Рішення № 83211706, 24.07.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 липня 2019 р. Справа № 120/1968/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2019 поштою до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного частиною другою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та проведення її виплати загальною сумою (виключаючи поетапність виплати нарахованої пенсії);

- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсії, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», 100% пенсійної виплати (виключаючи поетапність виплат перерахованої пенсії), виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного частиною другою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з максимальним розміром пенсії 90% від грошового забезпечення (згідно з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду № 0240/3236/18-а від 22.10.2018), з включенням в обрахування пенсії всіх видів грошового забезпечення на підставі матеріалів пенсійної справи, які обраховуються до 1 березня 2018 згідно з довідкою Вінницького обласного військового комісаріату № 1096163392 від 07.06.2012, де грошове забезпечення складало:

- посадовий оклад - 1110;

- оклад за військовим званням - 130;

- надбавка за вислугу років (40%) - 492;

- надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) - 861;

- надбавка за таємність (15%)- 165;

- премія (90%) - 990,

та з урахуванням того, що грошове забезпечення позивача згідно з розрахунком (довідкою) Вінницького обласного військового комісаріату ХЛ 201001642 від 13.12.2018 було підвищено і склало:

- посадовий оклад - 3,04-5360;

- оклад за військовим званням 0,8 - 1410;

- надбавка за вислугу років 50% - 3385,

та з включенням в розрахунок грошового забезпечення для виплати пенсії посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавки за роботу, передбачену доступом до державної таємниці (15%), премії (90%), а також виплатити різницю між належною позивачу і фактично отриманою пенсією з урахуванням індексації і забезпечити її виплату в повному обсязі з 01.01.2018.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є військовим пенсіонером, інвалідом війни ІІ групи, інвалідом ІІ групи від наслідків Чорнобильської катастрофи та перебуває на обліку в Головному Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. З 08.12.2006 позивач отримує пенсію по інвалідності, що обчислена в розмірі пенсії за вислугу років відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2264-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням відповідного окладу за посадою, військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у порядку, встановленому постановою Кабінетом Міністрів України від 17.07.1992 № 393, чинної на час звільнення.

Позивач зазначає, що за змістом ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців. На виконання цієї постанови Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою встановлено перерахунок пенсій, призначених згідно зі Законом № 2262-XII до 01.03.2018, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби. Також вказаною постановою встановлено проведення перерахунку пенсій військовослужбовців починаючи з 01.01.2018 з поетапною виплатою перерахованих сум пенсії: з 01.01.2018 - 50 відсотків, з 01.01.2019 - 75 відсотків та з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018.

Позивач зауважує, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 відповідач здійснив перерахунок його пенсії починаючи з 01.01.2018. Водночас такий перерахунок проведено без урахування надбавок, доплат, підвищень, премій, які позивач отримував до перерахунку пенсії з 01.01.2018, що визначено станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017. Відтак позивач вважає, що під час перерахунку пенсії відповідач неправомірно обчислив розмір пенсії позивача без урахування додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачувались відповідні страхові/соціальні внески. Окрім того, виплата пенсії з 01.01.2018 здійснюється відповідачем не в повному обсязі, а поетапно, зокрема з 01.01.2018 в розмірі 50%, а з 01.01.2019 - 75% від суми підвищення, що є неправомірним.

Позивач зазначає, що збільшення грошового забезпечення військовослужбовців є безумовною підставою для перерахунку його пенсії, як колишнього військовослужбовця, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017. Тому, на думку позивача, в силу приписів ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та п. 4 Порядку проведення перерахунку пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008, він набув право на перерахунок пенсії у січні 2018 року. При цьому пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.03.2018 врегульовано строки виплати пенсії, а не порядок проведення перерахунку. До того ж вказаною постановою фактично зменшено розмір доплат до пенсії за результатами перерахунку у 2018-2019 роках. Відтак, як зазначає позивач, питання строків виплати доплат до пенсій за результатами перерахунку, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям «порядку проведення перерахунку пенсії».

Крім того, позивач посилається на те, що 31.01.2019 звертався до відповідача з заявою щодо здійснення перерахунку пенсії починаючи з 01.01.2018 виходячи з максимального розміру 90% від грошового забезпечення із включенням всіх видів грошового забезпечення, які йому обраховувались та виплачувались до 01.03.2018, з урахуванням рішення Вінницького окружного адміністративного суду № 0240/3235/18-а від 22.10.2018, в повному обсязі, а не поетапно, а саме по 50% у 2018 році та 75% у 2019 році. Однак листом № 223/С-12 від 27.02.2019 відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку, зазначивши, що постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 затверджено вичерпний перелік складових грошового забезпечення, на підставі яких проводиться перерахунок пенсії з 01.01.2018, зокрема це посадовий оклад за посадою, військове звання та відсоткова надбавка за вислугу років. Також відповідач вказав на те, що перерахунок пенсії позивача проведено відповідно до довідки про складові грошового забезпечення, яку видано уповноваженим структурним підрозділом - Вінницьким обласним військовим комісаріатом. Водночас зміст цієї довідки узгоджується з положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 та статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якою Уряду надано право визначати умови та порядок проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Однак, на думку позивача, вказані відмова є протиправною, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі за № 826/3858/18, що набрало законної сили 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018. Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Крім того, позивач зазначає, що з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, якою змінено (збільшено) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Отже, на думку позивача, збільшення грошового забезпечення військовослужбовців є безумовною підставою для перерахунку його пенсії позивача, як колишнього військовослужбовця на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017. Відтак позивач отримав право на перерахунок пенсії з січня 2018 року, при цьому порядок проведення такого перерахунку визначається постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008.

З огляду на викладене позивач вважає протиправною відмову пенсійного органу у здійсненні перерахунку його пенсії починаючи з 01.01.2018 з урахуванням всіх видів грошового забезпечення військовослужбовця, які він отримував на час призначення пенсії, виходячи з максимального розміру пенсії 90% від суми грошового забезпечення та з виплатою 100% суми перерахованої пенсії, виключаючи поетапність її виплати.

Ухвалою суду від 24.06.2019 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та відповідно до ст. 263 КАС України вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

22.07.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. При цьому зазначає, що згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, частину четверту статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено в новій редакції та передбачено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій». Таким чином, починаючи з 01.01.2017 законодавець змінив правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та відніс до повноважень Кабінету Міністрів України визначення умови, порядку проведення перерахунку пенсії та встановлювати розмірів проведених виплат.

Також відповідач зазначає, що порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Крім того, Урядовим рішенням передбачено набрання чинності з 01.03.2018 постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка встановила нові розміри оплати праці діючих військовослужбовців, водночас не надала права колишнім військовослужбовцям на перерахунок пенсії. Таке право виникло на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено перерахунок пенсії військовослужбовцям із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 01.03.2018: окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Разом з тим, розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 та на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі № 0240/3236/18-а, починаючи з 01.01.2018 обчислюється з розмір 90% від сум грошового забезпечення та склав 8269,35 грн, що на 3777,34 грн більше ніж попередній розмір пенсії. При цьому відповідно до ст. 10 Закону № 2262-ХІІ на органи Пенсійного фонду України покладені функції з призначення та виплати пенсії, а функції визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії належить до виключної компетенції силових міністерств та відомств. Окрім того, на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 виплату перерахованих пенсій колишнім військовослужбовцям здійснює поетапно, зокрема, починаючи з 01.01.2018 у розмірі 50%, з 01.01.2019 - 75% та з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Таким чином, відповідач вважає, що згідно з чинним законодавством, що регулює відносини перерахунку і виплати пенсії на підставі Закону № 2262-ХІІ, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними у пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Так, Уряд шляхом прийняття постанови № 704 запровадив нове грошове забезпечення для кадрових військових, а постановою № 103 встановив умови та порядок перерахунку пенсій військових у запас та відставці. Відповідач зазначає, що при проведенні перерахунку та виплати пенсії позивача пенсійний орган не мав правових підстав для неврахування та незастосування до спірних правовідносин ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 103 та в інший спосіб здійснювати виплату перерахованої пенсії. Відтак перерахунок та виплата пенсії позивачу, на думку відповідача, здійснюється з 01.01.2018 на підставі довідки уповноваженого органу та у спосіб, що був визначений законодавством, тобто правомірно, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами ч. 2, 3 ст. 263 КАС України розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи здійснюється судом у письмовому провадженні в строк не більше 30 днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (позові та відзиві), суд приходить до переконання про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, обчисливши розмір перерахованої пенсії виходячи з 80% від сум грошового забезпечення. З такими діями позивач не погодився та оскаржив їх до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі № 0240/3236/18-а позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії позивача за вислугу років з 90% від відповідних сум грошового забезпечення до 80% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку та зобов`язано відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії за вислугу років позивач виходячи з 90% від відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням раніше проведеного перерахунку. Вказане судове рішення набрало законної сили.

Як видно з доданого до відзиву розпорядження (виписки) від 23.11.2018 про перерахунок пенсії позивача, рішення суду відповідачем виконане, а основний розмір пенсії позивача з 01.01.2018 обчислено виходячи з 90% сум грошового забезпечення.

Крім того, згідно з довідкою № 10961 з особової справи позивача за № 0201001642 станом на 01.04.2012 розмір пенсії позивача становив 3738,00 грн, з яких посадовий оклад в сумі 1100 грн, оклад за військовим званням в сумі 130 грн, надбавка за вислугу років 40% в сумі 492,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 100% в сумі 861 грн, надбавка за таємність 15% в сумі 165 грн та премія 90% в сумі 990,00 грн.

Водночас згідно з довідкою № ХЛ 201001642 станом на 01.03.2018 розмір пенсії позивача після перерахунку становить 10155,00 грн, з яких посадовий оклад в розмірі 5360,00 грн, оклад за військовим званням (підполковник) в розмірі 17410,00 грн та надбавка за вислугу років 50% в розмірі 3385,0 грн. Відповідні складові грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії визначені на підставі довідки Вінницького обласного військового комісаріату ХЛ0201001642 (ХЛ63392) про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій в порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, позивач не погоджується з проведеним перерахунком та вважає, що розмір його пенсії повинен обчислюватися з грошового забезпечення, до складу якого мають бути включені вищезазначені збільшені розміри посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, з включенням в розрахунок грошового забезпечення також надбавки за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавки за роботу, передбачену доступом до державної таємниці (15%), та премії (90%).

Крім того, відповідач заперечує поетапність виплати перерахованої йому суми пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.08.2018 (з 01.01.2018 у розмірі 50%, з 01.01.2019 - 75% та з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018) та вважає, що має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 100%, починаючи з 01.01.2018, з врахування індексації та з виплатою різниці між належною йому і фактично виплаченою з цього часу пенсією.

Відтак 31.01.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій зазначив, що відповідач незаконно з 01.01.2018 призначив йому пенсію з урахуванням лише розміру окладу за посадою, військовим званням, відсотковою надбавкою за вислугу років за відповідною посадою, яку особа отримувала на дату звільнення із служби, те без надбавок, доплат, підвищень, премій, які позивач отримував до перерахунку пенсії з 01.01.2018, що визначено станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Крім того, у заяві вказав на те, що його право на отримання перерахованого розміру пенсії з 01.01.2018 з урахуванням уже сплачених сум має визначатись та визначається виключно Законами № 2262-ХІІ та № 2011-ХІІ. Водночас відповідач повинен діяти згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, зробити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.10.2018, виходячи з 90% сум грошового забезпечення та довідки, виданої Вінницьким ОВК № 0201001642 від 07.06.2012, яка діяла виключно до перерахунку пенсії позивача, виходячи з грошового забезпечення станом на 01.04.2012 в розмірі 3738,00 грн, яке складалось з: надбавки за вислугу років 40% - 492 грн; надбавки за виконання особливо важливих завдань 50% - 861 грн; надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 15% - 165 грн та премії 90 % - 990 грн. Водночас позивач просив виплату пенсії провести з 01.01.2018 повністю, а не поетапно з 01.01.2018 в розмірі 50% та з 01.01.2019 в розмірі 75% від суми підвищення.

Листом № 223/С-12 від 27.02.2019 відповідач надав відповідь позивачу, в якій повідомив, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 221.10.2018 у справі № 0240/3236/18-а з 01.01.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії виходячи з 90% грошового забезпечення. Також у відповіді зазначено, що після перерахунку по вказаному судовому рішенні розмір пенсії позивача становить 10353,21 грн. Доплату в сумі - 207 грн за період з 21.11.2018 (на день набрання рішенням суду законної сили) по 30.11.2018 позивачу нараховано та виплачено додатковою відомістю в січні 2019. Водночас суму доплати в розмірі 6629,97 грн нараховану за період з 01.01.2018 по 20.11.2018 буде виплачено позивачу відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою КМУ № 649 від 22.08.2018 № 649.

З матеріалів справи також слідує, що позивач звертався із заявою до Вінницького обласного військового комісаріату, на яку надано відповідь № 12/360 від 25.02.2019. У відповіді зазначається, що згідно із ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, в порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. 26.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб», якою передбачено поетапність перерахунку раніше призначених пенсій колишніх військовослужбовців та членів їх сімей. З метою реалізації зазначеного рішення Кабінет Міністрів України доручив Міністерству оборони України забезпечити оформлення та подання органам Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 станом на 01.03.2018. Отже, згідно з нормами чинного законодавства при складанні довідок про розмір грошового забезпечення колишніх військовослужбовців Вінницьким ОВК враховувались три складові грошового забезпечення, а саме оклад за посадою, оклад за військовим званням та відсоткова ставка за вислугу років. Також Вінницький ОВК зазначив, що врахування будь-яких інших складових грошового забезпечення не передбачено як вимогами чинного законодавства, так і встановленим зразком довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії. Правових підстав для складення інших довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на даний час немає.

Не погодившись з відмовою відповідача у перерахунку пенсії, позивач за захистом своїх права та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з наступними змінами і доповненнями (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

До 21.02.2018 підстави та порядок оформлення довідки про розмір грошового забезпечення та її направлення головним управлінням Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Порядок № 45 (в редакції до 21.02.2018 року)).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 (в редакції до 21.02.2018 року) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Системний аналіз зазначених норм Порядку дає підстави для висновку, що підготовці та поданню довідки про розмір грошового забезпечення передує система юридичних фактів і лише при їх настанні виникає обов`язок уповноваженого органу оформити відповідну довідку. До таких зокрема належать:

прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством;

направлення компетентними державними органами у п`ятиденний строк повідомлення Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям

повідомлення Пенсійним фондом України у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки);

складення головними управліннями у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списків та подання їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії;

підготовка уповноваженими органами довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та подання їх головним управлінням Пенсійного фонду України у місячний строк.

Отже, підготовка та подання довідки про розмір грошового забезпечення є завершальним (п`ятим) етапом процедури доведення до відому органів Пенсійного фонду України інформації про наявність підстав для прийняття рішення про проведення перерахунку пенсії. Водночас лише така довідка є підставою для здійснення відповідними пенсійними органами перерахунку пенсії.

30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Вказана постанова набрала чинності з 01.01.2018 року.

21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), текст якої офіційно оприлюднений 23.02.2018 року на Урядовому порталі.

Пунктом 1 Постанови № 103 встановлено необхідність перерахування пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01.01.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).

Також Постановою № 103 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зокрема, відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 (в редакції після 21.02.2018 року) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Аналіз і цієї редакції Порядку свідчить про те, що перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, повинні передувати:

підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців;

прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій;

отримання Пенсійним фондом України відповідного повідомлення від Мінсоцполітики

повідомлення Пенсійним фондом України своїх головних управлінь про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилання відповідної інформації;

складення головними управліннями у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення списків за встановленою формою та подання їх компетентним державним органам

підготовка державними органами на підставі отриманих списків довідок про розмір грошового забезпечення та їх направлення до органів пенсійного фонду.

Крім того, відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку № 45 (в редакції після 21.02.2018 року) під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Перевіряючи наявність передбачених законодавством передумов для перерахунку відповідачем пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, підвищень, премій), суд зазначає, що позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» та з урахуванням довідки Вінницького обласного військового комісаріату ХЛ0201001642 (ХЛ63392) про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.

Отже, саме довідка встановленої форми, видана уповноваженим органом (Вінницьким ОВК), є підставою для перерахунку пенсії позивача. При цьому суд зауважує, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати складові грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. До їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Розмір складових грошового забезпечення визначається уповноваженим органом.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами відповідача про те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, як територіальний орган Пенсійного фонду України, здійснює перерахунок та виплату пенсій військовослужбовцям виключно на підставі документів, що надані уповноваженими структурними підрозділами, де особа проходила службу, та не наділений повноваженнями щодо визначення складових грошового забезпечення, які мають бути включені як складові в довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Відтак позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавки за роботу, передбачену доступом до державної таємниці (15%), премії (90%)) є безпідставними, не відповідають положенням законодавства, що регулює порядок перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, та тим складовим грошового забезпечення, що визначені у довідці Вінницького ОВК для перерахунку пенсії позивача станом на 01.03.2018.

Окрім цього суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 зобов`язано здійснити перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців з урахуванням трьох складових грошового забезпечення: окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади). Врахування інших видів грошового забезпечення не передбачено.

Також вказаною постановою внесено зміни до форми та змісту довідки про грошове забезпечення, які видають уповноважені органи. На сьогодні в ній зазначаються посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, відсоткова надбавка за вислугу років за відповідною посадою.

Як свідчать матеріали справи, довідка, видана Вінницьким ОВК про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, містить лише три складові грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років. На підставі цієї довідки відповідач здійснив поетапний перерахунок пенсії позивача, починаючи з 01.01.2018 року.

За наведених обставин суд погоджується з твердженням відповідача про те, що врахування позивачу будь-яких інших складових грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії не передбачено ані відповідним законодавством, ані довідкою, що стала підставою для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.10.2018.

Крім того, суд наголошує, що питання про наявність підстав для перерахунку територіальним органом Пенсійного фонду України з 01.01.2018 пенсії особи, звільненої з військової служби, яка отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії додаткових видів грошового забезпечення вже було предметом розгляду у Верховному Суді. За результатами вирішення відповідного спору прийнято рішення від 13.03.2019 у зразковій справі № 240/6263/18, в якому зроблено висновки про правомірність дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії такої особи, оскільки територіальне управління Пенсійного фонду України діяло у відповідності до законодавства, чинного на момент виникнення у такої особи права на перерахунок пенсії, а саме Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (в редакції на момент перерахунку пенсії позивача, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 103 від 21.02.2018).

Оцінюючи позовні вимоги в частині проведення позивачу з 01.01.2018 виплати підвищення до пенсії після її перерахунку в повному обсязі, а не поетапно, суд зазначає таке.

З прийняттям Закону № 1774-VIII від 06.12.2016 року Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження визначати не лише порядок, а й умови та розмір перерахунку пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

До того ж відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 (в редакції постанови Кабінету Міністрів № 103 від 21.02.2018) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, саме Кабінету Міністрів України делеговано повноваження щодо встановлення умов, порядку та розмірів пенсійних виплат при перерахунку пенсій військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 2 постанови № 103 від 21.02.2018 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 року у таких розмірах: з 01.01.2018 року - 50 відсотків; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 відсотків; з 01.01.2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.

Отже, нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку та виплати пенсій на умовах норм Закону № 2262-ХІІ, дає можливість зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Отже, відповідач при проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу не має правових підстав не врахувати та не застосовувати до спірних правовідносин положення ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 103 та в інший спосіб здійснювати виплату перерахованої позивачу пенсії.

Позивач також посилається на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які затверджені відповідною постановою Уряду.

Вказане рішення залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Таким чином, пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратили чинність з 05.03.2019, а не з моменту прийняття відповідного нормативно-правового акту.

Відтак суд зазначає, що скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пунктів 1 та 2 Постанови № 103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми Постанови № 103 були чинними та правомірно застосовувались відповідачем.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність (ст. 63 Закону № 2262-ХІІ в попередній редакції), а також не враховувати Постанову № 103.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідач, поетапно виплачуючи підвищення до пенсії позивача, перерахованої з 01.01.2018 згідно з Постановами № 103 та № 704, діяв у відповідності до пункту 2 Постанови № 103 та не порушив вимог частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

Крім того, суд зазначає, що збільшення грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, з яким Порядок № 45 раніше пов`язував виникнення підстав для перерахунку пенсії, відбулося з дати набрання чинності постановою КМУ № 704 від 30.08.2017, якою затверджені нові розміри грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців.

Разом з тим, Постанова № 704 від 30.08.2017 набрала чинності лише 01.03.2018.

Постанова № 103 від 21.02.2018 набрала чинності раніше - 24.02.2018. Тобто, до моменту набрання чинності Постановою № 704, Кабінет Міністрів України встановив правила виплати перерахованої пенсії.

Водночас станом на 01.01.2018 частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ діяла в новій редакції, згідно з якою перерахунок пенсії пов`язувався з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови щодо умов та порядку перерахунку пенсії, а без прийняття такої постанови перерахунок пенсії був би неможливим.

Обставини скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 Постанови № 103 не можуть бути враховані судом, оскільки ці обставини не існували на час виникнення спірних відносин, а також не були підставою для відмови відповідача у перерахунку пенсії позивача, що була надана листом від 27.02.2019 № 223/С-12 у відповідь на відповідну заяву позивача від 31.01.2019.

Щодо аргументів позивача про те, що невиплата вказаних сум є втручанням у його право на мирне володіння майном та що він мав «законні сподівання» отримати пенсію у збільшеному розмірі після перерахунку попереднього розміру пенсії, суд зазначає таке.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до частини першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Суханов та Ільченко проти України» (рішення від 26.06.2014 року, п. 35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст. 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання» якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунття у національному законодавстві, адже постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, яка була чинною до 05.03.2018, прямо передбачено порядок виплати перерахованих пенсій колишнім військовослужбовцям у такий спосіб, як це здійснено відповідачем у справі, а також була відсутня усталена практика національних судів на підтримку аналогічних скарг.

Крім того, відповідач здійснив виплату перерахованої позивачу пенсії у встановленому законодавством порядку, тобто «на умовах, передбачених законом». В цьому випадку не можна вважати, що мало місце позбавлення права позивача на володіння перерахованих пенсійних виплат, змінився лише порядок їх виплат, тобто був встановлений механізм реалізації повноважень відповідача із зобов`язань, що виникли перед позивачем, а тому протиправного втручання у право позивача з боку відповідача відсутнє. При цьому суд зважає на те, що після проведення перерахунку розмір пенсії позивач істотно збільшився порівняно з тією сумою пенсії, яку він отримував раніше.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (зокрема, у рішеннях у справах «Аррас та інші проти Італії», «Сухобоков проти Росії»).

У рішенні «Великода проти України», № 43331/12, від 3 червня 2014 року, Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися й передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

На залежність розмірів соціальних виплат від економічних чинників вказав і Конституційний Суд України, зокрема у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

В цьому Рішенні зазначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004 (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення).

Крім того, у рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 зазначено, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов`язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Також в цьому Рішенні вказано на те, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Аналіз вищезазначених рішень свідчить про те, що під час їх прийняття Конституційний Суд України виходив із додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування у межах фінансових можливостей держави права кожного на достатній життєвий рівень.

Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист (пункт 2.1 рішення від 26.12.2011 року N 20-рп/2011).

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відтак, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

2) відповідач: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Повне судове рішення складено 24.07.2019.

Суддя Сало Павло Ігорович