Рішення № 83203611, 13.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року Справа № 215/5994/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2019 року на підставі ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.01.2019 року надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича, яка виразилась в непідкорені конституційним принципам і незабезпеченні гарантій, відповідно до ст. ст. 3, 33, 46, 48 Конституції України, чим встановити формування єдиної правозастосовної практики правового режиму розгляду заяв;

- зобов`язати Голову виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича, протягом 15-ти днів, індивідуальним актом вжити заходи для забезпечення ОСОБА_1 рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, загальнообов`язкового державного соціального страхування при тимчасовій втраті працездатності при нещасному випадку та професійному захворюванні і захисту свободи пересування, вільного вибору місця проживання та надати документи, згідно з запитом (скаргою) від 08.10.2018 року;

- зобов`язати Голову виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича протягом 15-ти днів надати індивідуальний акт для забезпечення свободи пересування, вільного вибору місця проживання, відповідно до ст. 33 Конституції України, яким вжити заходи для визначення місця перебування ОСОБА_1 з 08.10.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , за якою ОСОБА_1 надає соціальні послуги інваліду, і у зв`язку з цим, надати математичний розрахунок з поясненнями субсидії на комунальні послуги за вказаною адресою;

- захистити права ОСОБА_1 на свободу пересування, вільного вибору місця проживання, шляхом встановлення наявності компетенції (повноважень) Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича, визначати місце перебування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за якою ОСОБА_1 постійно надає соціальні послуги інваліду, їх визнанням окремим пунктом рішення.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем була допущена бездіяльність щодо непідкорення конституційним принципам і незабезпеченні гарантій, відповідно до ст. ст. 3, 33, 46, 48 Конституції України, чим встановити формування єдиної правозастосовної практики правового режиму розгляду заяв, а саме: щодо розгляду його скарги (заяви) від 08.10.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року було прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до положень ч. 5 ст. 257, ст. 262 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року було задоволено заяву ОСОБА_1 та звільнено позивача від сплати судового збору за подання позову до адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 року було зупинене провадження у справі до перегляду ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.01.2019 року в порядку апеляційного провадження.

Ухвали суду від 17.01.2019 року та ухвала суду від 01.02.2019 року були направлені на адресу позивача, зазначену ним в позовній заяві (вул. Ухтомського, буд. 2-8, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50083), проте конверт з поштовим вкладенням повернувся до суду з відміткою пошти: «За закінченням строку зберігання», тобто від незалежних від суду підстав.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням наведених положень процесуального законодавства, а також того, що поштовий конверт не був вручений позивачу з незалежних від суду причин, суд дійшов висновку, що вважається, що позивач отримав направлені на його адресу, вказану в позові, поштові відправлення належним чином.

08.04.2019 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 року надійшли матеріали адміністративної справи для подальшого розгляду.

Ухвалою суду від 12.04.2019 року було поновлено провадження в адміністративній справі та призначений розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 13.05.2019 року.

У встановлений судом строк відповідач надав суду відзив на позов, в якому він зазначив, що не погоджується з позовними вимогами, бо надав позивачу відповідь на його скаргу (заяву) від 08.10.2018 року з вичерпними роз`ясненнями, наданими відповідно до питань, які викладені у ній та у межах, наданих виконавчому комітету законом повноважень.

Так, за поясненнями відповідача, на теперішній час позивачем не вирішене питання місця проживання, тому, у відділі реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради немає можливості надати йому довідку про склад сім`ї. Позивачу неодноразово надавались в усній та в письмовій формі роз`яснення щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, надання одноразової матеріальної допомоги мешканцям району за рахунок бюджетних коштів, субсидії, сплати страхових внесків, з питань реєстрації за місцем проживання (перебування). Також, відповідач надавав позивачу перелік документів, необхідних для надання з метою реєстрації місця проживання (перебування).

Відповідно до положень ч. 2, ч. 3 ст. 257, ст. 262 КАС України, суд розглянув адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.10.2018 року позивач звернувся до голови виконавчого комітету Тернівської районної у Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича зі скаргою, в якій на підставі ст. ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22, 33, 34, 46,48, 55, 68, 95, 96 Конституції України, Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», Пакту про громадянські та політичні права ООН від 16.12.1966 року, Закону України «Про правила етичної поведінки», Закону України «Про очищення влади», Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про інформацію», просив відповідача:

1) розпорядженням гарантувати ОСОБА_1 право на одержання допомоги і забезпечення для нього рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму, відповідно до ст. ст. 46, 48 Конституції України, та забезпечити призначення допомоги, копію якої надати для ознайомлення;

2) нормативно-правовим актом на підставі ст. ст. 3, 8, 19, 22, 46, 68, 95 Конституції України, зобов`язати підлеглих сплатити внески з його доходів до ФСС, відповідно до загальнообов`язкового державного соціального страхування;

3) нормативно-правовим актом на підставі ст. ст. 3, 8, 19, 22, 46, 68, 95 Конституції України зобов`язати підлеглих голови виконавчого комітету Тернівської районної у Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича надати математичний розрахунок з поясненнями, з посиланнями на норми права, відповідно до гарантування права ОСОБА_2 на одержання субсидійної комунальної послуги та інше, при реєстрації місця його перебування за адресою: АДРЕСА_1 ;

4) надати математичний розрахунок з поясненнями, з посиланням на норми права, відповідно до доходу ОСОБА_1 , сплати з єдиного внеску і відрахувань з нього до ПФУ, ФСС, із зазначенням посадових осіб, їх службових телефонів, які готують документи для сплати єдиного внеску і відрахувань з нього до ПФУ і ФСС;

5) провести службове розслідування і за перевищення посадових обов`язків, халатного відношення до своїх обов`язків головного бухгалтера виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, притягнути до дисциплінарної відповідальності за незнання і відмову надати механізм відрахувань з єдиного податку внесків до ФСС;

6) прийняти рішення про визнання місця перебування ОСОБА_1 з 19.06.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , за якою ОСОБА_1 надає соціальні послуги інваліду, повідомити номер наказу чи розпорядження;

7) розпорядженням усі необхідні документи, які є у справі при Управлінні праці та соціального захисту населення, направити до відділу реєстрації для оформлення місця перебування за адресою: АДРЕСА_1, для захисту свободи пересування, вільного вибору місця проживання і надати довідку про склад сім`ї для призначення усіх видів допомоги і забезпечення для ОСОБА_1 рівня життя не нижче від прожиткового мінімуму;

8) надати довідку про сплату внесків до ФСС за 2014 - 2018 роки, помісячно стосовно ОСОБА_1 ;

9) окремим листом пояснити: що людина втрачає у разі відсутності стосовно неї відрахувань з єдиного податку внесків до ФСС;

10) зазначити установу в Тернівській районній у місті Кривому Розі раді, яка документує відрахування з єдиного податку внесків до ФСС і ПФУ;

11) окремим листом пояснити, які документи, куди потрібно подати громадянину, який потребує соціального захисту для надання державою та органами місцевого самоврядування житла безоплатно з посиланням на норми законодавства.

За поясненнями відповідача, скарга позивача надійшла на адресу виконавчого комітету Тернівської у місті Кривому Розі ради 08.10.2018 року та була зареєстрована за вихідним № С-560. Водночас, 22.10.2018 року за вих. № С-560 відповідач надав відповідь на скаргу позивача від 08.10.2018 року. На підтвердження зазначених тверджень, відповідач надав суду копії вказаної скарги позивача та відповіді на неї.

Проте, у своєму позові ОСОБА_1 заперечує факт отримання відповіді на його скаргу та зазначає про те, що, на його думку, відповідачем не була вжита система заходів, спрямованих на гарантування його права на соціальний захист, загальнообов`язкове державне соціальне страхування, вільний вибір місця проживання, права забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму. Тим самим, за поясненнями позивача, відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає в непідкорені конституційним принципам і незабезпеченні гарантій, відповідно до ст. ст. 3, 33, 46, 48 Конституції України, що необхідно для формування єдиної правозастосовної практики правового режиму розгляду заяв.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу протиправності бездіяльності відповідача щодо розгляду та вирішення скарги (заяви) позивача від 08.10.2018 року, а саме: непідкорення відповідача конституційним принципам і незабезпечення гарантій, відповідно до ст. ст. 3, 33, 46, 48 Конституції України, що необхідно для формування єдиної правозастосовної практики правового режиму розгляду заяв.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

З приводу позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Голови виконавчого комітету Тернівської районної у Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича, яка виразилась в непідкорені конституційним принципам і незабезпеченні гарантій, відповідно до ст. ст. 3, 33, 46, 48 Конституції України, що необхідно для формування єдиної правозастосовної практики правового режиму розгляду заяв; про зобов`язання Голови виконавчого комітету Тернівської районної у Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича, протягом 15-ти днів, індивідуальним актом вжити заходи для забезпечення ОСОБА_1 рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, загальнообов`язкового державного соціального страхування при тимчасовій втраті працездатності при нещасному випадку та професійному захворюванні і захисту свободи пересування, вільного вибору місця проживання та надати документи, згідно з запитом (скаргою) від 08.10.2018 року, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96) встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - це письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод, тощо (частина третя статті 3 Закону № 393/96).

Частинами шостою та сьомою статті 5 Закону № 393/96 визначено, що письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслана відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 393/96, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 15 Закону № 393/96, відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Частиною першою статті 20 Закону № 393/96 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження по призначенню державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям покладене на Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, яке здійснює призначення на підставі Закону України від 01.06.2000 року № 1768-111 «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» та з урахуванням вимог Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 року № 345.

За поясненнями відповідача, позивач неодноразово звертався до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради для перевірки права на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. У відповідь на ці звернення відповідачем були надані відповіді, в тому числі у листі від 22.10.2018 року за вих. №-560, в яких відображалось те, що 08.11.2013 року позивач був знятий з реєстрації за адресою, вказаною у паспорті ( м . Кривий Ріг , вул. Сєченова, 50а ), тому йому неодноразово наголошували на тому, що для реалізації права на призначення допомоги необхідно особисто вирішити питання реєстрації місця свого проживання. Проте, на теперішній час позивачем не вирішено питання реєстрації місця проживання, тому, у відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради немає можливості надати йому довідку про склад сім`ї.

Крім того, позивачу неодноразово в усній та письмовій форму надавалися роз`яснення щодо порядку призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, надання одноразової матеріальної допомоги мешканцям району за рахунок бюджетних коштів. Також зазначалось, що управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради у межах наданих повноважень здійснювались усі можливі дії по збору документів для призначення позивачу соціальних допомог. На підтвердження зазначених тверджень відповідач надав суду копію листа-відповіді від 22.10.2018 року за вих. № С-560, в якому відобразив повторно повідомлені позивачу пояснення та необхідний алгоритм дій.

Крім того, відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім`ї.

До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачено, що у 2018 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 21 відсоток, для дітей - 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів - 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у 2018 році не може бути більше 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім`ї.

За поясненнями відповідача, позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради як отримувач компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи або престарілим, який досяг 80-річного віку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 832.

Так, згідно з Порядком нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 178 (далі - Порядок), за дану категорію осіб обчислення єдиного внеску провадиться управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради. Звіти про нарахування та сплату єдиного внеску подаються управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради згідно Порядку лише до територіального органу, доходів і зборів. Дані відомості є джерелом формування Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр). Органом, уповноваженим відповідно до Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом, є Пенсійний фонд України. Зарахування періоду по догляду за інвалідом І групи непрацюючій працездатній особі до загального трудового стажу здійснюється територіальним органом Пенсійного фонду України на підставі інформації з Державного реєстру.

Згідно з п. 3 Порядку, єдиний внесок нараховується у розмірі 22 відсотки суми грошового забезпечення, допомоги або компенсації.

За осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 цього Порядку, в тому числі у разі отримання декількох видів грошового забезпечення, допомоги або компенсації одночасно, єдиний внесок визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого законом. У жовтні 2018 року (на час звернення позивача) розмір мінімального страхового внеску складав 819,06 грн. (мінімальна заробітна плата 3723,00 грн. х 22%).

Як зазначив відповідач, та це підтверджується матеріалами справи, довідку про інформацію, що міститься у персональній обліковій картці в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру, позивач може безоплатно отримати в органах Пенсійного фонду України. Адже, довідка видається безоплатно, при особистому зверненні, на підставі поданої заяви, паспорта, довідки податкових органів про присвоєння ідентифікаційного номера або свідоцтва про загальнообов`язкове соціальне страхування. При цьому, позивачу неодноразово в усній та в письмовій формі повідомлялося, що для отримання вищезазначеної довідки йому необхідно звернутись за адресою: вул. Сергія Колачевського , 133, к. 109 (з 8-00 до 17-00 год.). Проте, видача довідок про сплату внесків до Фонду соціального страхування та Пенсійного фонду України не входить до повноважень виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради.

Також, за поясненнями відповідача, сплата єдиного внеску за дану категорію осіб здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, в межах загального обсягу видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік для Пенсійного фонду України. Щороку, під час формування бюджетних запитів, передбачаються кошти для сплати єдиного внеску за вищезазначену категорію осіб Пенсійним фондом України.

Виходячи з вищевикладеного, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради у відповіді на його заяву повідомило позивачу, що воно проводить лише обчислення єдиного внеску та подає звіти до територіального органу доходів і зборів, а не сплачує безпосередньо єдиний внесок за деякі категорії застрахованих осіб. Адже, сплата внесків за дану категорію осіб до Фонду соціального страхування та до Пенсійного фонду України чинним законодавством не передбачена, та голова виконкому не уповноважений законом приймати нормативно-правові акти щодо внесення змін до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску. Це підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа-відповіді від 22.10.2018року. З огляду на це, твердження позивача щодо допущеної бездіяльності відповідача є безпідставними та не відповідають дійсності.

Як було встановлено судом, позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради як отримувач компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи або престарілим, який досяг 80-річного віку, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян». Це підтверджується довідкою від 18.12.2018 року за № 11005, що наявна в матеріалах справи.

У листі-відповіді від 22.10.2018 року за вих. № С-560 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян», до повноважень голови виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради не входить обов`язок своїм розпорядженням гарантувати позивачу, який є працездатною особою, право на одержання допомоги та забезпечувати йому рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, забезпечувати позивачу право на загальнообов`язкове державне соціальне страхування при тимчасовій втраті працездатності, при нещасному випадку чи професійному захворюванні. Також, позивачу було рекомендовано звернутись до Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Книжна , 1, за наданням роз`яснень щодо можливості забезпечення його у повному обсязі загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, так як вирішення даного питання не належить до повноважень виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач не допускав бездіяльності по відношенню до позивача при вирішенні порушених ним питань у заяві від 08.10.2018 року. Адже, бездіяльність - це пасивна поведінка, що полягає у невчиненні дій, яку вона зобов`язана була і могла вчинити. При цьому, за роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у постанові від 13.06.2017 року у справі № 21-1393а17, протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Тим більше, відповідач у листі від 22.10.2018 року роз`яснив позивачу алгоритм дій для реалізації наданих йому законом прав та інтересів.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Голови виконавчого комітету Тернівської районної у Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича, яка виразилась в непідкорені конституційним принципам і незабезпеченні гарантій, відповідно до ст. ст. 3, 33, 46, 48 Конституції України, що необхідно для формування єдиної правозастосовної практики правового режиму розгляду заяв; про зобов`язання Голови виконавчого комітету Тернівської районної у Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича, протягом 15-ти днів, індивідуальним актом вжити заходи для забезпечення ОСОБА_1 рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, загальнообов`язкового державного соціального страхування при тимчасовій втраті працездатності при нещасному випадку та професійному захворюванні і захисту свободи пересування, вільного вибору місця проживання та надати документи, згідно з запитом (скаргою) від 08.10.2018 року, є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича протягом 15-ти днів надати індивідуальний акт для забезпечення свободи пересування, вільного вибору місця проживання відповідно до ст. 33 Конституції України, яким вжити заходи для визначення місця перебування ОСОБА_1 з 08.10.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , за якою ОСОБА_1 надає соціальні послуги інваліду, і у зв`язку з цим, надати математичний розрахунок з поясненнями субсидії на комунальні послуги за вказаною адресою; захист права ОСОБА_1 на свободу пересування, вільного вибору місця проживання, шляхом встановлення наявності компетенції (повноважень) Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича, визначати місце перебування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за якою ОСОБА_1 постійно надає соціальні послуги інваліду, їх визнанням окремим пунктом рішення, суд зазначає наступне.

Так, як вбачається з листа-відповіді від 22.10.2018 року за вих. № 560, позивачу були надані роз`яснення з приводу надання субсидії його матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Так, ОСОБА_1 було повідомлено про те, що ОСОБА_2 , яка здійснювала домогосподарство за адресою: АДРЕСА_1 , користувалась житловою субсидією до квітня 2018 року.

Відповідно до змін, внесених до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», з 01.05.2018 року згідно з п. 9 вказаної Постанови, житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються особи, що зареєстровані і фактично проживають у житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії. Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи зі складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства. Згідно статті 3 Сімейного кодексу України до членів сім`ї відносяться: чоловік, дружина та їх неповнолітні діти. За вищезазначеною адресою зареєстровано 3 особи.

Відповідно до п. 8 вищезазначеної постанови, житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем було роз`яснено позивачу у листі-відповіді від 22.10.2018 року за вих. № 560 про те, що для перевірки права на отримання житлової субсидії одній з осіб, зареєстрованих у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , та для проведення математичного розрахунку субсидії для даного домогосподарства буде можливим лише за наявності вищезазначеної інформації необхідно надати до Управління праці та соціального захисту населення заяву про призначення житлової субсидії, декларацію про доходи, зазначивши інформацію про всіх членів домогосподарства та членів їх сімей, а саме: сімейний стан, види доходів, придбання майна, товарів або оплату послуг на суму, яка перевищує 50 тисяч гривень, відомості про наявність транспортних засобів.

З приводу позовних вимог про зобов`язання відповідача визначити його місце проживання (перебування), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, а також визначення порядку реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлення випадків їх обмеження врегульовано Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року № 1382 (далі - Закон № 1382).

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України, що визначено статтею 10 наведеного Закону.

Правила реєстрації місця проживання затверджені Постановою КМУ від 02.03.2016 року № 207 (далі - Правила).

Пунктом 9 Правил визначено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Відповідно до пункту 11 Правил, орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

- особа не подала необхідних документів або інформації;

- у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;

- звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Крім того, суд бере до уваги, що згідно з частинами 1, 3 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного міста. Міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міський голова уповноважений видавати розпорядження лише у межах своїх повноважень.

Проте, законом не передбачено таких повноважень відповідача, як здійснення реєстрації місця перебування (проживання) та внесення відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру стосовно громадян на підставі індивідуального акту міського голови.

При цьому, відповідно до ст. 6 Закону України № 1382-15 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів, зокрема, письмової заяви, квитанції про сплату адміністративного збору, документів, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місцем перебування визначена адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Відповідно п. 25 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» реєстрація місця перебування осіб, що звернулися за захистом в Україні із заявою за формою згідно з додатком 8, здійснюється на визначений законом строк на підставі документів, визначених пунктом 18 цих Правил (крім квитанції про сплату адміністративного збору). Відомості про реєстрацію місця перебування вносяться до довідки про звернення за захистом в Україні, зразок якої затверджується наказом МВС.

Відповідно до ст. ст. 42, 43 Житлового Кодексу Української РСР, п. 37, п. 38 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. Громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списку осіб, які користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень).

За поясненнями відповідача, ним була надана відповідь на заяву позивача від 08.10.2018 року, зокрема, з приводу роз`яснення щодо реєстрації місця перебування, графіку роботи відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради та наведений перелік необхідних документів, а також пояснено, що особова справа по виплаті допомоги, яка зберігається в управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, не містить документів, необхідних для здійснення реєстрації місця проживання/перебування позивача. Крім того, за поясненнями відповідача, позивач на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при виконкомі не перебуває, тому у виконкому були відсутні підстави щодо надання йому житла.

Водночас, позивачу було повідомлено про те, що для розгляду питання постановки його на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, йому необхідно особисто звернутися до громадської комісії з житлових питань виконкому районної у місті ради та надати наступний перелік документів: довідку з місця реєстрації про склад сім`ї, копію документу, що посвідчує особу (всіх членів сім`ї), (копія паспорта, свідоцтва про народження дітей, свідоцтва про укладення шлюбу), копію ідентифікаційного номера (всіх членів сім`ї), копію документу на житло, де зареєстрований (ордер, право власності), довідку з місця роботи про працевлаштування, довідку з місця роботи про перебування на квартирному обліку, довідку про участь у приватизації, в т. ч. і за всіма попередніми місцями реєстрації (починаючи з 1993 року), акт обстеження житлових умов (заповнюється на відповідному бланку, засвідчується печаткою організацією, яка здійснює експлуатацію жилого будинку або квартальним комітетом), копії документів, що засвідчують наявність пільг на дату постановки на чергу (за наявності), копію медичного висновку для підтвердження пільги (МСЕК) - (за наявності).

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем був дотриманий правовий режим розгляду зави (скарги) позивача від 08.10.2018 року та надані всі відповіді, порушені у спірному зверненні. Тому, у суду відсутні правові підставі для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не вирішення питань, зазначених у заяві (скарзі) позивача від 08.10.2018 року.

Крім того, суд бере до уваги посилання відповідача на Закон України «Про звернення громадян» та його пояснення про те, що цим законом не передбачено обов`язку суб`єктів владних повноважень надавати особам, які до них звертаються, відповіді саме того змісту, який особи, що звертається із запитом (заявою, скаргою) прагне отримати, а також приймати позитивні рішення на кожну вимогу, навіть якщо ця вимога суперечить нормам, встановленим законодавством України.

Аналіз викладених вище норм вказує, що законом встановлений певний порядок та умови реєстрації місця проживання громадян, а позивач зобов`язаний самостійно звернутися до належного органу з відповідною заявою для здійснення реєстрації. У свою чергу, відповідач не наділений повноваженнями вживати заходи нормативно-правовим актом для забезпечення права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, а також складати індивідуальний акт, яким би визначалось місце перебування (проживання) фізичних осіб.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» висловлено позицію, відповідно до якої суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У справі «Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства» (рішення від 25 листопада 1999 року) Європейський суд з прав людини вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення встановлений законом, є передбачуваність. Норму не можна вважати законом, якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях. З іншого боку, хоча визначеність у законі надзвичайно бажана, забезпечення її може призвести до надмірної ригідності, тоді як закон ніколи не повинен відставати від обставин, що змінюються. Ступінь чіткості, яку мають забезпечувати формулювання національних законів і яка в жодному випадку не може охопити всі непередбачувані обставини, значною мірою залежить від змісту певного документа, сфери, на яку поширюється закон, а також, від кількості та статусу тих, кому він адресований.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

З огляду на викладене вище, суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову повністю.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ст. 139 КАС України, з урахуванням того, що ухвалою суду від 17.01.2019 року було задоволено заяву позивача та звільнено його від сплати судового збору на підставі ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, питання щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору судом, не вирішується.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривому Розі ради Солода Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13.06.2019 року.

Суддя І.О. Лозицька