФС у Волинській області від 06.03.2019 №7564/10/03-20-55-12 містив передбачену пунктом 73.3 статті 73 ПК України підставу для надіслання такого запиту, а саме: виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, а також був скріплений печаткою ГУ ДФС у Волинській області. У свою чергу, позивач у відповідь на отриманий запит направив лист від 29.03.2019 №06-03, у якому не надав запитуваної інформації. Таким чином, оскільки позивач не надав пояснень та їх документального підтвердження щодо запитуваної інформації, тому відповідачем правомірно винесено наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 28.05.2019 №1922.

Крім того, зазначив, що оскаржуваний наказ вичерпав свою дію після складання акту перевірки від 13.06.2019 №12521/14-04/40874203. Про допуск до перевірки свідчать підписи директора як на наказі, так і на направленнях на перевірку. Таким чином, оскільки допуск до проведення перевірки відбувся, дії контролюючого органу щодо призначення та проведення перевірки не є такими, що порушують права позивача. При цьому, позивач не позбавлений права оскаржити прийняті за результатами фактичної перевірки рішення.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що перевірка, про яку зазначає представник відповідача, не була розпочата, оскільки не було допуску посадових осіб до проведення перевірки через відсутність підстав для проведення перевірки. Про не допуск до перевірки позивач повідомляв контролюючий орган при отриманні наказу та ознайомленні із його змістом. Про факт оскарження наказу на проведення перевірки ТзОВ «ОЛЛ КАР» позивач повідомляв податковий орган листом від 13.06.2019. Також зазначив, що посадові особи відповідача за місцезнаходженням позивача не виїжджали, актів недопуску до перевірки не складали. Таким чином, враховуючи факт недопуску посадових осіб до проведення перевірки, факт оскарження наказу на проведення перевірки, посадові особи відповідача не мали правових підстав для проведення перевірки та складення акту за її результатами. Крім того, зазначив, що не надання повної інформації на запит, не є підставою для проведення перевірки, а лише його відсутність.

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача вказав, що під час перевірки податковим органом були виконані всі умови, передбачені статтею 81 ПК України, та платником не створювались перешкоди для її проведення, тому акти про недопуск до проведення перевірки посадовими особами не складались. Також зазначив, що лист щодо оскарження наказу подано до ГУ ДФС у Волинській області лише 13.06.2019, тобто після проведення перевірки. Таким чином, твердження позивача про недопуск посадових осіб до проведення перевірки не підтверджується жодними доказами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 06.03.2019 ГУ ДФС у Волинській області направлено ТзОВ «ОЛЛ КАР» запит №7564/10/03-20-55-12 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження», якому відповідач просив надати пояснення та його документальне підтвердження повноти відображення показників в бухгалтерському та податковому обліку за 2018 рік, зокрема:

1) щодо розбіжностей формування показників у фінансовій звітності витрат, а саме: договори; регістри бухгалтерського обліку, до яких перенесено інформацію із запитуваних первинних документів: журнали-ордери, відомості по рахунках 10, 20, 23, 26, 28, 91, 92, 93, 94, 901, 902, 903,701,702 за три квартали 2018 року помісячно;

2) підтверджуючі документи по показнику «Запаси» (р. 1100) на 31.12.2018

на суму 71 216,7 тис. грн., зокрема розшифровка по номенклатурі товарів; а

також пояснення щодо можливості їх зберігання, оскільки власні основні засоби за

даними форми 1 «Баланс» станом на 31.12.2018 відсутні;

3) деталізація залишків (в якій валюті) кредиторської та дебіторської

заборгованості визначених відповідно до фінансової звітності за три квартали 2018

року в розрізі контрагентів; зокрема по показнику «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги», (р. 1615), «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги», (р. 1125) (а.с.8-10).

Позивач листом від 29.03.2019 №6-03 повідомив відповідача про те, що діяльність ТзОВ «ОЛЛ КАР» здійснюється у відповідності до чинного законодавства України, позивачем забезпечено ведення податкового та бухгалтерського обліку відповідно до Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та інших нормативно правових актів. Всі показники господарських операцій, їх обсяг відображається у податковій звітності, яка є достовірною та подається у встановлений законодавством спосіб та строки (а.с.11).

У зв`язку з ненаданням ТзОВ «ОЛЛ КАР» пояснень та їх документального підтвердження, які спростовують виявлені недостовірності даних, на запит від 06.03.2019 №7564/10/03-20-55-12 ГУ ДФС у Волинській області винесено наказ від 28.05.2019 №1922 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ОЛЛ КАР»» (а.с.7).

Позивач зазначений наказ вважає протиправним у зв`язку з чим звернувся в суд із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Контролюючі органи у силу приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі – ПК України) мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Вичерпний перелік обставин, за наявності яких у контролюючого органу виникає право на здійснення документальної позапланової перевірки, закріплено у статті 78 ПК України.

Так, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Підпунктом 16.1.5 пункту 16.1. статті 16 ПК України встановлено обов`язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Право контролюючого органу отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів встановлене підпунктом 20.1.2. пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень свідчить про те, що контролюючий орган з підстав та у порядку, визначеними у податковому законодавстві, наділений правом надсилати платникам податків письмові запити про надання інформації (пояснень) та документальних підтверджень, а платник податків, отримавши такий запит, зобов`язаний надати запитувану податковим органом інформацію та документи у визначений законом строк у випадку, якщо отриманий запит відповідає законодавчо встановленим вимогам щодо форми та змісту такого.

Як вбачається із оскаржуваного наказу, підставою для його видання слугувало ненадання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу від 06.03.2019 №7564/10/03-20-55-12.

Матеріалами справи встановлено, що запит, направлений відповідачем на адресу позивача містив вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту підпункти 78.1.1., 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а також обставини, визначені пунктом 1 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 ПК України, а саме: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено па контролюючі органи.

Запит містив опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують. Відтак, на позивача покладався обов`язок щодо надання інформації, зазначеної в запиті податкового органу.

Однак як слідує із відповіді ТзОВ «ОЛЛ КАР» від 29.03.2019 №6-03 на запит контролюючого органу, позивачем не надано пояснень щодо запитуваної інформації та не надано доказів на її підтвердження, а лише зазначено про те, що діяльність ТзОВ «ОЛЛ КАР» здійснюється у відповідності до чинного законодавства України, ведення податкового та бухгалтерського обліку здійснюється відповідно до Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та інших нормативно правових актів.

Таким чином, оскільки позивачем не надано пояснень та їх документального підтвердження щодо запитуваної інформації, суд дійшов висновку, що у ГУ ДФС у Волинській області були правові підстави для призначення позапланової перевірки ТзОВ «ОЛЛ КАР».

Суд критично ставиться до твердження позивача про те, що не надання повної інформації на запит не є підставою для проведення перевірки, оскільки отримання податковим органом відповіді платника податків на запит не виключає можливості призначення позапланової перевірки у випадку недостатності наданих відомостей або у випадку якщо надана інформація не спростовує виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 по справі №820/11536/14.

Крім того, суд також враховує, що пунктом 78.5 статті 78 ПК України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до пункту 81.2 статті 82 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Відтак, з наведеного слідує, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №804/1113/16, від 30.11.2018 у справі №808/1641/15 та від 20.12.2018 року у справі №826/3014/16.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2019 представнику ТзОВ «ОЛЛ КАР» вручено копію наказу від 28.05.2019 №1922 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та пред`явлено службові посвідчення з направленнями від 28.05.2019 №1784, №1785 на проведення перевірки, що підтверджується особистим підписом представника у вказаних направленнях та наказі (а.с.24-26).

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 13.06.2019 №12521/14-04/40874203, на підставі якого ГУ ДФС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 10.07.2019 №0007601404 (а.с.27-30, 39).

Таким чином, з наведеного слідує, що допуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ОЛЛ КАР» відбувся та контролюючим органом реалізовано право на проведення такої перевірки.

При цьому суд не бере до уваги лист позивача від 12.06.2019 №23 щодо повідомлення про оскарження наказу від 28.05.2019 №1922 до Волинського окружного адміністративного суду, оскільки він поданий до ГУ ДФС у Волинській області 13.06.2019, тобто після проведення перевірки (перевірка проводилась з 29.05.2019 по 04.06.2019).

Будь-яких інших доказів на підтвердження недопуску посадових осіб до проведення перевірки позивачем не надано.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення, прийняте відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, приймаючи оскаржуваний наказ, діяв відповідно до норм чинного законодавства та за наявності визначених законодавством підстав, а відтак позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1921 грн. не підлягає стягненню з відповідача та залишається за позивачем.

Керуючись статтями 243 - 246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук