Ухвала суду № 83195352, 12.07.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35860/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва - Бусик О.Л., при секретарі - Дибі І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України Торопчина Станіслава Олеговича, у кримінальному провадженні № 62019000000000537 від 24.04.2019 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

10.07.2019 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України Торопчина Станіслава Олеговича, у кримінальному провадженні № 62019000000000537 від 24.04.2019 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

12 липня 2019 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, якою подано вказане клопотання, через канцелярію суду подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Третім Управлінням організації досудових розслідувань (Управління з розслідування військових злочинів) Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000537 від 24.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснює група прокурорів Генеральної прокуратури України.

У даному провадженні, досліджуються обставини зловживання своїм службовим становищем службовими особами підприємств оборонно-промислового комплексу, внаслідок чого державі були заподіяні збитки у особливо великих розмірах.

Досудовим розслідуванням установлено, що що в рамках державного оборонного замовлення між державним замовником, в особі Міністерства оборони України та виконавцями оборонного замовлення, в особі державного підприємства «Київський бронетанковий завод» (далі ДП «КБТЗ») та державного підприємства «Харківський бронетанковий завод» (далі «ХБТЗ»), було укладено ряд державних контрактів щодо виготовлення та ремонту для потреб Збройних сил України бронетанкової техніки.

Згідно укладених державних контрактів, ДП «КБТЗ» та ДП «ХБТЗ», в якості співвиконавців оборонного замовлення щодо виготовлення та ремонту вказаної бронетанкової техніки мали бути задіяні суб`єкти господарювання реального сектору економіки, які є виробниками комплектуючих, вузлів та агрегатів.

При цьому, згідно інформації наданої ДКР СБ України , службові особи ДП «КБТЗ» та ДП «ХБТЗ» у період 2018 року, здійснили закупівлю у ТОВ «Торговий дім «Партсет» комплектуючих та запчастин до бронетанкової техніки, які були у використанні та не відповідають встановленим технічним вимогам.

Для реалізації своїх дій, 02.07.2018 між ДП «КБТЗ» та ТОВ «Торговий дім «Партсет» було укладено договір підряду, в рамках якого, для маскування реального технічного стану вказаного бронетанкового майна, на території ДП "КБТЗ", під виглядом стендових випробувань було проведено ремонт та косметичне відновлення колісних редукторів та мостів до бронетранспортерів, які були у використанні.

В подальшому, 30.07.2018 між ДП «КБТЗ» та ТОВ «Торговий дім «Партсет» було укладено договір поставки, в рамках якого під виглядом нових, було здійснено поставку комплектуючих та запчастин до бронетанкової техніки сумнівної якості та невідомого походження, на загальну суму 9,1 млн. гривень.

Загалом, ТОВ «Торговий дім «Партсет», згідно договору поставки №КБТЗ/ПСПК/18/52 від 30.07.2018 поставило до ДП «КБТЗ» вузли та агрегати до бронетанкової техніки, зокрема: катків підтримуючих - 12 шт.; гідроамортизаторів підтримуючих - 12 шт.; торсіонів - 24 шт.; станків НСВТ - 2шт.; колісних редукторів - 35 шт.; мостів БТР - 20 шт.; комплекти запасних частин на лебідки - 5 шт, на загальну суму близько 9,1 млн. гривень.

04.06.2019 відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва було проведено обшук ДП «КБТЗ» за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 34А, в ході проведення якого було виявлено та вилучено: 25 одиниць колісних редукторів 16 одиниць мостів, 5 комплексів запчастин до лебідок, які поставлені відповідно до договору від 30.07.2018 між ДП «КБТЗ» та ТОВ «Торговий дім «Партсет», невідомого походження та сумнівної якості. Також в ході проведення обшуку встановлено, що ДП «КБТЗ» грошові кошти для ТОВ «Торговий дім «Партсет» за поставлену продукцію не перерахувало.

Крім того, установлено, що між ДП «Харківський бронетанковий завод» та ТОВ «Торговий дім «Парсет» укладено договір поставки на суму 6,8 млн. гривень. В свою чергу частина деталей, які були поставлені ТОВ «Торговий дім «Парсет» на адресу ДП «ХБТЗ» не проходила вхідний контроль якості. Під час виконання вказаного договору ДП «Харківський бронетанковий завод» здійснило перерахування ТОВ «Торговий дім «Парсет», за поставлені запчастини, невідомого походження та сумнівної якості грошові кошти у сумі близько 4,7 млн. грн., іншу суму грошових коштів не перерахувало на підставі не реєстрації ТОВ «Торговий дім «Парсет» податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно аналізу податкової звітності з податку на додану вартість, за період з 01.05.2018 по 30.04.2019, проведеного спеціалістами ГУ ДФС у м. Києві, встановлено, що ТОВ «ТД «Партсет» здійснювало придбання товарно-матеріальних цінностей (мостів, колісних редукторів, гідроамортизаторів, торсіонів, коробок передач тощо) у ряду суб`єктів господарювання з ознаками «транзитності».

Останні, в свою чергу здійснювали придбання товарно-матеріальних цінностей у суб`єктів господарювання з наступною номенклатурою: «черевики чоловічі», «туфлі спортивні», «мінітрактор чотирьохколісний», «мотоблок для обробки землі», «олія соняшникова сира нерафінована», «шрот соняшниковий», «захисні головні убори з пластмаси», тощо, тим самим здійснювали підміну номенклатури та штучно формували податковий кредит вищезазначеним підприємствам.

ТОВ «Торговий дім «Партсет» (ЄДРПОУ 39625987) в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м. Києвi був відкритий рахунок за № НОМЕР_1 .

Прокурор вказує, що арешт майно необхідно накласти з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури України Торопчина Станіслава Олеговича, у кримінальному провадженні № 62019000000000537 від 24.04.2019 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на рахунок ТОВ «Торговий дім «Партсет» (ЄДРПОУ 39625987) за № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м. Києвi (МФО 380805) та заборонити використовувати і розпоряджатися розміщеними на вказаному рахунку коштами..

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.Л. Бусик