Ухвала суду № 83210332, 23.07.2019, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1196/19

Провадження № 2-н/177/113/19

У Х В А Л А

іменем України

23.07.2019

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» 23.07.2019 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 12770,71 грн., а також 3 % річних від суми заборгованості – 1242,81 грн. та втрат від інфляції – 4618,74 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 192,10 грн.

В обґрунтування заяви вказував, що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» надає послуги з газопостачання, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 послуги газопостачання фактично споживає, однак своєчасно їх не оплачує, у зв`язку з чим станом на 06.08.2014 у нього сформувалася заборгованість в розмірі 641,14 грн., у зв`язку з якою споживачу припинено постачання газу.

09.02.2016 представниками оператора складено акт про порушення № 426 відповідно до якого встановлено несанкціоноване відновлення газопостачання, шляхом зриву пломби, у зв`язку з чим нараховано заборгованість в сумі 12860,71 грн. Суму боргу відкориговано до 12770,71 грн.

На вказану суму боргу нараховано 3 % річних та суму втрат від інфляції.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу, оскільки подана заява не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене лише для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Однак з поданої заяви та матеріалів до неї слідує, що заборгованість в розмірі 12770,71 грн. є не заборгованістю за надані послуги, а розміром збитків завданих постачальнику в результаті самовільного відновлення газопостачання, тобто вартістю необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу. При цьому, до заяви не надано рішення комісії, яка уповноважена визначати правомірність актів та приймати щодо них відповідне рішення, в тому числі про нарахування вартості не облікованого газу.

Крім цього, додані до заяви матеріали не дають суду можливості встановити за який саме період нарахована вказана сума, хоча згідно наданого розрахунку заборгованості, остання виникла в квітні 2016 року, а отже в порушення п. 5 ч.1 ст. 165 ЦПК України вимоги заявлені поза межами строку позовної давності.

Вказані обставини не свідчать про безспірність позовних вимог.

Крім цього, відповідно до п.1 ч.3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу, серед іншого, має бути додано копію договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Відповідно до п. 2 розділу 3 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 зі змінами, договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до ч.2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно п. 4 розділу 3 вказаних Правил, для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об`єкта за формою, встановленою додатком 1 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, разом із супровідним листом за формою, встановленою додатком 2 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500.

За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов`язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально, за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник.

Отже, для ствердження факту укладення між сторонами договору постачання природного газу, необхідним є підтвердження наявності пропозиції до укладення договору однієї сторони та її прийняття іншою стороною.

До матеріалів заяви про видачу судового наказу не додано не лише копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, а навіть докази надсилання заявником споживачу пропозиції укладення такого договору (заявки-приєднання), що не свідчать про безспірність вимог заявника та суперечить п. 3 ч.3 ст. 163 ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу.

Згідно з ч.1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст. 161 ЦПК України, заявник має право звернутися до суду з вказаними вимогами в наказному або спрощеному позовному провадженні, на власний вибір.

Керуючись ст. 161, 163, 165-166, 258-261 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 15 (п`ятнадцять) днів з дня її складення та підписання суддею.

Суддя С.А. Суботіна