Рішення № 83211734, 23.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року Справа № 160/8885/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2018 року Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденко В.В. про накладення штрафу від 16.10.2018 р. № 52005496.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації було отримано постанову відповідача про накладення штрафу від 16.10.2018 р. № 52005496.

Позивач стверджує, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки судове рішення не виконується з поважних причин, а саме у зв`язку з відсутністю належних бюджетних асигнувань.

Позивач посилається на ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» відповідно до якої виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Ухвалою суду від 10 січня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 22 березня 2019 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 15 годину 00 хвилин 23 квітня 2019 року.

В судове засідання 23 травня 2019 року представники сторін не прибули, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.

Представник позивача звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

16 жовтня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденком Віталієм Володимировичем при примусовому виконанні виконавчого листа №190/65/15-а в межах виконавчого провадження №52005496 винесено постанову про накладення штрафу.

Даною постановою на позивача за невиконання рішення суду, що зобов`язує боржника вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, накладено штраф у розмірі 10 200 грн.

Вказану постанову позивач отримав 13.11.2018 р.

Відповідно до чинного бюджетного законодавства головним розпорядником коштів КПКВ 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» є Міністерство соціальної політики України.

Місцеві органи праці та соціального захисту населення, як розпорядники коштів нижчого рівня здійснюють видатки по відповідним програмам в межах доведених до них Міністерством соціальної політики України, як головним розпорядником коштів Державного бюджету, обсягів бюджетних призначень за напрямками та розмірами, визначеними Паспортом бюджетної програми.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України з визначенням їх головного розпорядника

Місцеві органи праці та соціального захисту населення, як розпорядники коштів нижчого рівня, здійснюють видатки по відповідним програмам в межах доведених до них Міністерством соціальної політики України, як головним розпорядником коштів Державного бюджету, обсягів бюджетних призначень за напрямками та розмірами, визначеними паспортом бюджетної програми.

Паспортом бюджетної програми встановлені завдання, напрями використання бюджетних коштів, результативні показники, із зазначенням контингенту та розмірів виплат по відповідній програмі. Видатки на здійснення виплат по судовим рішенням щодо разової грошової допомоги до 5 травня за минулі роки у збільшених розмірах Паспортом бюджетної програми не передбачені.

Згідно зі статтею 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов`язаннями.

Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Отже, саме від бюджетних призначень на відповідний рік залежить виконання рішень судів, за якими боржником виступає орган державної влади. Відсутність належних бюджетних асигнувань або коштів та відсутність відповідних процедур, які б дозволяли забезпечити фінансування одразу ж, як тільки постала проблема відповідних виплат, призводить до невиконання або тривалого виконання судових рішень.

З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI від 05.06.2012 р. який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень.

Статтею 3 Закону № 4901-VI визначено, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.

У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.

Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, позивач не може виконати рішення суду через відсутність бюджетних призначень чи асигнувань на цю мету. Здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу - боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Позивач звертався з листами до Міністерства соціальної політики України від 06.04.2018 р. № 2088/0/192-18 та Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 07.05.2018 р. № 2686/0/192-18 стосовно виплати разової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У своїх листах-відповідях Міністерство соціальної політики України та Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області зазначило, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у межах суми, передбаченої законом про Державний бюджет України на відповідний рік за бюджетною програмою для виконання рішень суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи викладені обставини, а також беручи до уваги, що відповідач не надав відзив на позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає також за необхідне присудити на користь позивача судові витрати у сумі 1 762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденко В.В. про накладення штрафу від 16.10.2018 р. № 52005496.

Присудити на користь Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України судові витрати у сумі 1 762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

23 травня 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник