Ухвала суду № 83211412, 22.07.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11683/19

Провадження № 1-кс/344/6319/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Богачко О.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Павліва В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42017090780000168 від 03.08.2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що старший сержант ОСОБА_1 12.06.2017 о 09 год.00 хв., діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за контрактом, з метою ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не з`явився на службу з лікувального закладу (Військово-медичний клінічний центр Західного регіону) до розташування військової частини А0807 (Львівська область, м. Самбір, вул. Івана Мазепи, 18) та продовжує незаконно перебувати поза її межами до теперішнього часу, проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який не з`явився на службу до військової частини, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України - дезертирство, тобто нез`явлення на службу з метою ухилитися від військової служби з лікувального закладу, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджуються зібраними матеріалами службового розслідування, протоколами допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

22.09.2017 до територіального підрозділу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1 направлено постанову про проведення слідчих (розшукових) дій на території, що знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 та вручення повістки про виклик до військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону, однак позитивного результату досягти не вдалося.

Так, на виконання вказаної постанови працівниками Семенівського відділу поліції ГУНП в Полтавській області 09.10.2017 було опитано батька підозрюваного - ОСОБА_1 , який зазначили, що останній за адресою місця реєстрації не з`являється.

Також за допомогою поштового відправлення за місцем реєстрації ОСОБА_1 направлялась повістка про виклик до військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону на 16.10.2017, однак в зазначений час ОСОБА_1 до прокуратури гарнізону так і не з`явився.

У зв`язку із наведеним 25.01.2018 відносно старшого сержанта ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, та оголошено розшук підозрюваного.

Таким чином, дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, тобто даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Заява № 42310/04) від 21.07.2011 в пункті 175 зазначив, що «…термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення...».

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний має змогу йому переховуватися від органів досудового розслідування, так як місце знаходження підозрюваного не відомо та останній оголошений в розшук. Про це також свідчить сам факт самовільного залишення військової частини, переховування на даний час.

Підозрюваний знаходиться на волі та має фактичну можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки останні являються співслужбовцями підозрюваного, про яких йому відомо, а також на свідків, які можуть підтвердити мету ухилення від військової служби та являються його близькими родичами та сусідами.

Перебуваючи на волі, підозрюваний буде продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, оскільки він на даний час вчиняє дезертирство та продовжує ухилятися від військової служби.

Підозрюваний має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не прибувати на виклики, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, таким чином затягуючи хід досудового розслідування.

Запобігти настанню вказаних ризиків неможливо застосуванням більш м`якого запобіжного заходу, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 має змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі шляхом виїзду за межі території України, впливати на свідків та залякувати їх, має змогу не з`являтися на виклики слідчого, прокурора, слідчого судді, посилаючись на зовсім не обґрунтовані обставини, а також враховуючи той факт, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим через специфіку проходження військової служби.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, та просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечили, просили врахувати дані про особу підозрюваного та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 25.01.2018 відносно старшого сержанта ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, та оголошено розшук підозрюваного.

02.07.2019 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надано дозвіл на затримання ОСОБА_1

21.07.2019 року на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.07.2019 року ОСОБА_1 затримано.

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім цього, ОСОБА_1 постановою прокурора було оголошено в розшук.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, його репутацію, одружений, працює та раніше не судимий.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, наряду з положеннями ст.ст.182,183 КПК України враховую практику Європейського суду з прав людини,відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Також враховую тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини вчинення злочину.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (при в/ч А0807), який проходить військову службу за контрактом на посаді головного сержанта 1 димового взводу 3 димової роти димового батальйону військової частини А0807, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк сорок днів - до 29 серпня 2019 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38420 ( тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 29 серпня 2019 року обов`язки:

-не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати до слідчого, прокурора, та суду за кожною вимогою;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону Богачко О.О.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Татарінова О.А.

Повний текст ухвали складено 23 липня 2019 року.