Рішення № 83192231, 23.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 липня 2019 року № 826/13926/18

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, третя особа - Прокуратура міста Києва, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (далі по тексту - відповідач), третя особа - Прокуратура м. Києва (далі по тексту - третя особа), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від 20.07.2017 про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від 28.07.2014 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки при його прийнятті, факт подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, підлягав обов`язковому підтвердженню вироком суду в кримінальному провадженні стосовно такої особи. Також наголошено на гарантованій Конституцією України презумпції невинуватості особи, а отже, у органу міграційної служби не було підстав для прийняття оскаржуваного рішення.

01.10.2018 до суду від Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача звернув увагу на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог законодавства та відповідної процедури, оскільки було встановлено відсутність у відповідних органах, що їх мали видавати документів, на підставі яких позивач набув громадянство України. (а. с. 73-77)

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Горелик Р.М. у судовому засіданні надала пояснення стосовно обставин справи та позиції третьої особи.

У судовому засіданні 06.12.2018 суд ухвалив продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

07.02.2019 до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярії) суду надійшло клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою від 12.02.2019 вирішено питання про вихід із письмового провадження та призначення судового засідання для розгляду зазначеного клопотання.

Уповноважений представник позивача в судове засідання 06.06.2019 прибув, однак у судові засідання 26.06.2019 та 10.07.2019 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Зважаючи на відсутність будь-яких пояснень позивача стосовно клопотання від 07.02.2019, ухвалою від 10.07.2019 суд відмовив у його задоволенні.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки (п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України).

У судовому засіданні 10.07.2019 представники відповідача та третьої особи з урахуванням ч. 5 ст. 205 КАС України наполягали на розгляді даної справи за відсутності позивача та/або його представника.

Таким чином, з урахуванням повторної неявки представника позивача в судові засідання, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторони позивача, що, відповідно, не перешкоджає розгляду справи по суті згідно ч.ч. 1, 3 ст. 205 КАС України.

Разом з цим, представники відповідача та третьої особи звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у порядку письмового провадження.

З урахуванням чого, адміністративна справа відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України розглядається у порядку письмового провадження.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Російської Федерації, уродженець м. Стерлітамак, Башкирська АРСР, для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням звернувся до сектору громадянства Шевченківського РВ ГУ ДМС України в м. Києві із заявою № 856/2014 від 17.07.2014.

До вищевказаної заяви додано копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00065231455 від 21.05.2014 про державну реєстрацію народження діда, в якому зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився в м. Ірпінь, Київської області, Україна, що стало підставою для набуття позивачем громадянства України.

За результатом розгляду даної заяви, 28.07.2014 Головним управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_5 відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».

01.08.2014 ОСОБА_5 отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 .

Надалі, 09.09.2014 позивач звернувся до Шевченківського РВ ГУ ДМС України в м. Києві про заміну паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , у зв`язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_6 та зміною прізвища з « ОСОБА_6 на « ОСОБА_6 , з огляду на що, позивач отримав новий паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 .

Листами № 04/2/4/1-179-17 від 21.06.2017, № 04/2/4/1-179-17 від 07.07.2017 Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві отримало від Прокуратури м. Києва інформацію про те, що громадянство позивачем було набуто шляхом обману, внаслідок подання неправдивих відомостей, які стали підставою для набуття громадянства України.

Прокуратурою м. Києва зазначено, що листом № 04/2/4/1-179-17 від 21.06.2017 Ірпінський міський ВДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Київській області повідомив, що витяг з державного реєстру про державну реєстрацію народження, на підставі якого позивачем подано заяву про набуття громадянства, відповідно до статей 126, 133, 135 СК України № 00065231455 від 21.05.2014 не видавався. Також, актовий запис про народження № 88 від 11.12.1961, складений виконавчим комітетом Ворзельської селищної ради міста Ірпеня Київської області в архіві Ірпінського міського відділу державної реєстраціє актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області відсутній.

Крім того, Прокуратура м. Києва повідомила Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві про те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12017100000000586, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.05.2017 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України та за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України. (а. с. 100)

14.07.2017 Головним управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві відповідно до п. 88 Порядку № 215 підготовлено подання № 19/2017 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, на підставі якого, 20.07.2017 було прийнято рішення про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від 28.07.2014 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_5 , у зв`язку з тим, що громадянство України позивачем набуто шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, а саме, неправдиві відомості стосовно народження його діда ОСОБА_4 на території України в м. Ірпінь Київської області.

Вважаючи рішення Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від 20.07.2017 про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від 28.07.2014 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_5 протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про громадянство України» визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про громадянство України» громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

У свою чергу, приписами ст. 21 Закону України «Про громадянство України» визначено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Згідно з п. 88 Порядку подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України, затвердженого Указом Президента України № 215/2001 від 27.03.2001 для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:

а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;

б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби, дипломатичного представництва чи консульської установу про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина 5 статті 8 та частина 2 статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина 8 статті 8 та частина 7 статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частина 1 та 2 статті 10 з урахуванням частини 5 статті 9 Закону; частина 5 статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону).

Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем надано суду належним чином засвідчені копії справи № 21-19/2017 про скасування набуття громадянства України за територіальним походженням громадянина ОСОБА_13 . (а. с. 86-136)

Так, у матеріалах справи міститься копія листа Прокуратури м. Києва № 04/2/4/1-179-17 від 21.06.2017 з інформацією про те, що витяг з державного реєстру про державну реєстрацію народження № 00065231455 від 21.05.2014 (про народження діда ОСОБА_4 ) Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіальним управлінням юстиції у Київській області не видавався, а актовий запис про народження № 88 від 11.12.1961, складений виконавчим комітетом Ворзельської селищної ради міста Ірпеня Київської області в архіві Ірпінського міського відділу державної реєстраціє актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області відсутній. (а. с. 96-99)

Суд звертає увагу на те, що саме на підставі наданого ОСОБА_1 витягу відповідачем прийнято рішення про набуття останньою громадянства України за територіальним походженням, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».

Варто зазначити, що згідно з п. 28 Порядку подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України, затвердженого Указом Президента України № 215/2001 від 27.03.2001 єдиною підставою для отримання громадянства відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» є саме документ, який підтверджує факт народження в Україні діда позивача, тоді як Прокуратурою м. Києва та Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіальним управлінням юстиції у Київській області такий факт спростовано, а саме, наданий позивачем при оформленні документів витяг з державного реєстру про державну реєстрацію народження № 00065231455 від 21.05.2014 не видавався та відомостей про народження ОСОБА_4 (згідно актового запису про народження № 88 від 11.12.1961) не виявлено.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що підстави для набуття громадянства України за територіальним походженням у позивача відсутні, а прийняте рішення згідно з ст. 21 Закону України «Про громадянство України» обгрунтовано підлягало скасуванню, що і було реалізовано рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від 20.07.2017 з урахуванням положень чинного законодавства та з дотриманням процедури прийняття такого рішення.

Суд критично ставиться до посилань позивача на те, що у відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення не було підстав для визнання обставини, що громадянство України позивачем набуто шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, зважаючи на відсутність доведеності вини позивача та обвинувального вироку в рамках кримінального провадження, оскільки для прийняття рішення про скасування рішення оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, для уповноваженого органу в сфері громадянства в силу закону достатньо отримання від відділу державної реєстрації актів цивільного стану інформації про відсутність документів, що стали підставою для звернення особою про набуття громадянства України, у силу того, що саме на такий орган покладено ведення та облік даних про реєстрацію/зміну/припинення актів цивільного стану.

Таким чином, у разі не підтвердження відомостей (їх відсутність, неправдивість) про підстави набуття громадянства, наявність вироку в кримінальному провадженні жодним чином не ставиться у залежність з прийняттям рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, що прямо передбачено Законом України «Про громадянство України».

Крім того, до матеріалів справи долучено вирок Оболонського районного суду м. Києва від 14.09.2018 у справі № 756/16092/17 про визнання винуватою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та повідомлення Відділу міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції у м. Києві № 3179/125/29/01-2018 від 03.08.2018 про перебування громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в міжнародному розшуку (червона картка) з наданням відповідного витягу. (а. с. 172-173, 213-220)

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 241 - 243, 244, 246, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, третя особа - Прокуратура міста Києва, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, будинок 4-А, код ЄДРПОУ 42552598).

Третя особа: Прокуратура м. Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, будинок 45/9, код ЄДРПОУ 02910019)

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко