Рішення № 83203651, 15.07.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 р. справа № 520/2844/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук`янчук О.І.,

за участю: представника позивача - Лєбєдєв Д.В., представника відповідача - Ковальова М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" (вул. Лозівська, буд. 5,м. Харків,61017) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000671411, 00000681411 від 22.03.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що контролюючий орган прийшов до безпідставного висновку про те, що договірні відносини ТОВ "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ"з контрагентами ТОВ «ЛОГІСТІК СЕРВІС ВОСТОК ЛТД», ТОВ «ТБ «ЕНЕРГОТЕК», ТОВ «СПЕЦРЕМПІДРЯД», ТОВ «СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ» не опосередковуються реальним виконанням операції, яка становить їх предмет, оскільки заповнені підприємством ТТН не містять всіх фактичних даних, довіреності на отримання товару, а контрагенти позивача позбавлені матеріальних та трудових ресурсів для вчинення господарських операцій у перевіряємий період, відсутні на місцезнаходженням та не допустили перевіряючих до перевірки. Так, представники позивача вважає, що вказані документи не відносяться до документів сурової звітності, а їх відсутність не може свідчити про безтоварний характер операцій, з огляду на наявність інших належним чином оформлених первинних документів, з огляду на вищезазначене контролюючий орган, на думку позивача, прийшов до хибного висновку про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами за відповідний період. Представник позивача звернув також увагу на принцип індивідуальної податкової відповідальності, а також на те, що позивач не може нести відповідальність за порушення його контрагентами вимог податкового чи іншого законодавства. На підставі вищезазначеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржувані податкові повідомлення - рішення, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що під час проведення перевірки встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій між ТОВ "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" з контрагентами ТОВ «ЛОГІСТІК СЕРВІС ВОСТОК ЛТД», ТОВ «ТБ «ЕНЕРГОТЕК», ТОВ «СПЕЦРЕМПІДРЯД», ТОВ «СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ», з огляду на те, що позивачем первинні документи не опосередковувалися реальним рухом активів, а щодо ТОВ «СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ» в ухвалі районного суду зазначено, що останнє має ознаки фіктивності. На підставі вищезазначеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 15.07.2019 року представники сторін підтримали свої правові позиції в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 16.02.2018, виданого Головним управлінням ДФС України у Харківській області, Лобейко Олександром Володимировичем - головним державним ревізором - інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС України у Харківській області, радником податкової та митної справи II рангу на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від №1015, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ ГІГАНТ» (податковий номер 41297917) за період липень 2017року, ТОВ «ЛОГІСТІК СЕРВІС ВОСТОК ЛТД» (податковий номер 41125442) за період липень 2017року, ТОВ «ТБ «ЕНЕРГОТЕК» (податковий номер 35071892) за період лютий 2017року, ТОВ «СПЕЦРЕМПІДРЯД» (податковий номер 40981961) за період лютий 2017року, ТОВ «СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ» (податковий номер 41054986) за період червень 2017року, результати чого оформлено актом №799/20-40-14-11-11/37094728 від 01.03.2018.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ»:

- п.44.1, ст.44, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 97 230грн., у тому числі за лютий 2017року на суму 46 650грн., за червень 2017року на суму 31 980грн., за липень 2017року на суму 18600грн.;

- п.44.1, ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 13 500грн., у тому числі за лютий 2017року на суму 13 500грн.

На підставі висновків акту перевірки 799/20-40-14-11-11/37094728 від 01.03.2018. Головним управлінням ДФС України у Харківській області 22.03.2018 року прийнято податкові повідомлення - рішення №00000671411, яким ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 97230,00грн., за штрафними фінансовими) санкціями 48 615,00грн., на загальну суму - 145 845,00грн. та №00000681411 за яким контролюючим органом встановлено зменшення розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму 13 500грн.

Як було встановлено під час розгляду справи, підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про нереальність господарських операцій ТОВ "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" з контрагентами ТОВ «ЛОГІСТІК СЕРВІС ВОСТОК ЛТД», ТОВ «ТБ «ЕНЕРГОТЕК», ТОВ «СПЕЦРЕМПІДРЯД», ТОВ «СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ» у перевіряємий період.

Відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до таких, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» (покупець) та ТОВ «ТБ «ЕНЕРГОТЕК» (постачальник) укладено договір купівлі-продажу товарів №207 від 20 липня 2015року (т.1 а.с. 85).

Позивач вважає, що доказами належного виконання вказаного правочину є видаткові накладні: №ЕТ02/02-02 від 02.02.2017 (Лінія затримки ЛЗ 12.066.127- 1шт.); №ЕТ02/06-05 від 06.02.2017 (З`єднувач СНЦ23-61/36В-1-В - 6шт., конденсатор К10-17а-М47, 200пф+/-5% - 25шт., Стабілітрон 2С191Ф - 5шт.); №ЕТ02/08-03 від 02.2017(Конденсатор К53-18В-32В-ЗЗмкф+/-10% -15шт., Конденсатор К10-17а-М47, 200 пф+/- 5% - 20шт.,. Конденсатор К10-17а-Н90,0.01мкф - 10шт., Конденсатор К10-17а-М47, 240пф+/- 5% - 20шт.); №ЕТ02/09-02 від 09.02.2017(Вузол ПУЗ -ЗМ (ЦК2.076.015) - 1 шт., Вузол запуску ПУ10-11АМ - 1шт.); №ЕТ02/13-02 від 13.02.2017 (Мікросхема 159НТ1Д - 20шт.; вимикач П2ГЗ-4ПЗНВ - 10шт., Тумблер Т2-В - 35шт., Реле РВЭЗА-Т ЯЛ.544.001-29 - 10 шт.); №ЕТ02/14-04 від 14.02.2017(Сигнал тиску універсальний СДУ 5А-2,5кг/см2- 2шт.); Т 02/24-03 від 24.02.2017(Таль ручна ланцюгова 1т- 1 шт.), ТТН №ЕТ02/02-02 від 02. 02.2017; №ЕТ02/06-05 від 06.02.2017; №ЕТ02/08-03 від 08.02.2017; №ЕТ02/09-02 від 09.02.2017; №ЕТ02/13-02 від 13.02.2017; №ЕТ02/14-04 від 14.02.2017; №ЕТ02/24-03 від 24.02.2017, платіжні доручення №355 від 02.02.2017; №356 від 02.02.2017; №363 від : 02.2017; №366 від 08.02.2017; №367 від 09.02.2017; №368 від 13.02.2017; №369 від - 02.2017; №382 від 24.02.2017 (т.1 а.с. 111-118, 104-110, 90-97).

Позивач вказав, що придбаний товар було реалізовано позивачем на адресу:

1) ДП «Балаклійський ремонтний завод» (згідно договору поставки №200/15Х від 20 червня 2015року, виконання якого підтверджується видатковими накладними №14 від 03.02.2017, №16 від 10.02.2017, №17 від 10.02.2017, №20 від 14.02.2017, податковими накладними №2 від 01.02.2017; №10 від 13.02.2017; №7 від 08.02.2017; №8 від 08.02.2017, довіреностями на отримання ТМЦ №77 від 02.02.2017; №89 від 09.02.2017; №90 від 09.02.2017; №111 від 13.02.2017; технічними завданнями на відрядження від 09.02.2017, від 13.02.2017 та відповідними звітами про виконання технічного завдання про відрядження, платіжними дорученнями №157 від 01.02.2017; №212 від 08.02.2017; №234 від 13.02.2017 (т. 1 а.с. 119-142);

2) ТОВ «Науково-виробнича компанія «АВІОНІКА» (згідно договору поставки № 03/10/16 від 03.10.2016 року, реаліність виконання якого підтверджується видатковими накладними №22 від 20.02.2017; №23 від 20.02.2017; №24 від 20.02.2017, податковими накладними №4 від 03.02.2017; №5 від 06.02.2017; №9 від 10.02.2017, довіреностями №39 від 20.02.2017; №40 від №41 від 20.02.2017р., платіжними дорученнями №31 від 03.02.2017; №41 від 06.02.2017; №64 від 10.02.2017 (т.1 а.с. 143-157);

3)ДП «Завод імені Малишева» на виконання умов договору поставки № 1427 дп від 02.04.2015 року, на виконання якого позивачем надано до матеріалів справи видаткову накладну на №21 від 15.02.2017, податкову накладну №11 від 15.02.2017, ТТН №Р21 від 15.02.2017, платіжне доручення: №2962 від 05.04.2017 (т.1 а.с. 158-168).

4) КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» на виконання умов договорі купівлі - продажу № 16/69-юр від 18.03.2015 року, реальність виконання якого підтверджується видатковою накладною №26 від 19.03.2017, податковою накладною №12 від 23.02.2017, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №531 від 06.03.2017, платіжним дорученням №2194 від 23.02.2017 (т.1 а.с. 169-175).

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що під час проведення перевірки платником податків не було надано подорожніх листів, чи будь яких інших документів обліку роботи вказаних легкових автомобілів; акти, звіти тощо, які б підтверджували транспортну роботу зазначених легкових автомобілів, облік робочого часу водіїв, облік витрат і списання пального ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» також до перевірки не надано.

Крім того, надані до перевірки товарно-транспортні накладні не містять даних, щодо стану в якому вантаж виданий для перевезення, кількості місць вантажу, маси вантажу брутто, виду пакування вантажу, вантажно-розвантажувальних операцій, час прибуття, вибуття, простою, відповідальних осіб,

Вказані обставини не дають змоги визначити та підтвердити можливість здійснення зазначеними в товарно-транспортних накладних легковими автомобілями транспортування товару придбання якого оформлено від ТОВ «ТБ«ЕНЕРГОТЕК» та вважати проведені поставки реальними та унеможливлює підтвердження фактичного руху товару від постачальника ТОВ «ТБ «ЕНЕРГОТЕК» у лютому 2017 року до ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» .

Також, ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» до перевірки не надано жодного документального підтвердження щодо проведення вантажо - розвантажувальних робіт товару придбання якого оформлено від ТОВ «ТБ «ЕНЕРГОТЕК», з урахуванням того, що номенклатура та обсяг придбаних товарів свідчить про фізичну неможливість здійснення такого обсягу господарської діяльності без наявності допоміжних послуг, таких як навантаження, розвантаження, транспортування, пакування, тощо.

Окрім того, ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» до перевірки не надано сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання відповідності та/або декларацій про відповідність, чи жодних інших документів, які б підтверджували технічні та якісні характеристики товару, придбання якого оформлено від постачальника ТОВ «ТБ «ЕНЕРГОТЕК» за лютий 2017 року.

Також, як вбачається з відзиву на позов, контролюючим органом в порядку, передбаченому ст. 72-73 ПК України опрацьовано податкову інформацію щодо ТОВ «ТБ «ЕНЕРГОТЕК», відповідно до якої встановлено відсутність будь-якої інформації про надання послуг (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власних складських приміщень/орендодавця); про транспортування (наявність або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспорт); про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Так, згідно з поданим до Київської ОДПІ звітом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органів доходів і зборів за лютий - березень 2017 року та звіту за формою 1-ДФ за І к: 2017 року штатна чисельність працівників на підприємстві у лютому - березні 2017 складала - 10 осіб.

Суд також враховує, що у позивача рахується кредиторська заборгованість на користь ТОВ «Енерготек» у сумі 134 941, 68 грн., у той час як у договорі від 20.07.2015 чітко зазначено, що покупець сплачує вартість товару протягом 60 банківських днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

Останнє транспортування безпосередньо було здійснено 24.02.2017. Разом з позовною заявою було надано 8 платіжних доручень: від 02.02.2017 № 355, № 356, від 06.02.2017 № 363, від 08.02.2017 № 366, від 09.02.2017 № 367, від 13.02.2017 № 368, від 14.02.2017 № 369, від 24.02.2017 № 382. Загальна сума по платіжним дорученням складає 119 612, 40 грн. Отже, за договором не було оплачено 49 188,72 грн., враховуючи те, що у позивача було вхідне сальдо складає 85 752,96 грн.

Суд також зазначає, що позивачем як під час перевірки, так і під час розгляду справи, не надано до суду доказів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, які виписані ТОВ «ТБ «ЕНЕРГОТЕК (т.1 а.с. 97-103).

Стосовно взаємовідносин ТОВ "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" (покупець) з ТОВ «СПЕЦРЕМПІДРЯД» (постачальник), то останні сформовані на підставі договору поставки № 10 від 27.01.2017 року.

Позивач вважає, що фактичне виконання умов вказаного правочину підтверджується специфікацією до договору поставки №10 від 27 січня 2017року ТОВ «СПЕЦРЕМПІДРЯД», видатковою накладною на поставку товару ТОВ «ЕЛЕКТРОН- ЕКСПЕРТ» №РН-0201/01 від 01.02.2017 (Нагнітач 434.87.003 сб - 6 шт.), податковою накладною №5 від 01.02.2017, товарно-транспортною накладною №РН-0201/01 від 01.02.2017, платіжним дорученням № 362 від 06, оборотно - сальдовою відомістю по рахунку 631 за лютий 2017 року.

Подальша реалізація придбаного товару була проведена на адресу ДП «Завод ім. В.О. Малишева» на виконання укладено договору поставки №1427дп від 02 квітня 2015року, виконання якого підтверджується специфікацією №12, видатковими накладними на поставку товару ДП «Завод ім. В.О. Малишева»: №13 від 03.02.2017 (Нагнітач -54.87.003 сб - 2 шт.); №15 від 06.02.2017 (Нагнітач 434.87.003 сб - 4 шт.), податковою накладною №8 від 27.01.2017, товарно- транспортними накладними: №Р13 від 03.02.2017; № Р15 від 06.02.2017 з пункту навантаження: вул. Лозівська, буд.5, м. Харків, 61017, довіреністю ДП «Завод ім. В.О. Малишева» на отримання товарно- матеріальних цінностей №207 від 01.02.2017, платіжним дорученням №557 від 27.01.2017 (т.1 а.с. 188-198).

Як вбачається з акту перевірки та відзиву на позов, представник відповідача вказав, що відповідно до звіту ЄСВ щодо ТОВ «Спецремпідряд» за лютий 2017 року на підприємстві кількість штатних працівників за звітний період становить 1 особу (жінка) у той самий час відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, громадських формувань підприємство має 16 зовсім різних відкритих КВЕДів.

Також, у товарно-транспортних накладних від 01.02.2017 та від 20.06.2017 вантажовідправниками - перевізниками є зовсім різні підприємства, а саме ТОВ «Сталь Енергопром» та ГОВ «Спецремпідпряд», проте пункт навантаження один і той же, тобто м. Маріуполь, вул. Італійська, б. 116 -а, а також той самий автомобіль використовувся під час транспортування - Daimler-Chrysler 903 № НОМЕР_1 .

Отже, вказані обставини свідчать про те, що позивач уклав договори з різними контрагентами, проте доставлені ТМЦ були з однакового місця, аналогічним транспортом.

Щодо господарських операцій ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» (покупець) з ТОВ «СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ» (постачальник), то останні виникли на підставі договору поставки №СТ-20 від 14 квітня 2017року (т.1 а.с. 198-202).

Належними доказами виконання умов вказаного правочину позивач вважає видаткову накладну на поставку товару №РН-0620/05 від 01.02.2017 (Нагнітач 434.87.003 сб - 6 шт.), ТТН №РН-0620/05 від 20.06.2017, платіжне доручення №557 від 03.07.2017.

Як вказав позивач, подальша реалізація товару була скерована на адресу ДП «Завод імені Малишева» на виконання умов договору поставки №1427дп від 02 квітня 2015року, виконання якого підтверджується специфікацією №3, видатковою накладною №60 від 05.07.2017 (Нагнітач 434.87.003- 6 шт.), податковою накладною №7 від 20.06.2017, товарно-транспортною накладною №Р60 від 05.07.2017, платіжним дорученням №557 від 27.01.2017 (т.1 а.с. 209-214).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, контролюючий орган зазначив, що надана до перевірки товарно-транспортна накладна не містить даних, щодо типу автомобіля, яким здійснено перевезення, наявності причепу/напівпричепу, номера посвідчення водія, стану в якому вантаж виданий для перевезення, маси вантажу брутто, виду пакування вантажу, вантаж розвантажувальних операцій, час прибуття, вибуття, простою, відповідальних осіб, що не дає змогу визначити та підтвердити можливість здійснення зазначеним в товарно-транспортній накладній автомобілем транспортування товару придбання якого оформлено від ТОВ «СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ» та вважати проведені поставки реальними та унеможливлює підтвердження фактичного руху товару від постачальника ТОВ «СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ» у червні 2017 року до ТОВ «ЕЛЕКТРОН- ЕКСПЕРТ».

Відповідач у своїх письмових поясненнях від 25.06.2019 року звернув увагу суду, що відповідно до умов договору від 14.04.2017 № СТ-20 укладеного з ТОВ «Сталь Енергопром» поставка здійснюється постачальником, хоча по факту у специфікації визначена вартість нагнітача, що був придбаний, 6 штук ціна 159 900 грн., що і були заплачені позивачем. Таким чином, вартість перевезення не входила до вартості товару.

Представник відповідача також зазначив, що відповідно до звіту ЄСВ щодо ТОВ «Сталь Енергопром» на підприємстві кількість штатних працівників за звітний період становить 5 осіб, у той самий час відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, громадських формувань підприємство має 11 зовсім різних відкритих КВЕдів

Також, в акті перевірки контролюючий орган зафіксував, що ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» до перевірки не надано жодного документального підтвердження щодо проведення вантажо - розвантажувальних робіт товару придбання якого оформлено від ТОВ «СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ», а також сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання відповідності та/або декларацій про відповідність, чи жодних інших документів, які б підтверджували технічні та якісні характеристики товару

Поряд з цим, контролюючий орган в акті перевірки дослідив обставини того, що ТОВ "СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ" відсутнє за місцезнаходженням, що підтверджено листами Оперативного управління Маріупольської ОДПІ ТУ ДФС у Донецькій області від № 23387/7/05-19-21-04 від 23.06.2017р, № 24463/7/05-19-21-04 від 11.07.2017р. У ході виїзду за юридичною адресою 'ГОВ "СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ" та проведення заходів, встановити керівників та представників ТОВ "СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ" не надалося можливим у зв`язку з незнаходжениям їх за податковою адресою, телефони, вказані у реєстраційній картці СГД, не відповідають дійсності. Встановити офісне приміщення ТОВ "СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ" не надалося можливим. За вказаною адресою відсутнє облаштування робочих місць комп`терною технікою, зі вказаної адреси не здійснюється щоденне управління фінансово- господарською діяльністю підприємства, співробітники та керівництво не відвідують свої робочі місця. За даною адресою відсутня зовнішня вивіска з назвою підприємства.

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» (покупець) та ТОВ «ЛОГІСТИК СЕРВІС ВОСТОК ЛТД» (постачальник), то останні виникли на підставі договору поставки №Л-2/7 від 17 липня 2017року (т.1 а.с. 215-219), на підтвердженням належного виконання якого, як вважає позивач, ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» залучено до матеріалів справи додаток №1 «Специфікація» до договору поставки №Л-2/7 від 17.07.2017року, видаткову накладну на поставку товару №РН-0720/02 від 20.07.2017 (Електроблок П-2 - 1шт.), податкову накладною №138 від 20.06.2017, товарно-транспортну накладну №РН-0720/02 від 20.07.2017, платіжні дорученням №618, № 632 від 23.08.2017 та від 08.09.2017.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, подальша реалізація ТМЦ проведена на адресу ДП «Харківський бронетанковий завод» згідно з договором поставки №22/07/15 від 22 липня 2015року, виконання чого підтверджується видатковою накладною на поставку товару ДП «Харківський бронетанковий завод» №68 від 21.07.2017 (Електроблок П-2 - 1 шт.), податковою накладною №9 від 21.07.2017, товарно-транспортною накладною №Р68 від 21.07.2017, платіжним дорученням №0616 від 22.08.2017 (т.1 а.с. 226-233).

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган прийшов до висновку, що надана до перевірки товарно-транспортна накладна не містить даних, щодо : типу автомобіля, яким здійснено перевезення, наявності причепу/напівпричепу, номера посвідчення водія, стану в якому вантаж виданий для перевезення, маси вантажу брутто, виду пакування вантажу, вантажно-розвантажувальних операцій : час прибуття, вибуття, простою, відповідальних осіб, що не дає змоги визначити та підтвердити можливість здійснення зазначеним в товарно-транспортній накладній автомобілем транспортування товару придбання якого оформлено від ТОВ «ЛОГІСТІК СЕРВІС ВОСТОК ЛТД» та вважати проведені поставки реальними та унеможливлює підтвердження фактичного руху товару від постачальника ТОВ «ЛОГІСТІК СЕРВІС ВОСТОК ЛТД» у липні 2017 року до ТОВ «ЕЛЕКТРОН- ЕКСПЕРТ».

Крім того ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» до перевірки не надано жодного документального підтвердження щодо проведення вантажо - розвантажувальних робіт товару придбання якого оформлено від ТОВ «ЛОГІСТІК СЕРВІС ВОСТОК ЛТД», при тому, що номенклатура та обсяг придбаного товару свідчить про необхідність здійснення допоміжних послуг, таких як навантаження, розвантаження, транспортування, пакування, тощо.

Також ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» до перевірки не надано сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання відповідності та/або декларацій про відповідність, чи жодних інших документів, які б підтверджували технічні та якісні характеристики товару, придбання якого оформлено від постачальника ТОВ «ЛОГІСТІК СЕРВІС ВОСТОК ЛТД» за липень 2017 року.

Таким чином, контролюючим органом встановлено, що реалізацію товару, ланцюг постачання якого встановити не має можливості; відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів та послуг наявним трудовим ресурсом; відсутність інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні); відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для транспортування товарів та надання послуг відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, інформація щодо наявності складських приміщень та транспортних засобів на ТОВ «Логістік Сервіс Восток ЛТД» відсутня, придбання послуг перевезення товарів у червні-липні 2017 року відсутня, а згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС України у підприємства відсутні взаємовідносин з СПД, які надають транспортні послуги.

Отже, враховуючи проведений аналіз та факт, що підприємство не є кінцевим споживачем отриманих товарів, вбачається формування податкових зобов`язань по операціях, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства, в тому числі: ознаки проведення транзитних операцій по поставці сформованого ПК між суб`єктом господарювання на вигодотранспортуючі («транзитні») суб`єкти господарювання (зустрічні транзити) з метою мінімізації податкових зобов`язань в наступних ланках руху сум ПДВ.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Логістік Сервіс Восток ЛТД» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Як вбачається з даних акту перевірки (т.1 а.с. 66), контролюючим органом підтверджено, що ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» не мало господарських відносин з ТОВ «Будівельний гігант», та ніколи не працювало з вказаним підприємством, а тому в суду відсутні підстави для окремного дослідження вказаних обставин.

По суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому, суд враховує, правову позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 25.06.2018 у справі №803/1923/13-а, відповідно до якої про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

При цьому, з правового аналізу положень Податкового кодексу випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, оцінюється судом з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Суд не приймає до уваги позицію позивача щодо відсутності необхідності у надання доказів проведення розвантажувально - навантажувальних робіт ТМЦ, оскільки дослідження питання про проведення вищезазначених робіт, відпуск товару відповідальним особам, наявність у контрагента та перевізника спеціальних ресурсів для виконання таких осіб є необхідним для дослідження фактичного виконання господарських операцій, та, як наслідок, виникнення відповідних витрат.

Суд зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 02.04.2019 року по справі № 815/1244/15.

При цьому Верховний Суд в постанові від 26 березня 2019 року по справі №826/5263/14 зазначив, що наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Лише формальна наявність договорів, видаткових накладних і податкових накладних, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання робіт та послуг, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами, вказаними в цих документах, як постачальник та покупець.

Суд не приймає до уваги позицію позивача стосовно того, що у підприємства відсутня необхідність мати власне чи орендоване складське приміщення для зберігання ТМЦ, оскільки останні зберігаються в офісі підприємства, оскільки вказані обставини унеможливлюють з`ясування переміщення/зберігання придбаних товарів та належного їх облікування відповідальними особами на складських приміщеннях, та їх використання у своїй господарській діяльності.

Суд, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин також враховує, що ознаками відсутності реального характеру відповідних операцій є: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 06.03.2018 року у справі № 804/5444/16 (К/9901/133/17).

При цьому, судом встановлено, що посадовими особами відповідача під час перевірки було використано результати відпрацювання податкових інформацій, згідно з якими по зазначених контрагентам-постачальникам позивача по ланцюгу постачання встановлено відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій, відсутність інформації про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні), відсутність трудових ресурсів, відсутність інформації про власні або орендовані транспортні засоби, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутність інформації про власні чи орендовані складські приміщення, відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей, маніпулювання податковою звітністю шляхом підміни товару, згідно з даними ЄРПН встановлено невідповідність номенклатури по ланцюгу постачання, неможливість встановлення по ланцюгу постачання походження реалізованих товарів та послуг, реалізацію товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Операції позивача з його контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень. В зв`язку з цим посадові особи наведених контрагентів не могли б фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Таким чином, контрагенти позивача - ТОВ «ЛОГІСТІК СЕРВІС ВОСТОК ЛТД», ТОВ «ТБ «ЕНЕРГОТЕК», ТОВ «СПЕЦРЕМПІДРЯД», ТОВ «СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ» не мали необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності виробничих активів та складських приміщень при обсягах реалізації товарів, оскільки вказані контрагенти позивача не мали умов для ведення господарської діяльності такого роду, що в свою чергу унеможливлює реалізацію спірних товарів, послуг в обсягах, які відповідають бухгалтерським розрахункам.

При цьому, суд приймає до уваги позицію позивача стосовно того, що чинне податкове законодавство не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит та можливість формування витрат від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг).

Однак, при цьому, суд зазначає, що у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Отже, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи не підтверджують фактичне виконання такого роду операцій, а також не підтверджують обумовлені спірними правочинами реалізовані позивачу товари саме ТОВ «ЛОГІСТІК СЕРВІС ВОСТОК ЛТД», ТОВ «ТБ «ЕНЕРГОТЕК», ТОВ «СПЕЦРЕМПІДРЯД», ТОВ «СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ», враховуючи те, що у даному випадку мають місце не окремі суперечності в оформленні первинних документів складних за результатом господарських операцій позивача з ТОВ «ЛОГІСТІК СЕРВІС ВОСТОК ЛТД», ТОВ «ТБ «ЕНЕРГОТЕК», ТОВ «СПЕЦРЕМПІДРЯД», ТОВ «СТАЛЬ ЕНЕРГОПРОМ», а відображення у них відомостей про господарські операції, які фактично не відбувалися.

Таким чином, фактично у ТОВ «ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ» відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва, а відтак позивачем безпідставно прийнято до обліку такі первинні документи та формування на їх підставі фінансової звітності, що в свою чергу призвело до невірного визначення фінансового результату при обчисленні та нарахуванні податкових зобов`язань зі сплати податків.

Отже встановлені судом обставини, у сукупності, не дають підстав для висновку про реальність вчинення господарських операцій, які були предметом перевірки та відображені в акті перевірки від 01.03.2018 року № 799/20-40-14-11-11/37094728, у зв`язку з чим прийняті ГУ ДФС у Харківській області податкові повідомлення - рішення № 00000671411, 00000681411 від 22.03.2018 року є правомірними та не підлягають скасуванню.

Решта доводів та пояснень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

риц ьоумПВідповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вимогами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОН-ЕКСПЕРТ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22 липня 2019 року.

Суддя Горшкова О.О.