Ухвала суду № 83211890, 22.07.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/581/19

категорія 112050000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Управління житлового господарства Житомирської міської ради, Приватне акціонерне товариство "Житомирський комбінат силікатних виробів" про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До суду звернувся представник позивача із заявою про зміну способу виконання судового рішення, в якій просить змінити спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 по справі № 240/581/19 шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судових витрат зі сплати судового збору у сумі 1536 грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майдан ім. С. П. Корольова, 4/2, код ЄДПРОУ 04053625). В обґрунтування заяви зазначив, що 05.06.2019 отримав виконавчий лист по справі №240/581/19, який було подано до управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі для виконання судового рішення. Однак 11.06.2019 виконавчий лист повернуто без виконання з підстав відсутності рахунків відкритих на ім`я Житомирської міської ради. Відмітив, що відповідно до положень Бюджетного кодексу та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Житомирська міська рада не є виконавчим органом та розпорядником бюджетних коштів. Відповідно до ст.ст.2,16,51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" розпорядником бюджетних коштів місцевого бюджету є виконавчий орган міської ради, в даному випадку Виконавчий комітет Житомирської міської ради, тому вважає, що необхідно змінити спосіб виконання судового рішення у даній справі, шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1536,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Житомирської міської ради.

Представник позивача в заяві просить здійснювати розгляд заяви про зміну способу виконання судового рішення в порядку письмового провадження.

Суд вважає за можливе розгляд і вирішення заяви здійснити в письмовому провадженні, відповідно до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши заяву та приєднані до неї документи, з урахуванням матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року в даній справі позов ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Управління житлового господарства Житомирської міської ради, Приватне акціонерне товариство "Житомирський комбінат силікатних виробів", про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Житомирської міської ради, яка полягає у не створенні комісії із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на виконання вимог ст. 26 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" від 04.09.2008 № 500-VI. Зобов`язано Житомирську міську раду у відповідності до ст. 26 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" від 04.09.2008 № 500-VI створити комісію із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 1536,80 грн сплаченого судового збору.

Судове рішення набрало законної сили та, відповідно до ст.ст. 129,129-1 Конституції України, є обов`язковим до виконання. Обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

05.06.2019 представник позивача отримав виконавчий лист №1929/2019.

Позивач звернувся до управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі із заявою про стягнення з Житомирської міської ради судового збору в сумі 1536,80 грн, згідно виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду №1929/2019 від 05.06.2019 по справі №240/581/19 на користь ОСОБА_1 .

Листом №06-06-1-06/749 від 11.06.2019 управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі виконавчий лист Житомирського окружного адміністративного суду №1929/2019 від 05.06.2019 повернуло заявнику без виконання. Підставами повернення виконавчого листа зазначено, що відповідно до пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, у боржника відсутні відкриті рахунки в органі Казначейства.

Окрім наведеного, листом №06-06-1-06/749 від 11.06.2019 повідомлено, що в управлінні Казначейства відсутні рахунки, відкриті на ім`я Житомирської міської ради, так як даний боржник не перебуває на обслуговуванні в управлінні Казначейства.

Суд зауважує, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).

Згідно зі статтею першою Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (зі змінами та доповненнями), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною другою 2 статті 6 згаданого Закону встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно зі п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (надалі - Порядок), безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку (п. 24 Порядку).

За змістом пункту 26 Порядку судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування, безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що відсутність у боржника - суб`єкта владних повноважень відкритих рахунків в управлінні Казначейства унеможливлює виконання рішення суду про стягнення коштів з такого боржника.

Відповідно до пункту 6 статті 2 Бюджетного кодексу України, "бюджетне асигнування" - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Частиною 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем (боржником) у даній справі є Житомирська міська рада.

Статтями 1 та 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Рада є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів, і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Виконавчі органи створюються радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Згідно із частинами 1, 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Частинами 3, 4 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входять також за посадою секретар відповідної ради, староста (старости).

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області (код ЄДРПОУ 04053625) знаходиться за адресою: майдан ім.С.П. Корольова, буд.4/2, м.Житомир, управління юридичною особою здійснює ОСОБА_2 .

Враховуючи те, що розпорядником бюджетних коштів місцевого бюджету є виконавчий орган міської ради, в даному випадку Виконавчий комітет Житомирської міської ради, а також беручи до уваги наведене, суд вважає за можливе, змінити спосіб виконання судового рішення у даній справі шляхом стягнення на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1536,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Житомирської міської ради.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про зміну способу виконання судового рішення у адміністративній справі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 90, 241-243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Заяву про зміну способу виконання судового рішення у адміністративній справі № 240/581/19 задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року в частині відшкодування на користь ОСОБА_1 судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської міської ради шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судових витрат зі сплати судового збору у сумі 1536,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Житомирської міської ради (майдан ім.С.П. Корольова, буд.4/2, м.Житомир, код ЄДРПОУ 04053625).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко