Ухвала суду № 83210178, 19.07.2019, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/2679/19

Провадження № 1-кс/236/685/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 року м. Лиман

Слідчий суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Саржевська І.В., при секретарі Колесник О.І., за участю старшого слідчого Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області капітана поліції Грибанової Ю.С., представників АТ «Укрзалізниця» Волкова Ю.Е. та Луцкової Т.О., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Лиман Донецької області клопотання слідчого про арешт майна,

В С Т А Н О В И Л А:

17.07.2019 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області капітана поліції Грибанової Ю.С., погоджене з прокурором Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області П`ятнициним В.Л., про арешт майна у кримінальному провадженні № за ЄРДР 42019051720000047 від 15.04.2019 року.

Слідчий обґрунтовує клопотання такими обставинами.

15.04.2019 року Слов`янською місцевою прокуратурою було розпочато досудове розслідування кримінального провадження №42019051720000047 від 15.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, за фактом незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Проведення досудового розслідування кримінального провадження доручено Лиманському ВП Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що Слов`янською місцевою прокуратурою в ході моніторингу офіційного сайту в розділі дозвільної документації Державної служби геології та надр України за посиланням http://geoinf.kiev.ua/specdozvoli встановлено, що виданий 11.12.2008 року ДП «Донецька залізниця» спеціальний дозвіл на користування надрами за реєстраційним номером 3426 на геологічне вивчення надр, в тому числі на дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення закінчив строк дії 13.02.2014 року, водночас з цим, за наявною інформацією Виробничим підрозділом «Лиманське територіальне Управління «Центр Будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця», розташованим за адресою: 84404, м. Лиман, провулок Робочий, 6 і на даний час здійснюється водозабір вод питних і технічних зі свердловин №1-Д-4/100, №2-Д-4/98, розташованих на відстані 3,2 кілометри на північ від міста Святогірськ та на відстані 0,7 км. на південний схід від станції Святогірськ, на лівому березі р. Сіверський Донець.

Так, встановлено, що відповідно до переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994 року до корисних копалин загальнодержавного значення віднесені підземні води, в тому числі мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові), питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання), промислові, технічні, теплоенергетичні.

Відповідно до інформації офіційного сайту в розділі дозвільної документації Державної служби геології та надр України за посиланням http://geoinf.kiev.ua/specdozvoli встановлено, що спеціальний дозвіл №3426 на користування надрами виданий 11.12.2008 року на геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення на ділянці надр, де розташований водозабір залізничної станції Святогірськ у Донецькій області - свердловин №1-Д-4/100 (Т.1 49о 4' 20'' 37o 33' 44''); №2-Д-4/98 (Т.1 49о 4' 19'' 37o 33' 51''), розташованих на відстані 3,2 кілометри на північ від міста Святогірськ та на відстані 0,7 км. на південний схід від станції Святогірськ, на лівому березі р. Сіверський Донець. Відповідно до вказаного дозволу видом корисної копалини, дозвіл на видобуток якої надано є води питні і технічні, метою користування надра є геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка питних підземних вод для централізованого та децентралізованого водопостачання, затвердження запасів ДКЗ України. Вказаний дозвіл наданий юридичній особі ДП «Донецька залізниця», ЄДРПОУ 1074957 з терміном дії спеціального дозволу до 11.12.2013 року. Відповідно до відомостей про дію спецдозволу дата закінчення строку дії - 13.02.2014 року.

Підставою надання дозволу №3426, що зазначено в самому дозволі є пп.3 п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами». Так, відповідно до вказаного пункту Постанови КМУ без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення та видобування підземних питних вод для централізованого і нецентралізованого водопостачання (крім промислового розливу), підземних питних і технічних вод для технічних цілей.

З відповіді виробничого підрозділу «Лиманське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» на запит процесуального керівника по кримінальному провадженню щодо надання документів, якими посвідчується факт наявності спеціальних дозволів на використання надр по свердловинам розташованим на території міста Лиман та Лиманського району, а також копій дозволів на спецводокористування вбачається, що останні посилаються на лист Державної регуляторної служби України за вих. №Ц-2/4-24/2562-18 від 08.10.2018 відповідно до якого Державна регуляторна служба України вважає, що оскільки не прийнято відповідних змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на сьогодні ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб`єктам господарювання, що здійснюють свою діяльність на відповідній території, продовжують свою дію до моменту юридичного закінчення антитерористичної операції.

Натомість в ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до відомостей про дію спецдозволу №3426 на користування надрами, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної служби геології та надр України дата закінчення строку дії дозволу 13.02.2014 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» відповідно до його змісту набирає чинності з дня його опублікування.

Відповідно до інформації за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/405/2014 вказаний указ Президента України опублікований в Офіційному віснику Президента України від 14.04.2014 року №14, стор.3, стаття 745, з огляду на що датою початку проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

Таким чином, в ході досудового розслідування між датою закінчення строку дії дозволу №3426 на користування надрами та вказаною датою минуло два місяці, та строк дії вказаного дозволу не закінчився в період проведення антитерористичної операції, та на даний час недійсний, що й зазначене на офіційному веб-сайті Державної служби геології та надр України в розділі дозвільної документації за посиланням http://geoinf.kiev.ua/specdozvoli.

Крім того, із змісту спеціального дозволу №3426 на користування надрами вбачається, що останній наданий ДП «Донецька залізниця», ЄДРПОУ 1074957, зареєстрованій за адресою: 83000, м .Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема, 68.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманих в порядку безкоштовного пошуку, передбаченому ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» ДП «Донецька залізниця», ЄДРПОУ 1074957 перебуває в стані припинення, проте відомості про те, що вказана юридична особа припинена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно зі ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною 3 статті 59 Господарського кодексу України передбачено, що у разі приєднання одного або кількох суб`єктів господарювання до іншого суб`єкта господарювання до останнього переходять усі майнові права та обов`язки приєднаних суб`єктів господарювання.

Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Отже, до внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, її цивільна правоздатність не припиняється, при цьому, до правонаступника (у разі припинення шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) переходять усі права та обов`язки припиненої юридичної особи лише з моменту внесення такого запису.

З огляду на вищевикладене, дія спецдозволу №3426 на користування надрами поширювалась на посадових осіб ДП «Донецька залізниця», що на даний час знаходиться в стані припинення і не поширювалась на інші структурні підрозділи ПАТ «Укрзалізниця», на даний час (АТ «Укрзалізниця»).

Підтвердженням цього є аналіз наявних діючих спеціальних дозволів АТ «Укрзалізниця», що не стосуються свердловин №1-Д-4/100, №2-Д-4/98, розташованих на відстані 3,2 кілометри на північ від міста Святогірськ та на відстані 0,7 км. на південний схід від станції Святогірськ, на лівому березі р. Сіверський Донець .

Види користування надрами, що до яких надавались дозволи зазначені в п.5 Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2008 року №273, та являють собою:

- геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

-видобування корисних копалин;

- геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ);

- будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, зокрема для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин та відходів виробництва, скидання стічних і супутніх вод;

- створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне та рекреаційно-оздоровче значення;

- задоволення інших потреб.

Крім того, як було встановлено, в ході досудового розслідування, спеціальний дозвіл на користування надрами №3426 виданий на геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення. Порядок організації та проведення дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, передбачений «Положенням про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення», затвердженим наказом міністерства екології та природних ресурсів України №34/м від 03.03.2003. Відповідно до вказаного Положення дослідно-промислова розробка підземних вод здійснюється з метою визначення забезпеченості експлуатаційних запасів підземних вод відновлюваними джерелами формування, сезонної та багаторічної мінливості останніх, а також якості підземних питних, технічних та мінеральних вод, експериментальної перевірки та техніко-економічного обґрунтування технології та засобів використання термальних вод, вилучення корисних компонентів з промислових вод, методів утилізації відпрацьованих термальних та промислових вод, бальнеологічного дослідження лікувальних мінеральних вод, ропи та мулу. Із змісту вказаних положень встановлено, що видобування корисних копалин є іншим видом користування надрами, що не охоплюється в повному обсязі геологічним вивченням та по суті потребує отримання спеціалізованого дозволу на користування надрами.

Крім того, в ході досудового розслідування також встановлено, що 28.07.2014 року Краснолиманському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінню ДП «Донецька залізниця» в строк до 01.08.2017 року видано дозвіл на спеціальне водокористування, відповідно до якого водокористувачем є Краснолиманське будівельно-монтажне експлуатаційне управління. Джерелами водопостачання відповідно до вказаного дозволу в тому числі виступали - «вода підземна з власних свердловин: «Краснолиманське БМЕУ станція Красний Лиман, Святогірськ, Брусін, Ямпіль, Зовна, Придонецька, Диліївка, в тому числі р.Сіверський Донець, станція Святогірськ (2 свердловини-робочі) 60/АЗО/ДОН/0218, ПП. Виданий дозвіл передбачав мету водокористування - забір води з власних підземних та поверхневих джерел, отримання питної води від інших підприємств, госппитне та виробниче водопостачання населення, підприємств а організацій, прийом стічних вод від населення, підприємств і організацій у власні мережі каналізації, очистка стічних вод на власних очисних спорудах і скид їх у водні об`єкти, передача стічних вод у мережі каналізації підприємств комунального господарства. У вказаному дозволі крім того зазначені споруди для забору підземних вод, на які надано дозвіл на спеціальне водокористування, серед яких №№1-Д-4/100 глибиною 47 метрів та №2-Д-4/98 глибиною 45 метрів, розташовані на р. Сіверський Донець, станції Святогірськ (60/АЗО/ДОН/0218, ПП).

З урахуванням положень ст. 5 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» про те, що ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції вказаний дозвіл, термін дії якого зазначений до 01.08.2017 року продовжив термін дії до закінчення проведення антитерористичної операції.

Відповідно ст. 23 Кодексу України «Про надра» землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Свердловини №1-Д-4/100 та №2-Д-4/98, розташовані на відстані 3,2 кілометри на північ від міста Святогірськ та на відстані 0,7 км. на південний схід від станції Святогірськ, на лівому березі р. Сіверський Донець відповідно до відомостей дозволу на спеціальне водокористування №УКР-ДОН-5847 від 28.07.2014 року є свердловинами ДП «Донецька залізниця» та як було встановлено в ході досудового розслідування розташовані на земельній ділянці, що перебуває у користуванні Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця»

Допитаний в ході досудового розслідування свідок ОСОБА_2 пояснила, що декілька років потому, вона дізналась про те, що «Донецька залізниця» займається виробництвом власної питної мінеральної води, фасованої в ємкості по 1,5 літри з назвою «Лісова криниця». Крім того, вона пояснила, що їй відомі факти реалізації вказаної мінеральної води в магазинах та кафе на залізничному вокзалі міста Лиман, а також в декількох магазинах міста Слов`янськ.

Допитаний в ході досудового розслідування свідок ОСОБА_3 пояснив, що близько 26 років працював в ДП «Донецька залізниця», на посаді монтера шляху та в обслуговування його підрозділу, де він працював, знаходилась в тому числі станція Святогірськ. Він пояснив, що коли він працював, то йому та іншим працівникам при виконанні робіт на віддалених ділянках видавали питну мінеральну воду «Лісова криниця», розлиту в пляшку по 1,5 літри, що вироблялась в приміщеннях та спорудах, розташованих напроти залізничного вокзалу станції Святогірськ, та як йому відомо, вказане виробництво відносилось до «Краснолиманського будівельно-монтажного експлуатаційного управління», яке на даний час має назву Лиманське територіальне Управління» з підпорядкуванням в місті Києві. ОСОБА_3 крім того, пояснив, що вказана мінеральна вода, що видобувається з двох свердловин у місті Святогірськ, в подальшому реалізується у вигляді газованої та негазованої мінеральної води, фасованої у ємкості об`ємом по 1,5 літри в торгівельних точках залізниці, видається в підрозділи Української залізниці, а також реалізується в деяких магазинах міста Слов`янськ та міста Краматорськ.

Вказані обставини свідчать про виробництво фасованої питної води підрозділом АТ «Укрзалізниця», що підтверджується крім вищевказаних показань свідків також відомостями в мережі інтернет розміщеними за посиланням https://www.kramatorsk.info/view/60556 від 22.08.2008 про те, що на базі Краснолиманського відділення матеріально-технічного забезпечення по станції Святогірськ, належній ДП «Донецька залізниця» 21.08.2008 відбулось відкриття цеху з розливу газованої та негазованої питної води торгівельної марки «Лісова криниця», з потужністю виробництва 21000 пляшок ємкістю 1,5 літри.

З огляду на вищевикладені обставини, в ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що діяльність із видобування корисних копалин загальнодержавного значення із свердловин №1-Д-4/100, №2-Д-4/98, розташованих на відстані 3,2 кілометри на північ від міста Святогірськ та на відстані 0,7 км. на південний схід від станції Святогірськ, на лівому березі р. Сіверський Донець, а також діяльність із виробництва фасованої питної води «Лісова криниця» має певні ознаки незаконної та такої, що здійснюється без наявної діючої дозвільної документації, з огляду на що в ході досудового розслідування кримінального провадження виникли необхідність у її документуванні.

У подальшому під час досудового розслідування кримінального провадження, відповідно відомостей, що містяться у вилученому під час слідства Сертифікаті відповідності серії ВГ, термін дії якого з 08.08.2017 до 07.08.2019 року, виробничий підрозділ «Лиманське територіальне управління» філії «Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Українська залізниця» виробляє продукцію у вигляді води питної «Лісова крамниця» сильногазована та негазована за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. Залізнична, 1а.

З метою встановлення факту виробництва, 12.07.2019 року слідчим проведено огляд приміщення цеху з розливу води Лиманського ТУ ФБМЕС, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Огляд проведено з письмового дозволу заступника начальника Лиманського ТУ ФБМЕС ОСОБА_4 та за його присутності.

Під час огляду зафіксовано, що у приміщенні цеху за вказаною адресою, знаходяться: 1) форми для полієтиленових (далі ПЕТ) пляшок у кількості 12672 шт., 6912 шт., 2) агрегат пневмоформовочний марки АПФ-4, на якому нанесено маркування і інвентарним номером 8850421008687, який служить для виготовлення пляшок ПЕТ; 3) установка сатурируюча САУ-030, яка служить для видалення газів з води, на якій нанесено інвентарний номер 8850412008322; 4) ємкість для запасу води - 3 одиниці, об`ємом по 2 м куб., яка має інвентарний номер 400127); 4) фільтри для очищення води 6 штук, які мають інвентарні номери 400129, 400130, 400131,400132,400133,400134; 5) кварцева лампа для кварцування води 1 штука, яка має інвентарний номер 400135; 6) апарат для розливу води, який має інвентарний номер НОМЕР_1 ; 7) етикетки з маркуванням «Save cap» у кількості (відповідно до маркування на коробках) 5000 одиниць, 8) укупорочна машина УКМА -030, яка служить для укупорювання тари; 9) машина упаковочна ТОРМА-ПАК ТР-АЛ-050-0660, яка служить для упаковки пляшок у єдиний пакет; 10) етикетировочна машина ЭТМА-312, яка служить для фіксації етикеток до пляшок. Під час огляду нічого не вилучалося.

Виявлені під час огляду агрегати, які на час огляду знаходилися у робочому стані та виконували свої функції, та предмети - пляшки, а також наявність води в ємкостях, свідчать про те, що у вказаному приміщенні ведеться діяльність з розливу та фасування у пляшки води питної, газованої та негазованої.

Однак підприємством дотепер не надано відповідних документів, що дозволяють здійснювати діяльність з розливу та подальшої реалізації води питної. Не містяться відомості про наявність таких дозволів і у Державних реєстрах, установах, що надають відповідні дозволи.

Слідчий зазначає, що перелік майна, наявність якого зафіксована під час огляду по вулиці Залізничній, 1-А , м. Святогірськ, Донецької області, є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, бо підтверджують факт діяльності підприємства з розливу та подальшої реалізації води питної.

В судовому засіданні старший слідчий Лиманського відділення поліції Грибанова Ю.С. клопотання про арешт майна підтримала, просила його задовольнити, на обґрунтування своєї позиції навела аргументи, аналогічні викладеним у клопотанні.

В судовому засіданні представники АТ «Укрзалізниця» Волков Ю.Е. та Луцкова Т.О. заперечували проти задоволення клопотання слідчого щодо арешту майна у кримінальному провадженні, додатково пояснили, що майно, до якого слідчим пропонується застосувати заходи забезпечення у виді арешту, на теперішній час не перебуває у користуванні ДП «Донецька залізниця», видобування води здійснюється на теперішній час виробничим підрозділом «Лиманське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця», юридична особа АТ «Укрзалізниця» не є правонаступником юридичної особи ДП «Донецька залізниця», для видобування води у підприємства є всі необхідні дозволи, ці дозволи є дійсними до теперішнього часу, структурні підрозділі підприємства залізниці використовують воду для власних потреб, не здійснюють реалізації питної води з комерційною метою.

Вислухавши думку слідчого Грибанової Ю.С., представників АТ "Укрзалізниця" Волкова Ю.Е. та Луцкової Т.О., дослідивши клопотання слідчого та додані матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 131 КПК України).

Чинний КПК України допускає застосування заходів забезпечення кримінального провадження із значними обмеженнями. Не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ст. 132 КПК).

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Оцінюючи в даному випадку існування подібних фактів та інформації, слідчий суддя звертає увагу на таке. З`ясована під час судового розгляду клопотання позиція слідчого та представників АТ «Укрзалізниця» дозволяє дійти висновку про існування між учасниками кримінального провадження публічно-правого спору з приводу наявності чи відсутності у підприємства чинного дозволу на спеціальне використання надр з метою видобування питної води.

Норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» регулюють питання тимчасових заходів для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Ст. 1 згаданого Закону визначає період проведення антитерористичної операції як час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; визначено територію проведення антитерористичної операції як територію України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04. 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» м. Лиман (колишня назва - м. Красний Лиман), м. Святогірськ Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась АТО. Те ж саме було визначено і у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р, яке на сьогодні втратило чинність.

Згідно із наданими представниками заінтересованої особи документами філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» поширює свою виробничу діяльність на територію м. Лиман, м. Святогірськ Донецької області.

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування, є обставина проведення антитерористичної операції на території Донецької області та вихід частини території області з-під контролю державної влади України.

30.04.2018 року Президент України підписав Указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», яким вводиться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони (має гриф обмеженого доступу «для службового користування»). Глава держави також підписав Наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України «Про початок операції об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей». Згідно з наказом з 14 год. 00 хв. 30.04.2018 року розпочато операцію об`єднаних сил відповідно до плану операції. Отже, військові дії на території України не є завершеними.

Наведене дозволяє дійти висновку щодо збереження чинності нормами Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Ст. 5 цього закону передбачає, що документи дозвільного характеру, видані суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.

Зі змісту розглядуваного клопотання слідчого вбачається, що строк дії дозволу на спеціальне використання надр, виданого ДП «Донецька залізниця», закінчився у період проведення антитерористичної операції, а відтак, дозвіл вважається таким, що продовжив свою дію без спеціального звернення суб`єкта господарювання до відповідних органів держави.

За таких обставин твердження слідчого про підозру службових осіб виробничого підрозділу «Лиманське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» у причетності до скоєння кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч.2 ст. 240 КК України, не можна вважати обґрунтованим.

Згідно з інформацією, яка міститься у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДП «Донецька залізниця» (ідентифікаційний номер суб`єкта господарювання 01074957) з 25.11.2014 року перебуває у стані припинення.

Виробничий підрозділ «Лиманське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», в користуванні котрого фактично перебуває майно, до якого слідчий пропонує застосувати арешт, діє у складі юридичної особи АТ «Укрзалізниця» (ідентифікаційний номер суб`єкта господарювання 40075815).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», прийнятою відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», вирішено утворити ПАТ «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі Державного підприємства «Донецька залізниця» (згідно з додатком №1).

Також Кабінет Міністрів України своєю постановою від 02.09.2015 року за № 735 затвердив Статут ПАТ «Українська залізниця», відповідно до якого товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

21.10.2015 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, відомості з якого є у відкритому доступі, проведено державну реєстрацію: ПАТ «Українська залізниця» «Державне підприємство Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у Регіональну філію «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Тому слідчий суддя вважає доведеним існування відносин правонаступництва між ДП «Донецька залізниця» та АТ «Укрзалізниця». З цих же мотивів слідчий суддя відхиляє доводи представників заінтересованої особи з приводу того, що на теперішній час пропоноване для арешту мано перебуває у користуванні виробничого підрозділу «Лиманське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця», яке не є правонаступником ДП «Донецька залізниця».

Поряд з цим, залишаються недоведеними обставини реалізації структурним підрозділом АТ «Укрзалізниця» питної води у комерційних цілях. Так, допитана під час досудового розслідування 28.05.2019 року свідок ОСОБА_2 повідомила, що вона «із засобів масової інформації» (конкретні джерела свідком не зазначені) дізналась про те, що «Донецька залізниця» виробляє питну воду під назвою «Лісова криниця», бачила таку воду на реалізації в окремих торгівельних точках м. Лиман та м. Слов`янськ Донецької області (де саме здійснюється виробництво води, яким є джерело походження цієї води, свідок пояснити не змогла). Свідок ОСОБА_3 під час допиту 28.05.2019 року повідомив, що з 1989 приблизно по 2015 чи 2016 рік працював на посаді майстра колії залізниці, останнє місце роботи - структурний підрозділ «ПЧ -3» ДП «Донецька залізниця», під час роботи працівникам його структурного підрозділу часто видавали воду із назвою «Лісова криниця», вода добувається з двох скважин поблизу території залізничної станції «Святогірськ», постачається до торгівельних підприємств м. Слов`янськ, м. Краматорськ Донецької області, інформацією щодо конкретних фактів реалізації питної води АТ «Укрзалізниця», щодо дозвільних документів, пов`язаних з виробництвом питної води, свідок не володіє.

Інформація, яку надали слідчому вказані свідки, здебільшого здобута ними з чужих слів, свідки на теперішній час не є працівниками структурних підрозділів АТ «Укрзалізниця», тому слідчий суддя критично оцінює показання цих осіб.

Відповідно до п.1 ч.2 ст 170 КПК України арешт допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються (ч.5 ст. 132 КПК України). За загальним правилом (ст. 92 КПК України), обов`язок доказування у кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора. Отже, відповідність майна, щодо якого слідчим пропонується застосувати арешт, критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, має бути доведена стороною обвинувачення в судовому засіданні.

Натомість слідчим не надано до суду копії постанови про визнання вказаного майна АТ «Укрзалізниця» речовими доказами у кримінальному провадженні, не підтверджено інформацією з ЄРДР факту складання такої постанови.

Отже, для накладення арешту на майно АТ «Укрзалізниця» у межах кримінального провадження відсутні передбачені законом підстави. В даному випадку форми для поліетиленових пляшок, пневмоформувальний агрегат, ємності для запасу води, фільтри для очищення води, кварцова лампа, апарат для розливання води, пакувальна машини, етикетувальна машина, інше обладнання цеху не відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (адже в контексті ч.2 ст. 240 КК України доказуванню підлягає порушення встановлених правил використання надр, наявність небезпеки для життя, здоров`я людей чи довкілля, незаконність видобування корисних копалин загальнодержавного значення, в тому числі відсутність у суб`єкта дозволу на спеціальне природокористування). Потреби досудового розслідування не виправдовують таку ступінь втручання у права власника майна, як арешт обладнання цеху підприємства, і без такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий може отримати необхідні відомості та виконати інші слідчі дії, на необхідності проведення яких наголошено у клопотанні.

Згідно із ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 цього Кодексу (завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження).

Така позиція є послідовною, підтримується усталеною судовою практикою (ухвали Апеляційного суду Донецької області від 03.10.2017 року у справі № 236/2378/17, від 26.10.2018 року у справі № 236/2897/17, від 06.08.2018 року у справі № 236/1968/18).

Посилання слідчого на можливість втрати доказів не ґрунтується на вимогах КПК України, оскільки в матеріалах провадження міститься протокол огляду місця події (здійсненого з дозволу та за участі керівника виробничого підрозділу «Лиманське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця»), де зафіксовано використання працівниками підрозділу форми для поліетиленових пляшок, пневмоформувального агрегату, ємностей для запасу води, фільтрів для очищення води, кварцової лампи, апарату для розливання води, пакувальної машини, етикетувальної машини, іншого обладнання в діяльності цеху, є показання свідків з цього приводу, факт виробництва води структурним підрозділом АТ «Укрзалізниця» не оспорюється учасниками кримінального провадження, натомість предметом публічно -правового спору є наявність\відсутність у підприємства дійсного дозволу на спеціальне використання надр з метою видобування питної води, представниками заінтересованої особи заперечується лише реалізація АТ «Укрзалізниця» питної води з комерційною метою.

Існування з боку працівників АТ «Укрзалізниця» ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна окремого структурного підрозділу є лише припущенням слідчого, такі обставини стороною обвинувачення взагалі не доведені жодними доказами з числа доданих до клопотання.

Європейським судом з прав людини розроблений «трискладовий тест» для оцінки ступеня втручання у права особи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), в т. ч. у право на «мирне володіння своїм майном» (ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції). Зокрема, при наданні такому втручанню оцінки Суд перевіряє, чи відбулось воно «згідно із законом», чи переслідувалась «легітимна мета» втручання, чи було втручання «необхідним у демократичному суспільстві» (відповідало нагальній суспільній потребі, було пропорційне легітимній меті, а наведені на його обґрунтування доводи були достатніми та відповідними) ( рішення у справі «Йохансен проти Норвегії» (Johansen v. Norway) від 07.08.1996 року, п. 52, рішення у справі «Сидиропулос та інші проти Греції» (Sidiropoulos and others v. Greece) від 10.07.1998 року, п.38).

За таких обставин слідчий суддя, враховуючи відсутність обґрунтованої підозри, невідповідність майна, щодо якого пропонується застосувати арешт, критеріям ст. 98 КПК України, недоведеність слідчим «необхідного у демократичному суспільстві» певного ступеню втручання у майнові права АТ «Укрзалізниця», вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про арешт майна у межах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 7,8,9,16, 170-173,175,371,372,376 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА :

У задоволенні клопотання старшого слідчого Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області капітана поліції Грибанової Ю.С., погодженого з прокурором Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області П`ятнициним В.Л., про арешт майна у кримінальному провадженні № за ЄРДР 42019051720000047 від 15.04.2019 року - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду впродовж п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя -