Ухвала суду № 83199834, 22.07.2019, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 6-а/742/1/19

Єдиний унікальний № 742/1126/16-а

ОКРЕМА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Короткої А.О., при секретарі судового засідання – Здоровець Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ст.383 КАС України заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду,-

В С Т А Н О В И В :

12.07.2019 року до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.04.2016 року по справі №742/1126/16-а (провадження №2-а/742/58/16) в частині обмеження максимального розміру пенсії з 01.07.2019 року.

Частиною 1 ст.383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

15.07.2019 року ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області призначено розгляд заяви ОСОБА_1 у судовому засіданні на 22.07.2019 року.

22.07.2019 року сторони, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явились, але через канцелярію суду подали письмові клопотання про розгляд заяви за їхньої відсутності, а відповідачем також і відзив.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.383 КАС України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

12.04.2019 року до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Прилуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому позивач просив:

- визнати неправомірними дії Прилуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в перерахунку його пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням посадових окладів працівникам органів прокуратури;

- зобов`язати Прилуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України повести перерахунок його пенсії на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 03.02.2016 року №18-100 про заробіток на посаді старшого прокурора відділу прокуратури Чернігівської області в розмірі 88% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження її максимального розміру відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.01.2016 року.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.04.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 був задоволений в повному обсязі та зобов`язано Прилуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України повести перерахунок його пенсії на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 03.02.2016 року №18-100 про заробіток на посаді старшого прокурора відділу прокуратури Чернігівської області в розмірі 88% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження її максимального розміру відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.01.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 року рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.04.2019 року залишено без змін та цього ж 02.06.2016 року набрало законної сили.

26.06.2016 року ОСОБА_1 було видано виконавчий лист №2-а/742/58/16 на виконання вказаного рішення, а вже постановою заступника начальника Прилуцького МРВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області Чайкою В.П. від 30.09.2016 року виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа було закінчено у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.

Листом начальника відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №18 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Чернгівській області від 26.06.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що його пенсійна справа переглянута та приведена у відповідність до ЗУ «Про прокуратуру», відповідно до якого максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а тому з 01.07.2019 року виплата йому пенсії буде здійснюватися у розмірі 15640,00 грн, крім того, просили його перерахувати на рахунок ГУ ПФУ в Чернігівській області суму переплати пенсії з 01.01.2016 року по 30.06.2019 року розміром 233286,70 грн.

06.07.2019 року ОСОБА_1 отримав вказаний лист та ознайомився з його змістом, а 12.07.2019 року він звернувся до суду з заявою про визнання протиправними дій, вчинених головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.04.2016 року по справі №742/1126/16-а (провадження №2-а/742/58/16) в частині обмеження максимального розміру пенсії з 01.07.2019 року.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень, являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до приписів ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований ст.383 КАС України.

Так, статтею 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Так, рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.04.2019 року Прилуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України, правонаступником якого нині є головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, було зобов`язано повести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 03.02.2016 року №18-100 про заробіток на посаді старшого прокурора відділу прокуратури Чернігівської області в розмірі 88% від суми заробітку за відповідною посадою саме без обмеження її максимального розміру відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.01.2016 року.

Відповідно до положень ч.6 ст.383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу у порядку, передбаченому КАС України.

Відповідно до приписів ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено положення ч.2 ст.14, ч.1 ст.370 КАС України та ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме: не виконано у повному обсязі судове рішення, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене вище, дії головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виконання не в повному обсязі рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.04.2016 року по справі №742/1126/16-а (провадження №2-а/742/58/16) в частині обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2019 року беззаперечно є протиправними, оскільки порушене відповідачем право на отримання позивачем пенсії без обмеження її максимального розміру за вказаний період залишаєтиься не поновленим, у зв`язку з чим його заява про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, підлягає задоволенню.

На підставі ст.124 Конституції України, ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", керуючись ст.14, 229, 241-243, 248-249, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду - задовольнити.

Визнати протиправними дії, вчинені головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.04.2016 року по справі №742/1126/16-а (провадження №2-а/742/58/16) в частині обмеження максимального розміру пенсії з 01.07.2019 року.

Копію ухвали направити головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Про виконання окремої ухвали повідомити суд не пізніше одного місяця після її надходження.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 294-297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи судове рішення оскаржується до Шостого апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О.Коротка