Ухвала суду № 83199371, 16.07.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/7441/18

Провадження № 1-кс/686/9687/19

У Х В А Л А

16 липня 2019 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Марцинкевич С.А., з участю секретаря судового засідання Демянової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції Дмитрук В.П., погодженого з прокурором, про арешт майна, у кримінальному провадженні №12017240000000231,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2019 року на розгляд слідчому судді надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції Дмитрук В.П., погоджене з прокурором відділу прокуратури Хмельницької області Шісткою О.О., про накладення арешту на автомобіль Volkswagen LT 46 білого кольору, 2004 р.п., номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , та яким користується ОСОБА_2 , автомобіль Volkswagen Transporter, сірого кольору, 2012 р.п., номерний знак НОМЕР_2 , власником якого являється ОСОБА_3 , та яким користується ОСОБА_2 , нежитлове приміщення площею 353.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого являється ОСОБА_1 , та нежитлове приміщення площею 401.8 кв.м. власником якого являється ОСОБА_4 та в яких свою господарську діяльність здійснював ОСОБА_2 , та які являються речовими доказами по провадженню, адже містять відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з позбавленням права відчуження.

В обґрунтування даного клопотання слідча зазначає, що в провадженні СУ ГУНП в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження №12017240000000231 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.

Так, ОСОБА_2 , являється службовою особою – фізичною особою-підприємцем. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 є виробництво іншого верхнього одягу, виробництво іншого одягу й аксесуарів, роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям та надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Основним видом діяльності є виробництво іншого верхнього одягу.

ОСОБА_2 , виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції,здійснюючи діяльність по виготовленню та реалізації швейних виробів, умисно, в порушення п. 4 ст. 16 п. 1 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», у період часу з листопада 2017 року по 04.09.2018, без спеціального дозволу власників, незаконно використовував у своїй господарській діяльності знаки для товарів і послуг, а саме: знаки для товарів і послуг міжнародна реєстрація №480708 від 30.09.1983, - міжнародна реєстрація №480105 від 30.09.1983 та PUMA міжнародна реєстрація 437626 від 12.04.1978 власником прав на які є компанія «PUMA SE»; «аdidas» - міжнародна реєстрація№487580 від 25.08.1984, «» - міжнародна реєстрація №414035 від 13.03.1975, «» - міжнародна реєстрація №876661 від 11.11.2004 та «» - міжнародна реєстрація №836756 від 25.06.2004, «» міжнародна реєстрація №699437 від 27.08.1998 власником прав на які є компанія «Adidas AG», а також «» - зареєстрований за свідоцтвом України № 7915 від 28.02.1997, «Nike» - зареєстрований за свідоцтвом України № 743 від 25.03.1994, «» - зареєстрований за свідоцтвом України № 37120 від 15.01.2004, «JUST DO IT» - міжнародна реєстрація № 807450 від 15.07.2003 правовласником на які є компанія «NIKE Innovate с.v.», що заподіяло матеріальної шкоди вказаним компаніям у особливо великому розмірі, а саме компанії «Adidas AG» та «Adidas International Marketing B.V.» матеріальної шкоди на загальну суму 10 688 759 гривень 88 копійок, компанії «NIKE Innovate с.v.» - 23 440 810 гривень 75 копійок, компанії «Puma SE»- 2 663 916 гривень 4 копійки на загальну суму 36 793 486,67 грн.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 , у своїй господарській діяльності використовувались автомобілі Volkswagen LT 46 білого кольору, 2004 р.п. та Volkswagen Transporter, сірого кольору, 2012 р.в., для перевезення готової продукції із незаконно нанесеними на неї знаками для товарів та послуг із складів до торгівельних точок, швейні вироби із швейних цехів до цехів де на них набивались знаки для товарів та послуг компанії «Adidas AG» та «Adidas International Marketing B.V.», компанії «NIKE Innovate с.v.» та компанії «PumaSE».

Автомобіль Volkswagen LT 46 білого кольору, 2004 р.в., номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу, належить на праві власності ОСОБА_1 , матері ОСОБА_2 , однак в користуванні у останньої ніколи не перебував, як і автомобіль Volkswagen Transporter, сірого кольору, 2012 р.в., номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу, власником якого являється ОСОБА_3 , брат ОСОБА_2 , однак останній автомобілем ніколи не користувався, що підтверджується проведеними негласними слідчим (розшуковими) діями та показами свідків.

Окрім того, відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 171401748 від 24.06.2019, у власності ОСОБА_1 є нежитлове приміщення площею 353.9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 171398810 від 24.06.2019 у власності ОСОБА_4 є нежитлове приміщення площею 401.8 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 Хмельницький, вул АДРЕСА_3 , будинок 21 АДРЕСА_4 , у яких свою господарську діяльність здійснював ОСОБА_2

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ніколи вказаними приміщеннями не користувались. У цих приміщеннях слідчими СУ ГУНП в Хмельницькій області проводились обшуки під час яких було вилучено, готову продукцію з нанесеними незаконно знаками для товарів та послуг компанії«Adidas AG» та «Adidas International Marketing B.V.», компанії «NIKE Innovate с.v.» та компанії «Puma SE», швейне обладнання та інше обладнання яке використовувалось для виготовлення, пакування та фасування фальсифікованої продукції.

02.07.2019 вказані автомобілі та приміщення визнанні речовими доказами.

Оскільки вказане вище майно являється речовими доказами по провадженню, тому, з метою збереження речових доказів, недопущення відчуження майна, що перебувало у користуванні ОСОБА_2 , яке може забезпечувати відшкодування завданої потерпілому матеріальної шкоди та цивільного позову у кримінальному провадженні, а також майна, яке було знаряддям та предметом кримінального правопорушення, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно.

Учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 6 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим у поданому клопотанні не доведено, що майно, на яке вона просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 229 КПК України, яке, разом з цим, підозрюваному на праві власності не належить, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 172, 173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції Дмитрук В.П. про накладення арешту, з позбавленням права відчуження, на автомобіль Volkswagen LT 46 білого кольору, 2004 р.п., номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль Volkswagen Transporter, сірого кольору, 2012 р.п., номерний знак НОМЕР_2 , нежитлове приміщення площею 353.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлове приміщення площею 401.8 кв.м.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя