Ухвала суду № 83199876, 23.07.2019, Сосницький районний суд Чернігівської області

Справа № 735/588/19

Провадження № 1-кп/745/57/2019

УХВАЛА

23.07.2019 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Стельмаха А.П., із секретарем судового засідання Чепурною М.М., за участю прокурора Цап О,В., захисників Конопатського М.М., Рекухи В.Г., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника потерпілого Євтушенко О.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42018271070000069 щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Короп Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, працюючого начальником Коропської дільниці ПАТ «Облтеплокомуненерго», раніше не судимого, по обвинуваченню у скоєнні злочину за ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Риботин. Коропського району, Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працює заступником Коропського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради, раніше не судимого, по обвинуваченню у скоєнні злочину за ч. 1 ст. 367 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважає за можливе призначення справи до судового розгляду.

Захисник Конопатський М.М. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечили проти призначення судового розгляду у справі, оскільки обвинувальний акт не містить відомості про місцезнаходження потерпілого - Коропської селищної ради, керівника та контактні відомості. Натомість, обвинувальний акт містить лише відомості про представника потерпілого Євтушенко О.Ю., які також неповними, а саме не вказано її місце народження.

Викладене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення за своїм змістом є неконкретним, що виключає справедливий судовий розгляд. Так, обвинувальний акт не містить обвинувачення, а лише містить зміст формулювання підозри ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні - злочину, передбаченому ч. 1 ст. 366 КК України.

Обвинувальний акт не містить відомостей про те, відповідно до яких нормативно-правових актів ОСОБА_1 є службовою особою, які він має службові обов`язки та права.

В обвинувальному акті не вказано, чи мав ОСОБА_1 повноваження згідно своїх службових прав та обов`язків на підписання видаткових накладних, не зазначено, що саме входило в коло його службових повноважень, оскільки відповідальність за службове підроблення настає лише за умови, якщо службова особа внесла неправдиві відомості до офіційних документів саме виконуючи свої службові обов`язки або з використанням свого службового становища.

В порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, сторона обвинувачення у обвинувальному акті вказала і на фактичні дані, а саме всі докази, які на думку прокурора є доказами винуватості обвинувачених, в тому числі повністю розкрито зміст деяких доказів, що суперечить загальним засадам кримінального провадження, а саме рівності перед судом; презумпції невинуватості; змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередності дослідження показань, речей і документів.

Хоча прокурор і не надав в паперовому вигляді докази, однак обвинуваченням викладено їх зміст в обвинувальному акті, що свідчить про наявність таких доказів зі сторони обвинувачення.

Крім того, вказавши про часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини та відомості про його характеристику за місцем мешкання, сторона обвинувачення порушила право обвинуваченого на безпосереднє надання показів з метою реалізації права на захист або зміну показів, що є правом обвинуваченого, чим заздалегідь може сформувати упереджене ставлення до обвинуваченого з боку суду.

Процедура затвердження прокурором обвинувального акту включає в себе його підпис та проставлення печатки, проте обвинувальний акт не є затвердженим неналежним чином через непроставлення печатки на ньому, відповідно до п. 9.5.1 «Інструкції з діловодства в органах прокуратури України» затвердженої наказом Генеральної прокуратури України № 103 від 24.02.2016.

Захисник Рекуха В.Г. та обвинувачений ОСОБА_3 заперечили проти призначення судового розгляду у справі через невідповідність обвинувального акту вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

В обвинуваченні не зазначено, які саме конкретно службові обов`язки у відповідних умовах, в якому обсязі та порядку повинен був виконувати ОСОБА_3 , що стали наслідком завдання істотної шкоди, яким нормативним актом визначається компетенція вказаної службової особи і коло службових обов`язків, покладених на неї цим актом, так як в п.13 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», єдине порушення якої ставиться за провину підзахисному ОСОБА_3 , вказується, що селищний голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою, тобто вказаний нормативний акт не вказує як повинен був діяти селищний голова, щоб уникнути настання вказаних у обвинувальному акті наслідків».

З суб`єктивної сторони цей злочин характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).

Службова недбалість - це злочин, який може бути вчинений тільки з необережності, у зв`язку із чим наведене в обвинувальному акті формулювання форми вини ОСОБА_3 (« ОСОБА_3 обвинувачується в умисному вчиненні службової недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них»), не відповідає вимогам ст.ст. 24, 25 КК України, беручи до уваги той факт, що необережність і умисел є різними формами вини, що виключають одна одну.

Також, є незрозумілим наведене в обвинувальному акті формулювання, що внаслідок вчинення ОСОБА_3 службової недбалості було завдано істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, хоча в описовій частині обвинувального акту слідчий зазначає, що збитків завдано Коропській селищній раді.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт суд приходить до наступних висновків.

Обвинувальний акт не містить анкетні відомості потерпілого - Коропської селищної ради, що суперечить п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Суб`єктивна сторона злочину за ч. 1 ст. 367 КК України характеризується необережністю у формі злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Злочинна самовпевненість у цьому злочині полягає в тому, що винний передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків, які є результатом недотримання спеціальних правил, що регламентують службову діяльність службових осіб (правила проведення ревізій, інвентаризацій, відпуску і прийому товарно-матеріальних цінностей тощо).

Злочинна недбалість характеризується тим, що службова особа не передбачає, що в результаті недотримання спеціальних правил, які регламентують службову діяльність, може бути завдано істотної шкоди (тяжких наслідків), хоча повинна була і могла це передбачити.

У випадку вчинення умисної бездіяльності службовою особою (за умови наявності істотної шкоди) таке діяння не можна кваліфікувати за ст. 367 КК, оскільки службова недбалість може вчинятися лише необережно.

В обвинувальному акті формулювання обвинувачення ОСОБА_3 , викладено як "Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в умисному вчиненні службової недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України".

Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку про неможливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, який не відповідає вимогам КПК України через невідповідність п. 3, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, невизначеність та протиріччя у сформульованому обвинуваченні ОСОБА_3 суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, що порушує право обвинуваченого ОСОБА_3 на захист та унеможливлює призначення судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 314, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42018271070000069 щодо ОСОБА_1 по обвинуваченню у скоєнні злочину за ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 по обвинуваченню у скоєнні злочину за ч. 1 ст. 367 КК України повернути прокурору Коропського відділу Бахмацької місцевої прокуратури.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сосницький районний суд Чернігівської області.

Суддя А.П. Стельмах